Після активізації теми вирішення питання Юлії Тимошенко шляхом відправлення її на лікування за кордон одним із вірогідних законопроектів для цього назвали законопроект позафракційного депутата Сергія Міщенка, зареєстрований ще 2 липня цього року. 21 жовтня він вніс правки в цей документ.
Зокрема, законопроект № 2453а «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо лікування засуджених за кордоном» пропонує передбачити порядок дій органів та установ виконання покарань у випадку прийняття рішення про відстрочку виконання вироку, а також закріпити підстави та порядок відстрочки виконання вироку суду у зв’язку з хворобою засудженого, що потребує лікування за кордоном).
Після лікування, згідно з цим законопроектом, засуджений повинен повернутися в Україну і продовжити відбувати покарання. Крім цього, згідно із законопроектом, період лікування не зараховується до терміну відбування покарання.Також ув’язнена особа не має права «відлучатися з відповідної лікувальної установи без дозволу суду».
Серед іншого іноземна держава зобов'язується надавати інформацію «щодо періодичної перевірки перебігу, умов та результатів лікування засудженого й інформування органу або установи виконання покарань, що відає виконанням покарання або здійснює контроль за поведінкою засудженого». А також гарантувати «повернення засудженого в Україну для подальшого відбування покарання після його видужання, але не пізніше закінчення строку, встановленого судом, або у разі скасування судом відстрочки виконання вироку».
У фракції Партії регіонів не виключали, що законопроект Міщенка може бути прийнятий як базовий. Втім, проти виступала опозиція. Зокрема, голову фракції «Батьківщина» Арсенія Яценюка обурило, що цим законопроектом період перебування за кордоном не зараховується у загальний термін відбування покарання.
Таке ж зауваження міститься у висновку Головного науково-експертного управління, де зазначається, що нормами Кримінального кодексу та Кримінально-процесуального кодексу передбачено, що у випадках, «коли засуджена особа з підстав, передбачених законом, не відбуває покарання у зв’язку з необхідністю її лікування поза установами виконання покарань, строк лікування зараховується до строку відбування покарання (один день лікування за один день відбування покарання у виді позбавлення волі)».
Крім цього, в управлінні зазначили, що Україна не має жодної міжнародної угоди з іншими країнами про співробітництво у передачі та утриманні за кордоном засуджених громадян України, які виїжджають для лікування в іншу країну. «Отже, положення проекту не можуть покладати будь-яких зобов’язань на інші країни, а тому засуджені особи, які проходитимуть лікування за кордоном, не можуть в такий спосіб бути піддані жодним обмеженням (як то обмеження в свободі пересування, спілкування та ін.), що накладаються на них під час відбування кримінального покарання або лікування в Україні», – йдеться у висновку.
Як підсумок науково-експертне управління рекомендує після ухвалення законопроекту в першому читанні повернути його на доопрацювання автору.
22 жовтня у парламенті зареєстрували законопроект №3461 «Про внесення змін в статтю 84 Кримінального кодексу України щодо можливості лікування за кордоном осіб, засуджених до позбавлення волі» позафракційного народного депутата Анжеліки Лабунської.
Проектом пропонується внести зміни про можливість лікування засуджених за кордоном за рішенням суду у випадку, якщо «така особа впродовж не менше 365 днів безперервно проходила стаціонарне лікування та це лікування не призвело до повного одужання такої особи».
«Приймаючи рішення про лікування за кордоном особи, засудженої до позбавлення волі, суд зобов’язаний одночасно прийняти рішення про звільнення такої особи від покарання за хворобою», – йдеться в пояснювальній записці до законопроекту.
Головне науково-експертне управління ВР зазначило, що даний проект не містить жодних обмежень щодо кола осіб, які можуть претендувати на виїзд для лікування за кордоном. Також невдалим, на думку експертів, є пропонований порядок розгляду судом прохання про виїзд для лікування за кордон.
У висновку – науково-експертне управління рекомендує парламенту відхилити законопроект Лабунської.
Та попри це законопроект Лабунської став єдиним із чотирьох зареєстрованих на сайті Ради на цю тематику, який рекомендувала місія спостерігачів Європарламенту Патріка Кокса та Алєксандра Кваснєвського. Як йшлося у їхньому зверненні, цей законопроект є «найкращою основою, на якій слід створювати та шукати необхідний консенсус між проурядовими та опозиційними партіями».
