Медреформа: які її досягнення та що буде далі

Суспільство
29 Липня 2019, 12:55

У 2018 році розпочалася реформа первинної ланки медичної допомоги, яка стосується сімейних лікарів, терапевтів та педіатрів. Відтоді електронні декларації зі своїми лікарями підписало понад 28 млн пацієнтів. Поліклініки за кожну таку декларацію почали отримувати виплати від Національної служби здоров’я України (НСЗУ) за принципом «гроші йдуть за пацієнтом». Зарплати лікарів первинки зросли у декілька разів. Від критиків часто лунають звинувачення на адресу Міністерства охорони здоров’я, мовляв, реформа не працює, бо в лікарнях нічого не змінилося. Проте на рівні лікарень та вузьких спеціалістів реформа ще й не починалася – вона стартує 1 січня 2020 року.

 

Що змінилося в системі охорони здоров’я

 

 

ФІНАНСУВАННЯ. Медичні заклади первинної ланки перетворюються з державних (із фінансуванням з бюджету) на комунальні неприбуткові підприємства. Вони укладають угоди із НСЗУ, яка платить їм за конкретних пацієнтів. Люди можуть вільно обрати лікаря, не прив’язуючись до реєстрації місця проживання і «приписки» до конкретного медзакладу, як це було раніше. Лікаря можна змінювати, якщо він не влаштовує пацієнта.

 

«У лікарів виросли зарплати, багато з них мають удвічі, втричі чи в чотири рази більші зарплати, ніж раніше. Також підвищилася зарплата медсестер. Для пацієнтів є чіткий опис послуг, які мають надаватися безплатно на цьому рівні. 70% українців задоволені сімейними лікарями, в закладів є незалежність і можливість заробляти», – розповіла на прес-конференції в Києві в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун.

 

 

КОМП’ЮТЕРИЗАЦІЯ. За словами Супрун, на початку 2018 року забезпечення комп’ютерами первинної ланки становило тільки 3%. Зараз таких закладів 97%. «Багато людей переживало, що комп’ютерів не буде, електронна система охорони здоров’я не працюватиме, але місцева влада вклала кошти у свою первинну ланку. Є електронні рецепти, електронна картка діє в пілотних програмах, наступного року направлення і лікарняні на первинній ланці будуть електронні», – зазначила в.о. міністра.

 

 

ДОСТУПНІ ЛІКИ. Урядова програма реімбурсації (повної чи часткової оплати) «Доступні ліки» стартувала у квітні 2017 року і включає препарати від серцево-судинних хвороб, діабету другого типу та бронхіальної астми. У МОЗ пояснюють, що саме ці хвороби найбільше впливають на смертність населення, суттєво знижують якість життя, але при цьому ефективно лікуються.

 

Щоб отримати безоплатні ліки від , слід прийти до лікаря, з яким укладена декларація, отримати в нього електронний рецепт. На мобільний телефон пацієнта прийде смс із номером рецепта і кодом підтвердження. Пацієнт має прийти в аптеку, яка бере участь у програмі «Доступні ліки», назвати код і отримати препарати.

 

Як повідомила Супрун, за два роки програмою скористалося понад 8 млн людей. Із 1 квітня 2019 року фінансуванням програми займається НСЗУ і ліки виписують тільки за допомогою е-рецептів, відтоді понад 1 млн пацієнтів отримали ліки цим способом, більшість із них старша за 65 років.

 

«Було питання, чи старші люди розумітимуть, як користуватися е-рецептами. Розуміють. Ми не повинні недооцінювати ті зміни, які відбуваються на цивілізаційному рівні в нашому суспільстві. Навіть старші люди можуть отримати смс на мобільний, піти в аптеку й отримати свої ліки», – говорить в.о. міністра.

