Україна є одним із найбільших виробників електроенергії у Європі та її експортером. Автор законопроекту народний депутат від ПР Ігор Глущенко, вважає, що зміна законодавства, зокрема, внесений ним до Верховної Ради законопроект «Про засади функціонування ринку електричної енергії» наблизить український енергетичний ринок до європейського.
«Як член Енергетичного співтовариства, Україна взяла на себе зобов’язання реформувати енергетичний сектор. Запропонований закон – це не революція, а копітка робота»,– наголосив депутат.
Тим часом, представники Світового банку (СБ) очікують, що законопроект ухвалять після доопрацювання.
Представниця СБ Розета Карова наголосила на необхідності серьозного доопрацювання документу. Такої ж думки притримується її колега Дмитро Глазков.
«Ми надавали фінансову підтримку для реформування «Укренерго», «Укргідроенерго» та технічну допомогу українському уряду для реформування енергетики. Умовою нашої співпраці є ухвалення закону про дерегуляцію ринку енергетики. Він мав з’явитися три роки тому. Тому вкрай важливо ухвалити цей законопроект, але за умови, що його доопрацюють», – наголосив представник Світового банку.
За словами директора Центру взаємодії з органами державної влади НАЕК «Енергоатом» Костянтина Запайщикова, законопроект передбачає вільне ціноутворення виробниками та постачальниками електроенергії. Виробники вноситимуть частину своїх прибутків до так званого фонду розподілу вартісного дисбалансу. А з нього отримують доплати пільгові категорії споживачів, а також – представники вітрової, сонячної та інших видів альтернативної енергетики.
У законопроекті йдеться, що до фонду розподілу вартісного дисбалансу виробники електроенергії долучатимуться довільно. Однак гідроелектростанції та АЕС – зобов’язані це робити. Окрім того, частина коштів фонду перераховується теплоцентралям та виробникам «зелених видів енергії».
За словами експерта з енергетичних питань Юрія Корольчука, такі деталі законопроекту свідчать, що він написаний на користь конкретних власників енергопотужностей.
«Законопроект робить ринок менш зарегульованим, але на цьому його позитив завершується. У ролі нелюбих сестер опинилися АЕС і ГЕС, які разом продукують більше половини електроенергії. Попри це вони дотуватимуть сонячні та вітрові електростанції, які мають близько одного відсотка в енергобалансі. Тобто, Рінат Ахметов та Андрій Клюєв, які володіють переважною більшістю нетрадиційних енергетичних потужностей, будуть за рахунок державних коштів зводити нові й нові приватні електростанції. Цікаво й те, що ТЕС, які також належать близьким до влади бізнесменам, зелену енергетику зможуть не дотувати», – пояснив експерт.
Він наголосив, що найбільшою загрозою у даному випадку, є загроза «вимивання» коштів з атомної енергетики, яка є основою української економіки.
На думку ж експерта Центру Разумкова Сергія Дяченка, найбільшим ризиком цього законопроекту є те, що він містить можливості для подальшої монополізації цього сектору. Тим паче, що близько 80% енергоактивів вже належить двом бізнесменам, близьким до влади.
Нагадаємо, що головним виробником сонячної енергії в Україні є компанія Activ Solar, яку контролює Андрій Клюєв. Відзначимо, що в 2011 році встановлена потужність електростанцій, які використовують відновлювані джерела енергії збільшилася більш як у 2,5 рази. В основному за рахунок сонячних електростанцій Криму, потужність яких зросла з 3,5 до 185,7 МВт, тобто в 54 рази. На три чверті підвищилася потужність вітряних установок — до 133,9 МВт.