Незважаючи на досягнуті в Мінську домовленості, терористи провели псевдовибори 2 листопада. У відповідь українська влада заявила про можливе скасування Закону про надання особливого статусу окремим районам Донбасу.
Отже, що саме сказано в Мінському протоколі щодо місцевих виборів на Донбасі і яким чином пункти протоколу перегукуються у цьому питанні із Законом про особливий статус?
Мінський протокол
5 вересня у Мінську в результаті переговорів Тристоронньої контактної групи у складі представників України, РФ , ОБСЄ був підписаний Протокол щодо подальших спільних кроків для урегулювання ситуації на Донбасі.
Згаданий документ серед іншого передбачав «децентралізацію влади». Зокрема, відповідно до пункту 3 зазначеного Протоколу, Верховна Рада повинна була прийняти Закон «Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» (Закон про особливий статус).
У пункті 9 Протоколу йшлося про те, що Закон про особливий статус передбачатиме проведення дострокових місцевих виборів.
Підписантами Протоколу стали учасники Тристоронньої переговорної групи – екс-президент України Леонід Кучма, посол РФ в Україні Міхаіл Зурабов та посол ОБСЄ Хайді Тальявіні.
Крім того, свої підписи під документом поставили лідери терористичних угруповань «ДНР» та «ЛНР» Олександр Захарченко та Ігор Плотницький.
Закон про особливий статус Донбасу
16 вересня Верховна Рада України прийняла Закон «Про тимчасовий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей», автором якого був особисто президент України Петро Порошенко. За проголосували 277 нардепів.
У статті 10 згаданого документу з посиланням на Конституцію йшлося про призначення позачергових виборів депутатів районних, міських, районних у містах, селищних, сільських рад, сільських, селищних, міських голів в окремих районах Донецької та Луганської областей на неділю, 7 грудня 2014 року.
Отже, передбачені Мінськими домовленостями місцеві вибори на Донбасі мали відбутися саме 7 грудня. Крім того, вони мали пройти суто на районному та міському рівнях. Про вибори "парламентів" та "голів" так званих республік не йшлося.
Бойовики порушують домовленості
24 вересня самопроголошений «перший заступник прем'єр-міністра» «ДНР» Андрій Пургін заявив, що так званий «парламент» самопроголошеної «республіки» призначив «парламентські» вибори на 2 листопада. Пургін додав, що в так званій «Луганській народній республіці» «вибори, швидше за все, теж пройдуть 2 листопада».
6 жовтня лідери терористів, які орудують на Донбасі, заявили про відтермінування дати своїх «виборів» на 9 листопада 2014 року. Відповідне рішення вони мотивували нібито необхідністю проведення ремонтно-відновлювальних робіт на виборчих дільницях у підконтрольних бойовикам «ЛНР» районах.
Крім того, 13 жовтня стало відомо про те, що окрім «виборів» до так званого «парламенту» бойовики «ЛНР» планують провести «референдум» щодо відокремлення області від України.
За інформацією місцевих мешканців, бойовики на підконтрольній їм території почали поширювати листівки з повідомленням, що 2 листопада в «ЛНР» відбудуться так звані «вибори» до органів місцевого самоврядування, а 9 листопада – «референдум» із двома запитаннями: як бачать жителі «ЛНР» своє майбутнє – у складі України чи у складі окремої республіки.
Міжнародна спільнота засудила такий крок лідерів терористів самопроголошених «ДНР» та «ЛНР». Зокрема, у МЗС Німеччини наголосили, що плани проросійських бойовиків щодо проведення своїх «виборів» в листопаді можуть підірвати мінські домовленості про припинення вогню.
В НАТО наголосили на важливості не допустити незаконних виборів на Донбасі. На думку представників Альянсу на згаданій території повинні відбутися справжні вибори відповідно до українського законодавства.
Згодом президент Порошенко запевнив, що місцеві вибори на Донбасі відбудуться виключно за українським законодавством. За його словами, це будуть «не ті вибори, які намагаються проголосити терористи, а лише ті, які передбачені українськими законами». 17 жовтня президент підписав Закон про особливий статус Донбасу , і наступного дня – 18 жовтня – після публікації в газеті «Урядовий кур’єр» документ набув чинності.
Разом з тим ватажок «ДНР» Захарченко заявив, що бойовики не збираються визнавати закон «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької й Луганської областей».
«Україна може ухвалювати будь-які закони, нас вони не стосуються. Ми самостійна держава, за незалежність якої проголосували її громадяни», – стверджував він, посилаючись на псевдореферендум 11 травня.
«Таємні домовленості» від російського МЗС
Крім того, наприкінці жовтня російські ЗМІ поширили інформацію про те, що мінські домовленості нібито передбачали проведення місцевих виборів на Донбасі в період з 19 жовтня по 3 листопада. Зокрема, медіа посилались на «джерело в МЗС РФ», яке повідомило про нібито існування таємного додатку до мінського меморандуму від 19 вересня.
Українська влада заперечила можливість таких домовленостей. Існування згаданого «додатку» не підтвердили в ОБСЄ.
Вибори в терористичних «республіках»
2 листопада бойовики провели так звані «вибори» на підконтрольній їм території Луганської та Донецької областей.
Увечері того ж дня терористи оголосили про те, що перемогу на виборах «глави ДНР» здобув так званий «прем'єр республіки» Захарченко, який нібито отримав 81,37% голосів.
У Держдумі РФ визнали «вибори» терористів. Зокрема, перший заступник голови комітету у справах громадських об'єднань і релігійних організацій Міхаїл Маркєлов заявив, що "вибори" в "ДНР" і "ЛНР" відбулися, і Київ "зобов'язаний визнати" їх результати. Крім того, ще зранку 2 листопада в Росії заявляли, що "міжнародні спостерігачі", які нібито контролювали проведення так званих «виборів» у самопроголошених Донецькій і Луганській «народних республіках», не зафіксували жодних порушень.
Така заява Росії обурила міжнародну спільноту, яка не визнала «результатів» псевлоголосування.
За словами держсекретаря США Джона Керрі, заяви Росії про підтримку сепаратистських «виборів» 2 листопада виходять за межі досягнутих у вересні в Мінську угод.
За словами генсека ООН Пан Гі Муна, ці «вибори» «серйозно підривають» «мінські домовленості».
Голова комітету Європарламенту у закордонних справах Елмар Брок зазначив, що ці псевдовибори відбуваються з порушенням українського законодавства і тому є нелегітимними.
Чи скасує Порошенко особливий статус Донбасу?
Президент Порошенко назвав «вибори» на Донбасі «грубим порушення Мінського протоколу» та анонсував засідання РНБО, на якому вирішуватимуть питання щодо скасування закону про особливості місцевого самоврядування на Донбасі. Засідання Ради Нацбезпеки призначили на 17:00 4 листопада.
Увечері 3 листопада терористи поширили заяву, "першим заступником голови уряду ДНР" Пургіним і "головою Верховної ради ЛНР" Олексієм Карякіним, в якій звинуватили Україну в «порушенні домовленостей» і «викривленні погодженої редакції закону про особливий статус Донбасу».
Крім того, лідери бойовиків наголосили що в результаті «виборів» 2 листопада «народ сам наділив себе особливим статусом», тож «Києву доведеться зважати на думку народу Донбасу, хоче він цього чи ні».
Також терористи вимагали від української влади «проявити розсудливість», щоб «обрані 2 листопада керівники республік погодились на продовження діалогу».