Іван Давидов, заступник головного редактора Slon.ru, пише про поправки Роскомнадзору у роз'ясненнях про згадці екстремістських організацій в ЗМІ. Із замітки на сайті регулятора пропав абзац про те, що такі організації не можна згадувати без прикметників «радикальний», «екстремістський» або «націоналістичний», зазначив Давидов.
«Дивіться. Ось новина, написана з дотриманням старих правил. «Лідер забороненої в Росії організації" Правий сектор "Д. Ярош заявив, що не збирається дотримуватися мінських угод». Туга і нудьга. Чи прикрасить її слівце «радикальної»? Ну, не сильно. І зовсім іншими фарбами заграє текст, якщо ми звернемося до досвіду предків – козаків, які пишуть султанові. «Лідер забороненої в Росії, котячий ведена, мочального покромця і просто екстремістської організації" Правий сектор ", самого Люцифера секретар, Македонський колесник, Ієрусалимський пивовар, Олександрійський козолуп, Великого і Малого Єгипту свинар, Вірменський злодюга, Татарський сагайдак, Каменецький кат, усього світла і підсвітла дурень, самого гаспида онук Дмитро Ярош заявив, що … » Ну, погодьтеся, куди як цікавіше вийшло», – іронізує Давидов.
Журналіст Євгеній Кісєльов розмірковує над тим, хто більше винен у війні на Донбасі – Віктор Янукович чи Владімір Путін.
«Хтось запитає, зрозуміло: а як же відповідальність тих, хто прийшов до влади в Києві в лютому 2014? Вони що, білі і пухнасті? Так, зрозуміло, вони допустили – і відразу після революції, і потім – чимало помилок. Але покладати на них частину провини за все, що відбувається в Україні і навколо неї – все одно, що звинувачувати жертву зґвалтування у тому, що це вона спровокувала ґвалтівника», – резюмує Кісєльов.
Письменник, сатирик Віктор Шендерович іронізує над наявністю двох Путінів. «Є Путін, який розв'язав цю війну і продовжує її вести. І в той же самий час десь неподалік мешкає Путін-миротворець, заклопотаний пошуками у світі. Якби цей другий встав на повний зріст і просто надавав першому по ріпі, війна в Україні припинилася б, треба зауважити, сама собою, протягом тижня. Але проблема в тому, що другий Путін – людина боязка і неприкаяна, і весь час консультується з першим (досконалим, треба зауважити, відморозком)», – акцентує Шендерович.
Медіаексперт Андрєй Громов розмірковує над тим, як Україні вийти з війни з мінімальними втратами.
Для цього, на його думку, потрібно припинити АТО і на п'ять років оголосити мораторій на будь-яке втручання в справи «ДНР» і «ЛНР»
«Росія отримує зруйнований Донбас, відрізаний від економічних зв'язків (25% експорту Донбасу припадало на Росію, але не більше того), який виявляється прямо або побічно на її балансі. І це притому, що населення необхідно буде всіляко догоджати – через п'ять років референдум. Це дуже великі гроші навіть для Росії. А в її нинішньому складному фінансовому становищі зовсім непотрібні витрати. І адже санкції теж ніхто не скасує… Ще Росія отримує кілька десятків тисяч чоловіків з автоматами, бойовим досвідом і знайденої у війні гармонією. Що з ними робити в мирному житті? Ну, чеченці поїдуть додому – Кадиров знайде їм завдання, але ж, крім чеченців, там багато всяких BMW і Моторол, та й просто звичайних російських чоловіків, які здобули сенс життя в справі вбивства інших людей. Те, чого не може поки зробити українська армія, доведеться робити Росії та її спецслужбам. Роззброювати, стравлювати, відстрілювати», – вважає Громов.
Блогер Алєксєй Рощін пише про те, чому взагалі Путін пішов на переговори у Мінську-2.
«Я думаю, "зимовий" етап кампанії переконав все ж навіть найтупіших російських військових, що ідея "а давайте просто переможемо Україну" – безперспективна. Українці, судячи з усього, як і раніше воюють безглуздо, краще в осяжному майбутньому навряд чи стануть, однак суть в тому, що і цього достатньо. ЗСУ можна перемагати, але, як казав Пірр, "ще одна така перемога, і в мене не залишиться армії!"», – вважає блогер.
Журналістка Наталья Геворкян вважає, що везіння Путіна закінчилося.
«Він упевнений, що обдурить весь світ і виграє, тому що він незрівняний і везунчик. Він ще не зрозумів, що етап його везіння завершився. Він просто цього не розуміє, не чує, не бачить, не хоче чути і бачити. А коли до нього летять Меркель і Олланд, він чує не їхня заклопотаність, а власне: я крутий… Путін не герой і не злодій. Він нагадує банального рекетира. Сподіваюся, Заходу не знадобиться ще 15 років, щоб це зрозуміти. Досвід показує, що "лягати" під рекетирів завжди означає програти. Що перед силою вони пасують», – додає Геворкян.