Поблизу Кремля

ut.net.ua
11 Січня 2008, 00:00

ФОТО: Марія Старожицька

 

 

 

Ми сторгувалися з Владіміром Владіміровічєм Путіним щодо ціни на газ. Ні, він, звичайно, хотів навіть $200 за кубометр, наче я не знала про вже виторговані Юрієм Бойком $179 ¢50. Але вже за 3 хвилини він знизив ціну до $150, на чому і зупинився. «Ні, – стверджував, – дешевше не буде. Дешевше тільки білорусам, ви ж не хочете жити з нами, як білоруси?» Питання було риторичним, тому торги припинилися. 

Натомість фотографуватися з Владіміром Владіміровічєм погодився всього за 200 російських рублів, хоча перша названа ціна була – тисяча. Вже 3 роки він щодня працює Путіним на Червоній площі поблизу Кремля, і переконує, що заробляє більше ніж його прототип. І, звичайно, більше інших колег – Брєжнєва, Хрущова, Сталіна та старійшини бізнесу, Владіміра Ілліча Лєніна. На питання, чи не лякає його поява на площі двійника Дмітрія Мєдвєдєва (наша зустріч була як раз після оголошення спадкоємця та заяви про перспективу прем’єрства Путіна), Владімір Владіміровіч відповів із належною гідністю: «Його ще довго ніхто не впізнає».У двійника Володимира Володимировича також міцний кулак
 
Що ж до обізнаності пересічного росіянина в українській новітній політиці, пан Путін (стверджує, що власне ім’я вже забув) щиро заздрить жителям України. Каже, якби в них була така гарна Юлія Тимошенко, він би з нею, обіймаючи гостей столиці, заробив ще більше.
 
– Може – мріє, – ще знайдеться для мене Юлія Володимирівна: два прем’єри на тлі кремлівських стін – чудова пам’ять для закордонних гостей. Для них, – зневажливо вказує на численні лотки з матрьошками, оточені, здається, японськими екскурсантами, – Україна – та само Росія.
 
– Ви впевнені? – запитую.
 
– Я? – Владімір Владіміровіч миттєво входить в образ. – У цій країні я один впевнений у тому, що кажу, і ви це перші маєте пам’ятати. 
 
Після такої заяви нового знайомця російський колега-журналіст розповідає мені, як в його газеті днями мала вийти інфографіка «Оточення Путіна». Здається, вже все було перевірено, коли комусь спало на думку відправити шпальту на затвердження «в Кремль». Точнішої адреси не було – звичайно, крім якоїсь електронної, з усього, просто прес-служби. У Кремлі, напевне, чи то здивувалися, чи то розгубилися, але за 3 години, коли всі терміни верстки було зірвано, все ж таки заборонили друкувати таку табличку зі стрілочками. Відтак було надруковано інфографіку «Клан Алли Пугачової».
І в цьому справді є щось від вічності – президенти змінюються, а Алла продовжує співати…