Сізіфів кредит

ut.net.ua
23 Січня 2009, 00:00
Сьогодні банки називають проблемними від 10% до 30% виданих кредитів і застерігають, що їхня кількість тільки зростатиме. І не треба думати, що ця проблема стосується лише бідолашних позичальників. Банки можуть відібрати заставне майно, але перспектива перетворитися з фінустанови на барахолку неминуче обернеться для них системними збитками. І не лише грошовими, а й репутаційними – після показової розправи над боржниками про кредитування як бізнес можна буде забути на роки. Отже, нести «сізіфів тягар» проблемних кредитів і одні, й інші мають спільно.
 
На гачку
 
Пан Євген, донедавна власник стабільного бізнесу, сьогодні розгублений. Не тішить ні улюблена справа, ні новенька автівка. «Робили ремонти у квартирах. Ще влітку наші послуги були нарозхват, нині ж бригада готова взятися за будь-яку роботу за найменші гроші. Проте замовлень катма, як і заробітку». Кредитна машина, котру купували як конче необхідну для ведення бізнесових справ, сьогодні стала тягарем для родини Євгена. «Коли зрозумів, що черговий внесок сплатити не зможу, звернувся до банку, пояснив ситуацію», – згадує автовласник. Та із сумом додає, що «кредитні канікули» на три місяці, люб’язно запропоновані банком як вихід, не надто допоможуть. «Я ж і далі виплачую тільки відсотки без тіла кредиту, а це по $200 щомісяця. Для мене зараз це неабиякі гроші. Але тільки-но мої канікули закінчаться, я буду змушений виплатити ту частину тіла, що набігла за час мого кредитного відпочинку», – зітхає горе-позичальник.
 
Проте Євген – щасливчик порівняно з Володимиром, банк якого зовсім не прихильний до свого клієнта. «Все, що мені запропонували, – оформити авто на працівників банку і чекати, доки його продадуть. Потім мене начебто повідомлять, чи вистачило вторгованої суми, якщо ні, муситиму доплатити», – нарікає обурений клієнт. Кореспондент Тижня, відрекомендувавшись позичальником, звер­тався до кількох відділень   Володимирового банку (до речі, одного з найбільших в Україні) й пересвідчився, що працівники установ справді не йдуть на поступки своїм клієнтам. В одному відділенні нам відмовили, порадивши звернутися до «дружньої» страхової компанії, що виплачуватиме наш борг, «доки шукатимете роботу». Довелося коректно відмовитися: у цій схемі є вигода для всіх сторін, окрім боржника.
 
Дмитро Замотаєв, начальник управління кредитних продуктів роздрібного банкінгу Укргазбанку, знає про такі випадки, проте справедливо зазначає, що більшість банків не покинуть своїх клієнтів напризволяще. Передусім тому, що це невигідно самим кредиторам. «Адже фінустанови усвідомлюють, що відмовити в допомозі позичальникові сьогодні – це опинитися у скруті завтра. Наслідок такої ситуації для банку – збільшення необхідної ставки резервування за рахунок протермінованої заборгованості, нарахування штрафів». «Окрім того, банк не зацікавлений у тому, щоб перепродувати вживані кредитні речі, це не є його функцією», – констатує Ірина Скирчук, заступник голови правління банку «Хрещатик».
 
Ліворуч чи праворуч?
 
Правники і фінансисти радять не панікувати, а насамперед порадитися зі своїм кредитним менеджером. Начальник департаменту індивідуального бізнесу банку «АРМА» Олена Фельчак переконує: звернення до банку зі своєю проблемою є найпершим і вкрай необхідним заходом: «Це дозволить уникнути зайвих моральних проблем і значних фінансових витрат із боку позичальника. Банк у таких випадках запропонує кілька можливих варіантів. Приміром, пе­ре­глянути графік погашення боргу, залучити платоспроможного поручителя або ж продати заставлене майно».
 
І якщо зацікавленість банкірів у такому сценарії очевидна, то незаангажована позиція юристів доводить: просто не платити – метод неефективний. Андрій Содоль, директор юридичної компанії «Аргу­мент-Консалтинг», свідчить, що «клієнт, який не в змозі виплачувати кредит, зазвичай не звертається до юристів, доки банки активно не почнуть реалізувати заставлене майно, але і в цьому разі закон на боці фінустанов: не платиш, банк має право забрати і продати».
 
