У Франції з 17 листопада тривають акції протесту "жовтих жилетів", які виступають проти введенням нових податків на пальне, екологічного податку та політики уряду. За цей час, за даними різних ЗМІ, правоохоронці затримали близько 27 тисяч осіб, щонайменше 870 людей отримали поранення, троє – загинули.
Незважаючи на те, що влада Франції пішла на поступки мітингувальникам, протести не вщухають. Очікується, що 10 грудня оголосити відповідь "жовтим жилетам" має президент країни Еммануїл Макрон.
Водночас у Франції та Україні говорять про вплив Росії на зазначені події. Окрім цього, протести вже перекинулися на Бельгію, Нідерланди та Німеччину.
Тиждень.ua зібрав інформацію про причини на наслідки масових протестів у Франції та інших країнах, а також – про "російський слід" у подіях, які сколихнули Францію.
Причини протестів у Франції
У Франції 17 листопада тисячі людей вийшли на вулиці на знак протесту через введенням нових податків на пальне. За даними французького міністра внутрішніх справ Крістофа Кастанера, вранці по всій країні було зафіксовано понад 1000 акцій, у яких взяли участь 50 тисяч осіб.
Окрім того, учасники акції протестують проти екологічного податку та політики уряду, що підриває купівельну спроможність населення.
Своєю чергою, уряд Франції пішов на поступки. Прем’єр-міністр Франції Едуар Філіп 4 грудня оголосив, що вирішив ввести піврічний мораторій на підвищення акцизів на бензин і дизельне паливо, також у цей період не буде зростати ціна на газ та електроенергію. Уже 6 грудня Філіп повідомив, що французький уряд вирішив не закладати в бюджет на наступний рік підвищення акцизів на пальне. Також у Франції призупинили до початку наступного року зростання мінімальної ціни на продовольчі продукти.
Чому "жовті жилети"?
Протестувальники у Франції отримали назву "жовті жилети" через те, що на акцію демонстранти одягли яскраво-жовті світловідбиваючі жилети. Згідно з французькими законами, вони повинні бути в кожного водія.
Масові протести в Франції
По всій Франції вже четвертий тиждень тривають акції протесту, у ході яких мітингувальники серйозно пошкодили один із символів країни – Тріумфальну арку. Так, вони обписали стіни монумента різноманітними написами на кшталт "Макрона у відставку", "Жовті жилети тріумфують", також було пошкоджене декоративне оздоблення монумента та статуї. Наразі Тріумфальну арку закрили для громадськості.
Les images des importants dégâts à l'intérieur de l'Arc de Triomphe pic.twitter.com/qNLED54C2u
— BFMTV (@BFMTV) 1 грудня 2018 р.
Також з міркувань безпеки закрили історичну будівлю відомого французького університету Сорбонни. Окрім цього, на вихідних були закриті Лувр, Музей д'Орсете, Великий палац, оперні театри та Ейфелева вежа. Водночас поліція закликала магазини і ресторани на Єлисейських полях зачинитися та прибрати з вулиць столи і стільці.
Крім того, правоохоронці, щоб зупинити протестувальників, застосовували проти них водомети та сльозогінний газ. За час протестів, за даними різних ЗМІ, правоохоронці затримали близько 27 тисяч осіб, щонайменше 870 людей отримали поранення, троє – загинули.
На тлі акції "жовтих жилетів" посилилися протести старшокласників. У різних містах вони влаштовували сутички з поліцією та пожежі, зокрема частково спалили будівлю ліцею Екзюпері у місті Бланьяк біля Тулузи. Сутички також спалахнули в Ліоні, Марселі, Бордо та Орлеані, а школи в Кретеї та Версалі школярі заблокували.
Французький міністр фінансів Бруно Ле Мер повідомив, що протести "жовтих жилетів" призвели до "економічної катастрофи" у Франції, економіка країни втратила 0,1% зростання у поточному кварталі. Роздрібні торговці втратили близько 1 млрд євро з 17 листопада, торгівля в ресторанах впала на 20-50%. Своєю чергою, влада Парижа заявляє, що заворушення завдали збитків на мільйони євро.
