Журналіст Роман Шрайк відзначає, що у першій новині щодо рішенням УДАРу про зняття кандидатів, поширеній на сайті політсили, був ляп, який швидко був виправлений.
Шрайк також робить припущення, що Віталій Кличко зробив грамотний піар-хід: «Голосно оголошено, що УДАР зробив крок назустріч і зняв 26 своїх кандидатів. Причому не факт, що в тих округах, де проводилися опитування. І у відповідь чекає від об’єднаної опозиції зняття 22 кандидатів, що менше 26. Щедро …»
Віталій Портников пише, що владі вдалося ухваленням мовного закону досягти результату, на який вона навіть не сподівалася, – зіштовхнути захисників української мови у своєрідне цивілізаційне гетто, в якому не можна перемогти. «Все частіше навіть від розумних і інтелігентних людей можна почути заклики не читати якоюсь іншою мовою, окрім української, не спілкуватися російською з мешканцями України…», – пише він.
«Однак в ідеї відмови автоматично закладений програш: якщо ми дійсно доживемо до ситуації, в якій українська еліта буде свідомо бойкотувати інформацію російською (і не тільки) мовою, нічого цікавого вона не створить, замкнеться у вузькому колі лицарів гетто, цікавих хіба що для самих себе». – пише Портников.
Участник групи «Танок на майдані Конґо» Фоззі пише про досвід читання романів американського письменника Стівена Кінга в українському перекладі Олександра Красюка. «З недавніх пір книги Стівена Кінга в українському перекладі надходять у продаж на півроку раніше, ніж у російській. І на форумі північні сусіди обурюються і проклинають неповоротку видавничу машину, в той час як вітчизняні любителі творчості дідуся Стівена радіють від душі: це чи не єдина культурна перемога на тлі прогресивної сусідки. Але читати Кінга українською не поспішають. Я в тому числі. І, як з'ясувалося, мої друзі теж».
На думку Фоззі, в даному випадку спрацьовує внутрішній опір, « коли все життя читаєш російською мовою і перебудуватися на новий лад не так просто» . «Але всякий раз, відкриваючи першу сторінку, мені доводиться фактично переступати через себе, щоб продовжити читання далі. Одна справа виставляти себе затятим бандерівцем, інше – взятися за грубезну цеглу, написану мовою, далекою від тієї української, яку я знаю».
«Я розсердився на внутрішнього безтілесного совка, якого радують подібні заусениці на двадцять другому році декларативної незалежності. І уявивши, як потирає руки в мене над плечем колективний образ ідеологічного опонента, я адресував йому криво перекладений стійкий російський фразеологізм «хрін тобі», відкривши грубезний том улюбленого письменника» , – розповів музикант.
Журналіста Олена Білозерська пише, що 14 жовтня у Києві, окрім ходи ВО Свобода і святкового концерту на честь 70-річчя УПА, відбувся невеликий концерт – під стінами Лук’янівського СІЗО, організований Комітетом визволення політв’язнів.