14 лютого о 07.33 з напрямку Вуглегірська (з 31 січня 2015 – під контролем окупаційної армії РФ) під обстріли потрапило селище Новолуганське Донецької області, внаслідок чого був повністю зруйнований будинок 70-річного пенсіонера Віктора Фролова, який дивом лишився живим. Прес-центр операції Об’єднаних сил повідомив, що обстріл здійснено російськими високоточними керованими боєприпасами “Краснополь” із застосуванням артилерійської системи калібру 152 мм, забороненої Мінськими домовленостями.
Боєприпас “Краснополь” виробляється концерном “Калашников” і входить у російський комплекс керованого артилерійського озброєння, розроблений тульським АТ «Конструкторское бюро приборостроения». Сам комплекс включає в себе корегування осколково-фугасного снаряду 3ОФ39 “Краснополь” з напівактивною лазерною голівкою самонаведення 9Е421, яка приймає відбитий сигнал від цілей, що підсвічуються лазерним цілевказівником-дальноміром 1Д15 (1Д20, 1Д22). Стрільба ведеться з 152-мм артилерійських систем: Д20, 2С3М “Акація2, 2С19 “Мста-С”, 2А65 “Мста-Б”.
Варто зазначити, що точність влучення даного типу снаряду складає 95%, і це, на думку InformNapalm, вказує на те, що будинок мирного мешканця не міг бути зруйнований випадково.
За час проведення операції Обʼєднаних сил “Краснополь” фіксується вже втретє. 23 червня 2018 року ним були обстріляні позиції підрозділів Об'єднаних сил в районі Водяного. Вдруге цим боэприпасом обстріляли позиції ЗСУ біля Широкиного 12 лютого 2019 року — за два дні до обстрілу будинку Віктора Фролова.
Боєприпас “Краснополь” перебуває виключно на озброєнні армії РФ, тому його застосування вважається прямим доказом участі Росії у війні на Донбасі. Водночас, застосування заборонених 152 мм артсистем окупаційними військами вказує на те, що Кремль все ще не відмовився від продовження збройної агресії проти України.
Втім, арсенал Росії не обмежується лише зброєю і військовим спорядженням. На дипломатичному фронті Москва також демонструє цікаві інструменти. Так, 11 лютого речник Постійного представництва України при ООН Олег Ніколенко заявив, що Росія застосувала прийом “димової завіси”, ініціювавши проведення засідання Радбезу ООН щодо ситуації в Україні 12 лютого 2019 року — в день презентації в ООН Плану гуманітарного реагування для України на 2019 рік і усього за 8 днів перед спеціальним засіданням Генеральної Асамблеї ООН, присвяченим 5-й річниці початку конфлікту в Україні.
Читайте також: "Торн" біля Дебальцевого
“Задекларований привід – четверта річниця підписання Мінських домовленостей", – розповів Ніколенко. "Якщо російська сторона так палко переймається Мінськими домовленостями, то чому досі не виконала жодного із пунктів цих документів? Чому російська делегація в ООН не скликала засідання Радбезу, коли підтримувані нею маріонетки сотні разів порушували режими припинення вогню, обстрілювали житлові квартали Маріуполя, Пісків чи Авдіївки, або її бандитські формування блокували роботу спостерігачів ОБСЄ, в тому числі шляхом знищення БПЛА моніторингової місії?" – обурився дипломат.
Однак зустрічними атаками в ООН російський арсенал теж не вичерпується. Того ж 12 лютого на сторінці Instagram російського омбудсмена Татьяни Москалькової з’являється спільне фото з колишнім уповноваженим Верховної Ради України з прав людини Ніною Карпачовою. Фото зроблене біля СІЗО “Лефортово”, де утримують українських військовополонених, захоплених 25 листопада 2018 біля Керченської протоки. У своєму дописі Москалькова пише, що вони разом з Карпачовою відвідали трьох поранених українських моряків.