 

 

EHEALTH (ЕЛЕКТРОННЕ ЗДОРОВ’Я). eHealth – це електронна система охорони здоров’я, вона містить усі дані пацієнтів. У реєстрі вже понад 28 млн пацієнтів, понад 1,8 тис. медзакладів, більше 24 тис. лікарів, 1,2 тис. аптек і понад 11 тис. фармацевтів. Через eHealth працює система е-рецептів, будуть видаватися направлення, оформлюватися лікарняні, довідки.

 

«Завдяки електронним даним ми можемо бачити кращу статистику, реальність у лікарнях та закладах первинної допомоги. Коли буде оплачуватися послуга на рівні лікарень, ми зможемо простежити, які послуги були надані, і пацієнти теж зможуть їх бачити, бо все, що відбувається в системі eHealth, відображається на сайті НСЗУ: скільки коштів ідуть до вашого центру первинної допомоги за декларації, підписані у вашого лікаря, можна подивитися, скільки рецептів виписано, де вони виписані, який вік пацієнтів і на якій нозології, в яких аптеках вони видаються. Відкритість електронних даних допоможе нам боротися із корупцією та отримувати найбільш якісні послуги», – зазначила Супрун.

 

 

ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ ЛІКІВ. У 2015 році Україна відмовилася від тендерів на ліки і почала купувати їх через міжнародні організації, такі як Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ), Програма розвитку ООН та британська агенція Crown Agents. Це дозволило як заощадити бюджетні кошти (за ті самі гроші закупили на 40% більше ліків), так і підвищити якість препаратів. Перелік закуплених ліків та виробів медичного призначення можна знайти на сайті МОЗ.

 

Проте, за словами Супрун, закупівлі через міжнародні організації – тимчасове явище, поки в Україні не запрацює власний прозорий механізм. «Вже є агентство «Медичні закупівлі України», разом із системою Prozorro створений електронний каталог для лікарень у пілотних регіонах. Це як медичний Amazon. Лікарні, які мають допорогові закупівлі, можуть зайти на сайт, подивитися все, що їм потрібно. Все це перевірено нашою агенцією і Prozorro. Ціни виставлені, наявність теж, лікарні можуть обирати ліки, витратні матеріали і заплатити через електронний трансфер. Це буде розвиватися, щоб усі лікарні могли закуповувати ліки, медичні вироби, все що потрібно для надання послуг, які будуть оплачуватися через НСЗУ наступного року», – каже вона.

 

 

ВАКЦИНАЦІЯ. В Україні досі недостатній рівень охоплення щепленнями від інфекційних хвороб, хоч за останні роки він дещо зріс. Якщо у 2016 році від кашлюку, дифтерії і правця було вакциновано 21% дітей до одного року, то в 2018 році їх було вже понад 67%. Краща ситуація зі щепленнями від кору, паротиту і краснухи – за два роки кількість вакцинованих зросла від 44% до 91%. Зокрема, через спецоперації МОЗ із масової вакцинації дітей в окремих областях, де зафіксовані найбільші спалахи кору.

 

Читайте також: Повірити в щеплення

 

«Коли я прийшла в міністерство, ми поговорили з громадськими організаціями про дуже низький рівень вакцинації. Від 2016 до 2018 року рівень підвищився. Зроблено багато роботи, ми закуповуємо вакцини на державному рівні, обраховуємо потребу на державному рівні, не чекаємо на регіони, маємо точкові спецоперації в регіонах, де вакцинуємо дітей у школах чи медзакладах. Ми підвищили якість вакцин, бо купуємо через ЮНІСЕФ. Дуже багато роботи зроблено, але ще не до кінця. Рівень вакцинації має становити 95%. Єдиний спосіб захистити себе від хвороби – вакцинація. Нещодавно ми отримали оцінку нашої прогами вакцинації від ВООЗ, будемо публікувати їхні поради. Вони побачили багато позитивних змін, але роботи ще багато», – розповіла Супрун.

 

Нагадаємо, що в Україні є всі вакцини, передбачені Національним календарем щеплень, їх можна отримати безплатно у свого сімейного лікаря, терапевта чи педіатра. Вони безпечні та сертифіковані ВООЗ.