Тимошенко, у свою чергу, закликала парламентську опозицію негайно і без внесення поправок проголосувати за цей законопроект. Крім цього, вона зазначила, що відповідний законопроект передбачає найбільш повне виконання вимог і критеріїв Євросоюзу.
Опозиційні фракції "Батьківщина", "Свобода" та УДАР вже заявили, що підтримають законопроект Лабунської, та вимагають поставити його на голосування в перший день пленарного тижня – 5 листопада.
Натомість представники Партії регіонів підготували перелік поправок до цього законопроекту. Зокрема, одна з головних вимог до законопроекту полягає в тому, що після лікування в'язень повинен повернутися в Україну і відбути покарання. Відповідні гарантії, за словами народного депутата від ПР Володимира Олійника, має взяти на себе приймаюча країна, повідомивши про це Україну письмово за місяць до виїзду ув'язненого.
Крім цього, в ПР пропонують обмежити перелік ув'язнених, котрі зможуть виїхати на лікування, а також зобов'язати сплатити збитки, заподіяні державі або потерпілому, які присудив суд.
У відповідь опозиція розкритикувала пропозицію про відшкодування збитків, зазначивши, що збитки, присуджені в рамках виборчого правосуддя, не мають відношення до здоров'я людини.
У свою чергу, комуністична партія заявила, що не підтримуватиме законопроект Лабунської.
Лідери опозиційних фракцій 24 жовтня подали в парламент законопроект №3479 «Про заборону вибіркового правосуддя та зняття перешкод до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом і його державами-членами».
Згідно із проектом закону, особи, щодо яких міжнародними судовими інстанціями та відповідними органами міжнародних організацій встановлено факти застосування вибіркового правосуддя або порушення Україною ст. 18 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, підлягають помилуванню згідно із Конституцією України або до них застосовується амністія.
Законопроектом також передбачається застосувати повну індивідуальну амністію до Юлії Тимошенко, звільнивши її від відбування призначеного вироком основного покарання у виді позбавлення волі на сім років та додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади строком на три роки. Вважати судимість Тимошенко такою, що є знятою, а також звільнити її негайно з моменту набуття чинності цим законом.
Експерти Верховної Ради також рекомендували відхилити цей законопроект. На їхню думку, не можна погодиться з застосуванням обов'язкової амністії або помилування до осіб, щодо яких міжнародні судові установи встановили факти застосування вибіркового правосуддя або порушення Україною статті 18 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, як це пропонується в законопроекті. В науково-експертному управлінні також зазначили, що амністія і помилування є правом, а не обов'язком парламенту і президента. Також управління Ради констатує суперечність положень законопроекту нормам Конституції і загальним принципам кримінального права України і його прийняття у запропонованій редакції вважає недоцільним.
У свою чергу, сумніви щодо ухвалення у парламенті цього законопроекту озвучив голова Верховної Ради Володимир Рибак, зазначивши, що поки не бачить підстав, щоб говорити про можливість узаконення сценарію з амністією для Тимошенко.
Список законопроектів, що стосуються лікування ув’язнених за кордоном, завершує законопроект № 3526 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гуманізації законодавства про попереднє ув'язнення та забезпечення конституційних прав і свобод осіб, взятих під варту, осіб, засуджених до позбавлення волі, а також засуджених, які перебувають на лікуванні в закладах охорони здоров'я за межами установ виконання покарань)», зареєстрований 1 листопада позафракційним депутатом Володимиром Купчаком.
Зокрема, пропонує покращити умови утримання засуджених (продовжити тривалість щоденних прогулянок, зняти обмеження на одержання передач, збільшити кількість побачень тощо). Законопроектом також передбачається внесення змін до Кримінально-виконавчого кодексу щодо врегулювання правового режиму лікування засуджених до позбавлення волі за межами установ виконання покарань, у тому числі за кордоном. У лікувальних закладах за кордоном проводиться із забезпеченням дотримання режиму тримання ув’язнених. що забезпечується приймаючою державою (за згодою останньої), або відповідними компетентними органами України.
Відправлення особи, засудженої до позбавлення волі, для проходження лікування у закладі охорони здоров’я за кордоном здійснюється у місячний строк з моменту отримання Україною гарантійного письмового зобов’язання Уряду іноземної держави та надання засудженим або уповноваженою ним особою документів, що підтверджують повну оплату вартості лікування, а також витрат на забезпечення дотримання режиму тримання ув’язнених.
Поки на сайті парламенту немає висновку науково-експертного управлення Верховної Ради стосовно цього законопроекту.
Активної реакції представників політичних сил на цей законопроект поки не було.