"Російський слід"
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан 9 грудня оголосив, що французькі правоохоронці розпочали розслідування щодо можливого втручання Росії в масові протести "жовтих жилетів". За ситуацією також стежать французькі спецслужби.
Водночас, за даними організації "Альянс із захисту демократії", близько 600 акаунтів у Twitter, які були помічені в "пропаганді поглядів Кремля", переключили свою увагу на Францію, розширюючи використання хештега #giletsjaunes ("жовті жилети").
Своєю чергою, глава Служби безпеки України Василь Грицак також вказав на причетність Кремля до подій у Франції. Так, він наголосив, що за спиною мирних мітінгувальників особи, під кураторством працівників російської ФСБ і Головного розвідувального управління Генерального штабу РФ, вдаються до організації безладів та актів насилля в Франції.
Зокрема, Грицак відреагував на фото, на якому нібито "жовті жилети" тримають прапор незаконної терористичної організації "ДНР".
За його словами, на фото зліва – Сорлін Фабріс член так званого "Міжнародного" аналітичного центру "Катехон", який діє під егідою російського бізнесмена та політика Костянтіна Малофєєва та очолюваного ним Фонду Святителя Василия Первозванного. Справа – Ксав’є Моро, фейковий "спостерігач" на псевдовиборах в ОРДіЛО, засновник "Європейського центру стратегічного аналізу "Стратпол", функціонер ГО "Восток Франция – Солидарность Донбасс", яка підконтрольна російським спецслужбам.
Глава СБУ також спрогнозував, що російські спецслужби планують організувати аналогічні провокації в Бельгії, Німеччині, Іспанії, Болгарії та інших європейських країнах.
Водночас у соцмережах опублікували відео, як нібито "французькі" протестувальники б'ють вікна у будинках поблизу Тріумфальної арки, однак після того, як один з мітингувальників вигукує слово, схоже на російське "Назад", вони починають відступати.
Крім того, у ході протестів вандали розбили табличку з назвою центру Українського культурно-інформаційного центру біля входу в будівлю. Зазначимо, що Український культурний центр в Парижі носить ім'я Василя Сліпака.
Протести в інших країнах
У Брюсселі (Бельгія) слідом за Францією також розпочалися протести "жовтих жилетів", у яких взяли участь близько 500 людей. Зокрема, 8 грудня спалахнули сутички між учасниками протесту та правоохоронцями.
Так, кілька груп протестувальників вирушили в бік європейського кварталу, де розташовані головні інституції Європейського союзу, проте підхід до нього заблокували правоохоронці. Тоді група демонстрантів вирішила прорвати поліцейський кордон і спалахнули сутички.
Своєю чергою, у Нідерландах демонстранти вийшли на вулиці в Гаазі, Роттердамі, Амстердамі, Маастрихт, Ейндховені та Алкмар. У Гаазі мітингувальникам поліція перекрила доступ до Бінненхофу, у якому знаходяться Генеральні штати (парламент Нідерландів) і резиденція прем'єр-міністра, а проводити демонстрацію було запропоновано на площі поруч з Бінненхоф.
Водночас, як зазначається, у всіх містах акції не численні. На жилетах різні написи: на одних – невдоволення політикою уряду, інші вимагають доступну медицину і освіту, зменшення податків та покращення рівня життя.
Крім того, 10 грудня в Німеччині розпочався страйк залізничників з вимогою підвищення зарплат. Зокрема, компанія Deutsche Bahn зупинила по всій країні рух поїздів далекого слідування. У багатьох регіонах ФРН також повідомляють про масштабні перебої в роботі регіонального залізничного транспорту. Так, з Нюрнберга відміняються всі приміські поїзди в напрямку Вюрцбурга, Мюнхена і Берліна.