 

 

 

ГРОМАДСЬКЕ ЗДОРОВ’Я. У 2016 році Кабінет міністрів схвалив Концепцію розвитку системи громадського здоров’я. Україна зобов’язана розбудувати таку систему відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС. Це означає, що держава має вживати заходів не тільки для лікування, а й для запобігання хворобам, збільшення тривалості життя.

 

«Громадське здоров’я є одним із важливих фундаментів, на якому збудована система охорони здоров’я. Із 16 року дуже активно працює Центр громадського здоров’я, є 11 регіональних центрів, до кінця року сподіваємося, що запрацюють усі центри в регіонах, і ми з наступного року будемо закуповувати послуги громадського здоров’я на державному рівні та рівні регіонів», – каже Супрун.

 

Детально про систему громадського здоров’я читайте в матеріалі Країна здорової людини.

 

 

ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА. У Києві та п’яти пілотних регіонах у 2019 році почалася реформа системи екстреної медичної допомоги. Вона включає впровадження нової електронної диспетчерської системи, бази даних викликів від диспетчерських, навчання нових спеціалістів, яких називатимуть парамедиками, навчання водіїв, які стануть екстреними медичними техніками і теж зможуть надавати допомогу, підвищення зарплат працівникам. Також нещодавно були опубліковані нові протоколи надання екстреної медичної допомоги. За словами Супрун, через три роки на нову систему «екстренки» перейде вся країна.

 

 

КАРДІОЦЕНТРИ. В Україні розбудовується мережа кардіоцентрів, аби високоспеціалізована допомога охоплювала всі регіони. «У нас була урядова програма співфінансування з регіонами щодо будівництва кардіоцентрів та стентування. Перша частина – закупівля ангіографа, друга – закупівля стентів через міжнародні організації, ми закупили 100% – 25 тисяч стентів, які потрібні на ургентне стентування. 41 центр із 73 уже в експлуатації і надає допомогу. Решта вже закупили ангіографи, але ще не зробили ремонт. Тому якщо у вашому регіоні ще не працює кардіоцентр, це проблема місцевого рівня, можливо, місцева влада не виділила кошти або ще не завершений ремонт, щоб його встановити», – говорить Супрун. За даними МОЗ, там, де працюють кардіоценти, смертність від інфарктів знизилася на 20%.

 

 

МЕДИЧНА ОСВІТА. Для абітурієнтів встановили мінімальні прохідні бали ЗНО: 150 для спеціальностей «Медицина», «Педіатрія» та «Стоматологія» і 130 для медичних фармацевтів. Студенти складатимуть Єдиний державний кваліфікаційний іспит (ЄДКІ), який включає Крок-1 і Крок-2, Міжнародний іспит з основ медицини (IFOM), англійську мову професійного спрямування та Об’єктивований структурований практичний клінічний іспит (ОСП(К)І).

 

Читайте також: Чому студентам-медикам потрібен іспит IFOM 

 

«Також робимо нову модель медсестринства, де маємо вимоги до магістратури, бакалаврату. Буде молодша медсестра, нові навчальні програми й тренування. Ми розвиваємо й розширюємо відповідальність медсестер у лікарнях. Цим займається нова інституція, яка цьогоріч почала роботу – державна установа «Центр розвитку медсестринства МОЗ України»», – розповіла Супрун.

 

 

ПРОФЕСІЙНЕ ЛІЦЕНЗУВАННЯ ЛІКАРІВ. За словами в.о. міністра, МОЗ здійснив тур країною, поспілкувався з понад 1 тис. лікарів, презентував їм план професійного ліцензування, щоб отримати їхні відгуки та поради. Відповідний законопроект МОЗ подасть вже в наступний Кабмін. «Він (закон – Ред.) має забезпечити лікарям захист від головних лікарів, від звільнення. Ліцензія лікаря – визнання з боку держави спроможності займатися своєю професією. Для пацієнта це змога скаржитися на лікарів до ліцензійної ради, вони будуть розглядатися анонімно, лікарів можна буде штрафувати, відправляти на додаткове навчання чи забирати ліцензію, якщо такий лікар не повинен займатися медициною. Це плюс для лікарів, пацієнтів і єдиний спосіб для держави знати, які є лікарі, де вони працюють і чим займаються. Бо зараз існує Реєстр медичних працівників, дуже застарілий, багато цих людей вже не працюють лікарями чи займають три-чотири посади. Ми маємо розуміти, скільки лікарів є, скільки потрібно, яких спеціальностей, щоб ми могли планувати розвиток медичних кадрів», – каже Супрун.

