Кожен президент України формує власну(!) команду. Секретаріат такий, яким його хоче бачити глава держави. Але водночас «любить цар та не любить псар». Люди за спиною не маріонетки, і дуже часто грають на свою користь.
Для забезпечення діяльності Президента України створено спеціальний постійно діючий державний орган – Секретаріат Президента України (СПУ). Саме люди з цієї установи надають главі держави основну інформацію та формують його думку про ситуацію в Україні та світі, готують переважну більшість указів, розпоряджень і доручень, а, отже, трохи перебільшуючи, СПУ і є справжнім колективним Президентом України.
Голова СПУ, два його перших і шість просто заступників керують діяльністю радників, офісу Президента, прес-секретаря, головними та звичайними службами.
Радники бувають трьох видів. Насамперед це відставники, яких нікуди подіти, але ліпше тримати біля себе, щоб вони чогось поганого не накоїли, по-друге, приємні або знакові люди, як відомий оперний співак Гришко чи політичний боксер Кличко, та люди, які дійсно можуть радити і відповідати за певну сферу діяльності.
У офісі Президента працюють ті, хто безпосередньо обслуговує главу держави, передаючи йому остаточний продукт, беручи, зокрема, участь у формуванні робочого графіку. Остання функція далеко не така технічна, як зазвичай думають – можливість впустити чи не впустити того чи іншого відвідувача коштує дуже дорого. Подекуди і в буквальному сенсі цього слова.
Секретаріат складається з головних служб, які переважно займаються певною проблемною сферою, наприклад, зовнішньою або соціально-економічною політикою.
Просто служби виконують технічні функції, наприклад, видають нагороди.
Особливе місце серед підрозділів посідає Головна державно-правова служба, очолювана фахівцем і надзвичайно прискіпливим, коли вдається, юристом Жанною Павлівною Докторовою. Без її візи, що має засвідчувати юридичну бездоганність, не має виходити жодний акт Президента.
Як працює СПУ пояснимо на простому прикладі. Коли на стіл Голови чи заступника потрапляє певний папір, він розписується на відповідну головну службу, та на державно-правову: якщо лист стосується соціальних аспектів, то він потрапляє до економістів і соціальників. Після опрацювання матеріали збирать і виробляють проект остаточного документу, який після експертизи юристів спрямовується на підпис Президента, глави СПУ чи його заступника, відповідно до важливості.
У Секретаріату є ще одна надзвичайно впливова, а може й ключова, функція – кадрова. Саме в головних службах готують для Президента пропозиції призначення на ті чи інші посади, насамперед у збройних силах, спецслужбах і судах, нагородження орденами і медалями, присвоєння генеральських та інших подібних звань і чинів.
Саме це, а також можливість входити до Президента в будь-який час визначає дуже велику політичну значимість очільника СПУ, хоча за формальним статусом він є лише керівником допоміжного органу, таким собі головним канцеляристом. Власне, Україні не звикати, другим за впливовістю за часів Гетьманщини був генеральний писар.