Цікаво, що наступного дня, 13 лютого 2019 року, голова ради при президенті Російської Федерації з розвитку громадянського суспільства і прав людини, радник президента Російської Федерації Михайло Федотов також провів зустріч з Ніною Карпачовою.
Все це відбувається на тлі ігнорування російською стороною чинного українського омбудсмена Людмили Денісової, яка постійно просить надати дозвіл зустрітися з полоненими українськими моряками, і вчора вже висловила протест діями російської сторони.
Спільнота InformNapalm вважає такі маневри російської сторони ознакою спецоперації Москви зі зниження тиску на Кремль з боку міжнародної спільноти у питанні українських військовополонених. Останнім часом Карпачова часто з’являється на радарах. Ще 27 серпня 2018 року вона їздила до окупованого Севастополя, щоб зустрітися там з екіпажом затриманого українського риболовецького судна ЯМК-0041. У грудні 2018 року Карпачова поїхала до Москви, де активно займалася питаннями українських військовополонених моряків. Під час цього візиту Карпачова зустрічалася не тільки з Москальковою та Потаєвою, але й провела цілу низку зустрічей з російськими парламентарями, керівниками комітетів Держдуми РФ та Ради Федерації Федеральних зборів РФ. 14 грудня Карпачова виступила у Раді Федерації РФ на конференції, присвяченій 70-річчю Загальної декларації прав людини, з закликом повернути українських моряків.
Читайте також: Огляд InformNapalm: ціна ракетної гонки і нові обличчя окупації Криму
Здавалося б, мета цілком благородна, причому Москалькова наголошує, що зустрічається з Карпачовою, а не з Денісовою через те, що “пані Карпачова є не тільки громадянкою України, але і представником незалежного міжнародного правозахисного співтовариства, віце-президентом Європейського інституту омбудсменів, діяльність якого довела свою ефективність і спрямована виключно на просування і захист прав і свобод людини і громадянина”.
Втім, Європейський інститут омбудсменів (http://www.eoi.at/) є неурядовою організацією. Це центр обміну знаннями та інформацією про омбудсменів та між омбудсменами, зареєстрований в Австрії. На цьому його реальні повноваження закінчуються, тобто заява Москалькової не виглядає обґрунтовано.
Читайте також: Танки в сучасній війні
Однак, якщо уважно подивитися на біографію самої Карпачової, можна знайти багато цікавих деталей, які можуть частково пролити світло на те, чому саме з нею хоче спілкуватися Москва. Так, на початку акцій протесту проти НАТО у Феодосії, що відбувалися з 27 травня по 26 червня 2006 року, Ніна Карпачова, яка на той момент була чинним уповноваженим з прав людини, видала заяву "про захист прав людини на безпеку, громадський мир та спокій в Україні", у якій вимагала від Генпрокуратури притягнути до відповідальності осіб, що надали військовому кораблю США “Adventure” дозвіл на допуск до Криму в межах запланованих миротворчих навчать “Sea Breeze”. За підсумками тих подій, коли депутата Держдуми РФ Затуліна, який під час мітингу у Феодосії поставив під питання територіальну цілісність України, оголосили персоною нон-ґрата, Карпачова активно стала на його захист у своєму листі до тодішнього прем’єр-міністра Юрія Єханурова. "Жодних антиукраїнських, антидержавних висловлювань у його виступі не звучало", – йшлося у листі.
Не можна сказати напевно, чи Карпачова самостійно вирішила втрутитися у ситуацію з українськими моряками, чи, як підозрює InformNapalm, її дії продиктовані замовленням з Москви, а сама Карпачова виконує роль, відведену для неї лідером “Українського вибору” Віктором Медведчуком. Втім, так чи інакше, активні зустрічі Карпачової з російськими посадовцями як мінімум сигналізують про те, що Кремль її кандидатура на роль перемовника про долю українських моряків цілком влаштовує.