Лікування Тимошенко
Юлію Тимошенко перевезли до Центральної клінічної лікарні "Укрзалізниці" у Харкові 9 травня минулого року з діагнозом "хронічна грижа міжхребцевого диска". Майже два тижні до цього її доставили в лікарню, однак, через кілька днів повернули назад в колонію, оскільки вона не погоджувалася на лікування, бо, за її словами, не давала згоду на госпіталізацію. Водночас Тимошенко заявила про побиття її працівниками колонії під час примусового перевезення до лікарні і оголосила голодування. На 15 день після цього її таки добровільно доставили в медичний заклад.
За лікування Тимошенко взялися лікарі з німецької клініки «Шаріте» спільно з українськими лікарями. Зокрема, голова клініки Макс Айнхойпл заявив, що створення необхідних для лікування Тимошенко умов в Україні неможливе. Саме тоді активно почали піднімати питання про лікування Тимошенко за кордоном.
На цьому наполягали і представники ЄС: посол Німеччини в Україні Ганс-Юрген Гаймзьот, голова Парламентської асамблеї НАТО Карл Ламерс тощо. Про готовність взяти Тимошенко на лікування заявляла влада Німеччини, Росії та Швейцарії.
Захисник Тимошенко Сергій Власенко, зокрема, заявив, що для направлення екс-прем'єра на лікування в іноземну клініку не потрібно вносити зміни в законодавство.
Натомість українська влада, представники правоохоронних органів неодноразово заявляли, що законодавство України не дозволяє лікувати ув'язнених за кордоном. А Верховна Рада у травні 2012 року відмовилася включити до порядку денного сесії законопроект, яким пропонувалося дозволити направлення засуджених у медичні установи, які розташовані на території України або за її межами.
Соратники екс-прем'єра неодноразово заявляли про погіршення її здоров'я, натомість медики МОЗ та представники пенітенціарної служби спростовували це.
Німецькі лікарі помічали прогрес в лікуванні, втім, заявляли, що вона не пересується без ходунків. Згодом німецьккий медик Лутц Хармс зазначив, що не виключає можливості інвалідності Тимошенко. Разом з цим лікарі, зокрема, радили їй розширити рухову активність та не припиняти зустрічей з рідними.
Під час перебування в лікарні екс-прем'єр знову оголошувала голодування та відмовлялася від медичних процедур. Зокрема, 29 жовтня Тимошенко оголосила голодування на знак протесту проти фальсифікації результатів парламентських виборів. 16 листопада вона припинила голодування. Крім цього, 8 січня цього року вона оголосила про початок особистої акції громадянської непокори і припинила курс лікування. Вона також відмовилася повертатися в палату до тих пір, поки там ведеться відеоспостереження. Реабілітаційні процедури Тимошенко погодилася відновити 24 січня.
Питання про виписку Тимошенко піднімалося чимало разів. Зокрема, на початку цього року Міністерство охорони здоров'я вкотре заявило, що Тимошенко не потребує подальшого лікування та реабілітаційних заходів у стаціонарі. Водночас її захист наголосив, що рішення про виписку можуть ухвалювати лише німецькі лікарі, які керували процесом комплекс реабілітації екс-прем'єра. А останні, в свою чергу, радять залишатися екс-прем'єру в стаціонарних умов лікування.
Комунікація Тимошенко і пенітенціарної служби
Відносини екс-прем'єра з представниками Державної пенітенціарної служби, в основному, зводяться до обміну звинуваченнями, заявами, спростуваннями і періодичним оприлюдненням відео з Тимошенко.
Одразу ж після перевезення Тимошенко в лікарню вона заявила про намір подати позов до Держаної пенітенціарної служби та Міністерства охорони здоров’я через незаконне розповсюдження конфіденційної медичної інформації. Зокрема, було оприлюднено графік її медичних процедур та інформації про стан її здоров’я.
У цьому ж позові вона поскаржилася і щодо незабезпечення її права на телефонні дзвінки, встановлення відеокамер в «Центральній клінічній лікарні Укрзалізниці» і здійснення відеоспостереження за нею, а також щодо забезпечення її охорони співробітниками чоловічої статі. Втім, Окружний адміністративний суд Києва відмовив у задоволенні цих позовних вимог.
Згодом пенітенціарна служба заявила, що під час обшуку у палаті Тимошенко було виявлено «тайник, який було замасковано під звичайну книжку (Кримінально-процесуальний кодекс України)». За даними пенітенціарників, у ньому були «заборонені для обігу предмети (технічні пристрої)», а також ліки невстановленого походження.
У свою чергу Тимошенко заявила, що цей обшук проводився з метою вилучити у неї два дозиметри. Головний лікар харківської лікарні Михайло Афанасьєв назвав абсурдними заяви Тимошенко про перевищення норми радіації в її палаті.