 

«Наступного року змінюються спеціалісти і стаціонар. Це забере трохи більше часу, буде важко. Але складнощі не означають, що ми не повинні цього робити. Один із нових депутатів сказав, що вони скасують усе, що не подобається людям, і залишать лише те, що подобається. Вчора був день піклування про своє здоров’я. Ми всі хотіли б їсти те, що хочеться, не займатися спортом, спати, курити, пити алкоголь. Але чи це добре для нашого здоров’я? Ми побачимо негативні наслідки за 5-10 років. Часом зміни не є легкими, комфортними, але вони мають відбутися. Ми як суспільство, держава вибрали наш шлях змінити систему охорони здоров’я України, щоб вона поставила у центр уваги пацієнта, щоб концентрувалася на превентивній медицині, щоб ми були більш здорові. Зараз ми помираємо на 10 років раніше, ніж наші європейські сусіди, це через те, що система охорони здоров’я не працює. Ми повинні її змінити. Легко не буде. Але ми разом маємо це зробити. І якщо ми не будемо відмовлятися від усього, що сталося за останні три, п’ять, десять років, а продовжувати втілювати важливі політики, розвивати їх, як це роблять цивілізовані європейські країни, то ми зможемо за кілька років побачити, що наша система також працює, як у Європі», – додала в.о. міністра.

 

 

Чого чекати лікарям та пацієнтам

 

 

ПРОГРАМА МЕДИЧНИХ ГАРАНТІЙ. Відповідно до закону «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», із 2020 року програма медичних гарантій охопить всі види медичної допомоги.

 

«Що таке програма медичних гарантій? У кожного з нас є право на охорону здоров’я, закріплене в Конституції. Багато років ми з цим правом приходили в лікарню, але залишали його біля дверей, тому що на практиці воно не втілювалося. Програма медичних гарантій – це перший в історії інструмент для нас реалізувати це право», – розповів заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк.

 

До програми медичних гарантій увійдуть медичні послуги за шістьма напрямками:

 

  • первинна допомога
  • спеціалізована амбулаторна допомога
  • спеціалізована стаціонарна допомога (в лікарнях)
  • екстрена допомога
  • паліативна допомога
  • реабілітація

 

Усі ці послуги з 2020 року лікарні надаватимуть за моделлю оплати «гроші йдуть за пацієнтом».

 

«За один рік на первинній ланці вдалося повністю перейти на цю модель. Думаю, що для спеціалізованої допомоги це не буде так швидко і динамічно, але це обов’язково буде. Ми розраховуємо, що за два, максимум три роки спеціалізований сектор також повністю перейде на нову модель», – зазначив заступник міністра. Медзакладам, як і на первинному рівні, слід стати комунальними неприбутковими підприємствами і укласти угоди з НСЗУ.

 

 

ЯК ОТРИМАТИ МЕДИЧНУ ПОСЛУГУ. За словами Ковтонюка, медичні послуги бувають двох типів: екстрені, коли з людиною щось трапилося, або планові.

 

Екстрені послуги входять у програму медичних гарантій. Людина викликає «швидку», її госпіталізують, НСЗУ оплачує закладу цей випадок.

