Як відзначають в СБУ, «від 50 до 75% бюджетних асигнувань під час процедури держзакупівель освоюються з численними порушеннями».
«Через корупційні оборудки у сфері держзакупівель збитки становлять 10-15% (35-52,5 млрд грн) видаткової частини держбюджету щорічно», – йдеться у листі.
Відомство відзначає, що "звільнення значної частини держпідприємств від обов'язкового використання процедур закупівель під час придбання товарів, робіт і послуг" сприяє корупційним проявам.
Окрім того, відзначається що профільний закон скасував положення про типову форму договору, а порядок проведення перевірок держзакупівель відтепер встановлюється Кабміном, а не Держфінінспекцією.
Як проблемний аспект СБУ відзначає те, що Держказначейство ввело додаткові процедури для отримання коштів з держбюджету. «Зокрема, з вересня 2012 року було запроваджено обов'язкове узгодження платежів зі спецфонду держбюджету регіональними представництвами міністерства фінансів. Як наслідок, за відсутності погодження не було здійснено оплату вже виконаних договорів. Ці зобов'язання були перенесені як кредиторська заборгованість на 2013 рік»,- зазначили в листі, вказавши, що через перерахування бюджетних коштів наприкінці року "замовники не можуть їх ефективно освоїти, а якість та прозорість проведення держзакупівель істотно знижується".
Для усунення передумов зловживань СБУ пропонує змінами в закон про держзакупівлі зобов'язати держпідприємства оприлюднити результати держзакупівель за власні кошти, а також "під час оцінки замовником пропозицій конкурсних торгів обов'язково перевіряти в учасників наявність власних виробничих потужностей, матеріально-технічної бази, а також кваліфікованих кадрів".
Прем'єр Микола Азаров доручив АМКУ, МВС, мінфіну та мінекономрозвитку дати свою оцінку пропозиціям СБУ.
Згідно з листом першого заступника голови АМКУ Рафаеля Кузьміна, "комітет не заперечує проти внесення змін до закону в частині обов'язків замовників, які здійснюють закупівлі за рахунок власних коштів, оприлюднювати їх результати на веб-порталі з питань держзакупівель". Комітет запропонував мінекономрозвитку провести публічні заходи за участю всіх зацікавлених сторін з метою вироблення узгодженої позиції.
МВС в особі першого заступника міністра Віктора Дубовика погодилося "в цілому" з пропозиціями СБУ і запропонувало "визначитися з їхнім термінологічним, редакційним і нормотворчим втіленням у вигляді проекту змін до закону".
Мінфін підтримав пропозиції СБУ і висловив готовність взяти участь у роботі над відповідними законопроектами.
Перший заступник голови мінекономрозвитку Анатолій Максюта відзначив, що пропозиція СБУ міститься в законопроекті №2207, який був зареєстрований у Верховній Раді в лютому 2013 року опозиційними народними депутатами. Як наголошується в листі Максюти, "зазначений законопроект мінекономрозвитку підтримали з урахуванням редакційних правок".
Нагадаємо, закупівлі держпідприємств за власні кошти вивели з-під дії профільного закону у липні 2012 року, за відповідні зміни проголосували депутати Партії регіонів, КПУ і фракції Народної партії. Президент Віктор Янукович підписав закон, незважаючи на заперечення представників ЄС, громадських організацій та ЗМІ.
Водному з останніх звітів Європейської комісії вказується на стурбованість ЄК прозорістю держзакупівель. .
Законопроект №2207 був поданий 6 лютого 2013 року депутатами від трьох опозиційних фракцій – "Батьківщини", УДАРу та "Свободи". 16 квітня профільний Комітет з питань економічної політики схвалив документ для розгляду парламентом. Законопроект був внесений до порядку денного Верховної Ради на 22 травня, але його розгляд в цей день так і не відбувся.
Раніше Рахункова палата України підрахувала, що за останні два роки базовий "Закон про державні закупівлі" було змінено 17 разів, що значно спотворило принципи конкуренції та прозорості.