Між тим адвокат Тимошенко Олександр Плахотнюк заявив, що при обшуку тюремники не вилучали у екс-прем'єра ніяких ліків. У свою чергу Власенко заявив, що вилучені під час обшуку ліки належать лікарям харківського медичного закладу. У Тимошенко, за його словами, були тільки дозиметри, які вона сама віддала пенітенціарникам.
Пізніше керівництвом колонії дозволили передати для особистого користування Тимошенко дозиметри.
Серйозний скандал в лікарні, де перебуває Тимошенко, виник після оголошення нею акції громадянської непокори у січні цього року. Лідер опозиції відмовилася повертатися в свою палату, вимагаючи прибрати цілодобове відеоспостереження, цілодобовий конвой у палаті та чоловіків-вартових. Пізніше до неї прийшли народні депутатки від «Батьківщини» і відмовилися залишити лікарню до виконання вимог Тимошенко. Наступного дня депутаток силою вивели з палати, а Тимошенко продовжувала протест. Лише після заяви президента Віктора Януковича під час телепроексту "Діалог з країною", відеокамери з її палати демонтували.
Періодично в мережі інтернет чи на офіційному сайті пенітенціарної служби викладались відео з Тимошенко.
Так, у січні Генпрокуратура опублікувала відеозапис того, як начальник Качанівської виправної колонії Ігор Колпащіков вручає Тимошенко повідомлення про підозру в співорганізації умисного вбивства депутата Євгена Щербаня.
Наприкінці вересня минулого року пенітенціарна служба оприлюднила відео, де Тимошенко вимагає короткострокового побачення, стукаючи у двері руками і підборами.
Пенітенціарна служба кілька разів оприлюднювала відео, що, на думку відомства, мала б підтверджувати небажання екс-прем'єра брати участь у судових засіданнях. Одне з останніх опубліковане 22 квітня цього року.
Крім цього, було опубліковане також відео розмови Тимошенко з керівником Качанівської колонії Ігорем Колпащіковим, що, за їх словами, доводить, що Тимошенко відмовилась пройти до кімнати побачень для зустрічі з опозиційними політиками Юрієм Луценком, Арсенієм Яценюком та Олександром Турчиновим, які прибули до лікарні у квітні цього року.
У свою чергу ще у вересні минулого року опозиція оприлюднила перше відеозвернення Тимошенко.
Візити до Тимошенко
Лише за два з половиною місяці перебування в лікарні, за інформацією пенітенціарної служби, Тимошенко використала "річну норму" побачень. Періодичні повідомлення ДПСУ про кількість побачень екс-прем'єра поширювалися після скандалу, що зумовила кількаразова відмова у побаченні з уже колишнім головою представництва Європейського Союзу в Україні Жозе Мануелем Пінту Тейшейрою.
Втім, не лише він не зміг зустрітися з Тимошенко. Не пустили до неї і сімох членів Комітету з іноземних справ і міжнародного співтовариства парламенту Канади, міністра закордонних справ Швеції Карла Більда, посла Швеції в Україні Стефана Гуллгрена та колишнього президента Європейського парламенту Єжи Бузека. Попри напередодні виданий дозвілне зміг зустрітися з екс-прем'єром голова місії спостерігачів за парламентськими виборами від ОБСЄ Вальбург Габсбург Дуглас. Пенітенціарна служба пояснила це тим, що Тимошенко оголосила голодування.
Час від часу у візиті до Тимошенко відмовляли захисникам Сергію Власенку та Олександру Плахотнюку, першому заступнику голови партії «Батьківщина» Олександру Турчинову, главі Ради об’єднаної опозиції «Батьківщина» Арсенію Яценюку та кореспондентами місцевих та всеукраїнських ЗМІ.
Зокрема, пенітенціарна служба звітувала, що з 9 травня по 12 вересня минулого року Тимошенко провела близько 60 зустрічей зі сторонніми особами, у тому числі з представниками міжнародної спільноти.
Водночас на запит Тиждень.ua стосовно статистики зустрічей з екс-прем'єром прес-служба ДПСУ повідомила, що "усі відомості стосовно особистого життя засуджених є конфіденційними", і відмовилася надавати інформацію.
А в телефонній розмові начальник управління зовнішніх комунікацій ДПСУ Ігор Андрушко пояснив, що раніше інформація про кількість зустрічей була оприлюднена за погодженням з прокуратурою, "у зв'язку з суперечливими заявами стосовно явки-неявки (Тимошенко. – Ред.) в суд, стосовно можливості зустрічей зі слідчим тощо".
Нагадаємо, 11 жовтня 2011 року Печерський суд визнав Тимошенко винною у перевищенні службових повноважень при підписанні газових контрактів з Росією у 2009 році та засудив її до 7 років ув’язнення без подальшого права обіймати державні посади протягом трьох років.
Її заарештували 5 серпня 2011 року. А 30 квітня цього року Європейський суд з прав людини визнав арешт Тимошенко незаконним і політично мотивованим.