 

Щоб отримати безплатну планову послугу, слід дотримуватися певних правил:

 

  • отримати електронне направлення. Спочатку його видає сімейний лікар, потім, за потреби, лікар-спеціаліст;
  • вибрати лікарню та спеціаліста, пересвідчитися, що ця лікарня має договір із НСЗУ, і з’ясувати, який перелік послуг покриває НСЗУ в цьому закладі. Зараз всю інформацію про заклади первинної ланки можна отримати на сайті НСЗУ. Дані про спеціалізовані заклади також будуть опубліковані;
  • записатися на прийом до лікаря на конкретний час і прийти на прийом. В такому разі НСЗУ оплатить закладу цю послугу;
  • якщо послуга надана неякісно чи за неї вимагають гроші, можна поскаржитися на гарячу лінію НСЗУ за номером 1677.

 

Читайте також: Карго-культ страхової медицини

 

КОЛИ В ЛІКАРНІ ДОВЕДЕТЬСЯ ПЛАТИТИ. Не всі послуги потраплять у програму медичних гарантій, каже Ковтонюк. За деякі з них лікарні будуть стягувати легальну платню.

 

За що слід платити:

 

  • послуги, які не пов’язані з лікуванням: покращений сервіс, покращена палата, покращене харчування тощо;
  • послуги без направлення: якщо людина прийшла на прийом самостійно, то НСЗУ не платить за це;
  • некритичні послуги: стоматологія (крім екстреної та дитячої), щеплення поза національним календарем, медичні довідки для водійського посвідчення, візи, профоглядів, оздоровчий масаж, гімнастика тощо. Повний перелік таких послуг ще уточнюється і невдовзі буде опублікований.

 

 

ХТО ПЛАТИТИМЕ ЗА ЛІКИ. «Всі ліки, які необхідні в лікарні на послугу, яка оплачується НСЗУ, які надаються згідно з Національним переліком лікарських засобів, входять в оплату послуги і обов’язково мають бути надані. Все, що входить у Національний перелік лікарських засобів, ми не повинні купувати в аптеках і приносити в кульках чи посилати по них своїх родичів», – каже Ковтонюк.

 

Проте, за його словами, бувають ситуації, коли препарат набагато дорожчий за послугу, наприклад, як буває при онкологічних хворобах. Для цього діють програми централізованих закупівель таких препаратів, зокрема, ліки для онкології централізовано закуповуються через міжнародні організації і доставляються в лікарні, щоб там бути частиною медичної послуги.

 

 

ЩО МАЮТЬ ЗРОБИТИ ЛІКАРНІ, АБИ СТАТИ ЧАСТИНОЮ СИСТЕМИ. Місцева влада, яка є власником лікарень, має провести їх автономізацію – перетворення на комунальні некомерційні підприємства, щоб вони могли укласти угоду з НСЗУ.

 

Водночас, каже Ковтонюк, наступний парламент має ухвалити державний бюджет на 2020 рік із достатнім фінансуванням на медицину. Відповідний проект МОЗ уже опрацювало разом із Міністерством фінансів. За словами заступника міністра, збільшення бюджету на охорону здоров’я планується безпрецедентне.

 

 

МІСЦЕ ПРИВАТНИХ ЗАКЛАДІВ. Приватні клініки також зможуть брати участь у програмі медичних гарантій і конкуруватимуть із комунальними. Так, як вони це вже роблять на первинному рівні: кожна п’яту угоду НСЗУ підписала із приватним закладом чи лікарем-ФОПом. «Є ідея створити єдиний медичний простір: це будуть комунальні заклади, чи приватні, чи відомчі, як «Феофанія». Ми маємо мати доступ до всіх медичних закладів, з нами розмовляють відомчі медустанови – військові при Міноборони, Нацгвардії тощо, вони хочуть з наступного року почати переговори, аби також підписувати угоди з НСЗУ, щоб громадяни мали доступ до цих лікарень, якщо там є найкращі спеціалісти. Єдиний медичний центр – це пацієнт у центрі уваги, який має вибір. Лікар має вибір, де йому працювати., приватні й комунальні заклади мають рівний доступ до надання медичних послуг і підписання договорів із НСЗУ», – каже Супрун.