Яка поступка моя?
 
Пан Замотаєв стверджує, що найбільше шансів домогтися відтермінування виплат має клієнт, який досі сумлінно їх здійснював, а також у власників новеньких кредитних авто чи квартир. «Одна з основних схем пом’якшення кредитного навантаження на клієнта – надання кредитних канікул від 1 до 6 місяців, паралельно з цим можливе продовження терміну дії кредитного договору від 6 до 24 місяців (залежно від терміну дії кредиту)», – розповідає Олег Кучеров, начальник управління ризиків малого, середнього бізнесу та заставного кредитування БТА Банку. Проте найчастіше банки відстрочують лише виплати тіла кредиту, залишаючи за пози­чаль­ником-«від­по­чи­валь­ни­ком» обов’язок щомісячної сплати відсот­ків, а заборговану суму тіла клієнту доведеться внести після закінчення кредитної перерви. Тому цей шлях радше для тих, хто впевнений у тимчасовості своїх фінансових проблем.
 
Для тих, хто отримує плату в не надто стабільній національній валюті, банки пропонують «перевести валютний кредит у гривневий за курсом на момент переведення». «Проте будьте готові до того, що ставка за таким тепер уже гривневим кредитом також зросте», – попереджає про мінуси пан Замотаєв.
 
Якщо кредитне майно перетворилося для вас на головний біль, а найближчих перспектив погасити позику ви не бачите, то можна й… продати нову власність зі згоди та за допомогою банківської установи. Щоправда, спроби реалізувати заставні чи кредитні авто або нерухомість, щоб виплатити кредит, без згоди банку є протизаконними, таку операцію можна провести хіба що з дрібною побутовою технікою, – застерігає пан Содоль. Хоча самі позичальники визнають, що сенсу в продажу мало, адже отримана від реалізації ненової, приміром, автівки сума аж ніяк не покриє заборгованості перед банком. Наприклад, якщо рік тому ви взяли валютний кредит на машину, то з урахуванням зростання курсу долара її вартість зменшилася орієнтовно вдвічі, – твердять експерти.
 
Кореспондент Тижня вирішив перевірити рекламку в метрополітені із закликом не йти одразу до банку, а звернутися передовсім до такої собі установи «Антиколектор». Щоправда, поважний антиколектор Костянтин, вислухавши мою слізну історію про звільнення чоловіка з роботи, порадив проконсультуватися у їхній компанії та за якісь 100 грн обіцяв «порадити, що саме мені обрати: кредитні канікули чи переведення боргу в гривню». Очевидно, що ту саму консультацію можна отримати в банку цілком безплатно, тому потреба у послугах «всемогутнього» виявилася не на часі.
 
Врятуйся сам
 
Попри позірно конструктивні поради експертів, не всім співвітчизникам до снаги відверта розмова з «любим» банком. Оригінали воліють швидких та ефективних рішень. Так, одна з читачок Тижня у листі до редакції погрожувала «прописати дитину в кредитній квартирі, народити ще одного-двох, а з банками нехай розмовляє той, хто курс обвалив». На сторінках автофоруму власник кредитної автівки розповідає про плани інсценувати «повну загибель транспортного засобу» й отримати виплати за КАСКО, які й підуть на погашення боргу банку. В листопаді минулого року інформагенції повідомляли про молодика, який намагався пограбувати АЗС, щоб погасити кредит. Приватно працівники пошти розповідають, що цього року значно збільшилася кількість листів до Діда Мороза з проханням… виплатити кредит.
 
Працівниця одного з провідних вітчизняних банків у Діда Мороза не вірить. Розповідає, що сама стала заручницею кредитного договору: «Взяла в борг у своєму ж банку, за місяць після цього долар підскочив, а зарплату отримую в гривнях. Досі виплачувала сумлінно, але найближчим часом планую просити відтермінування», – сумно всміхається дівчина. – Але сьогодні це єдиний слуш­ний вихід для таких, як я».