У Верховній Раді чекають на проект нового Кримінально-процесуальний кодекс, який розробляє влада. Та схоже, повноцінного обговорення документу не буде: провладна парламентська більшість просто затвердить наданий Адміністрацією президента Віктора Януковича проект. Опозиціонери вже скаржаться, що влада намагається позбавити їх навіть мінімального впливу на процес його розгляду і прийняття. Автори документу обіцяють, що новий проект КПК зробить кримінальний процес більш відкритим. Експерти ж стверджують, що документ нічого не змінить, а кримінальний процес фактично залежатиме від політсил, що перебуватимуть при владі.
«Одобрямс» без перешкод
Минулого тижня у парламенті був зареєстрований проект постанови за авторством позафракційного нардепа Валерія Писаренка, якого вважають близьким до радника президента Андрія Портнова, про внесення змін до постанови Верховної Ради про перелік, кількісний склад та предмет відання парламентських комітетів. Депутат запропонував забрати у комітету ВР із законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, який нині очолює бютівець Віктор Швець, повноваження розглядати законопроекти, що стосуються сфери кримінального та кримінально-процесуального законодавства. Ці функції Писаренко запропонував передати у комітет із правосуддя, очолюваний регіоналом Сергієм Ківаловим. Запропонований проект документу ще не включений до порядку денного, проте у Верховній Раді припускають, що він може бути розглянутий вже найближчим часом.
Чутки про можливий розподіл повноважень між комітетами ВР з’явилися ще у квітні. Ще тоді в опозиції ідею перерозподілу повноважень між парламентськими комітетами сприйняли як «інтриги Адміністрації президента з метою полегшити завдання провести потрібний варіант кримінально-процесуального кодексу». А сам документ опозиціонери називають логічним продовженням судової реформи, спрямованої на узалежнення правосуддя від волі Банкової. На думку представників БЮТ, поява відповідного проекту постанови означає, що вже найближчим часом влада буде проштовхувати свою версію нового Кримінально-процесуального кодексу через Верховну Раду.
Кримінально-процесуальне законодавство, яке застосовується зараз, приймалося ще за часів колишнього СРСР – 1960 року і не відповідає потребам сучасної України. За словами адвоката Василя Білоуса 99,5% вироків, які виносять суди, є звинувачувальними. При цьому 83% з них скасовуються апеляційними судами. Як стверджують юристи, все це є наслідком того, що в Україні адвокат не має рівних повноважень з органами, які проводять слідство. І саме на забезпечення змагальності сторін обвинувачення і захисту першою чергою мав би бути спрямований новий законопроект.
До вже застарілого Кримінально-процесуального кодексу час від часу вносять зміни, які мали б зробити його відповідним вимогам часу. За період незалежності України було розроблено кілька проектів нового кодексу, проте жоден із них так і не був прийнятий. Тільки-но прийшовши до влади нове кримінально-процесуальне законодавство обіцяла запровадити і команда Віктора Януковича. Та очікуваний проект КПК поки що так і не зареєстрований у парламенті. Натомість окремим народним депутатам та працівникам правоохоронних органів був розісланий чорновий варіант нового КПК, розроблений радником президента, керівником головного управління АП з питань судоустроюПортновим. Це начебто було зроблене для того, аби правоохоронці та нардепи могли висловити свої зауваження щодо запропонованої концепції, які потім будуть включені в остаточний варіант документу, який пропонуватимуть парламенту до розгляду. Та низка депутатів від опозиції стверджують, що на їхню критику автори документу не реагують.
Проект Портнова опозиційним депутатам не сподобався. Запропоновану Адміністрацією президента концепцію негативно сприйняв зокрема глава комітету із забезпечення правоохоронної діяльності бютівець Шевчук. І схоже прагнення влади позбавити парламентський комітет, очолюваний біло-серцевим депутатом, права розглядати кримінально-процесуальне законодавство є спробою усунути зайві перешкоди на шляху до отримання парламентського «одобрямсу» нової редакції КПК.
Хай там як, та цей документ та негативні відгуки отримує не лише від опозиції. Ініціативи АП неоднозначно сприймають в прокуратурі, їх критикують і експерти-правники.
На що чекати
Законопроект Адміністрації президента передбачає посилення ролі суду у кримінальному процесі, зокрема у розслідуванні кримінальних справ та фіксування доказів. Також автори законопроекту переконують, що він забезпечить змагальність сторін обвинувачення і захисту у кримінальному процесі.
«Ключове питання законопроекту – у якій формі проходитиме досудове слідство. Зараз воно відбувається у закритій формі, і те, що є у матеріалах кримінальної справи, залишається для обвинувачуваного таємницею до кінця слідства. Це ставить у нерівні умови сторони обвинувачення і захисту», – пояснює Тижню необхідність схвалення нової редакції КПК член парламентського комітету з питань правосуддя Святослав Олійник, якого вважають близьким до Портнова. Таким чином, під час проходження досудового розслідування через відсутність доступу до матеріалів слідства адвокат позбавлений можливості належним чином підготуватися до захисту підозрюваної особи. Натомість у новій концепції, за словами депутата, від моменту коли особі пред’явлено обвинувачення, слідство стає відкритою судовою стадією. Усі процесуальні дії відбуваються через слідчого суддю у відкритому режимі для сторін.
Відповідно до законопроекту прокуратуру взагалі виключають зі складу органів, що здійснюватимуть досудове слідство (ці функції залишаються у підрозділів МВС, СБУ та податкової служби). Та все ж прокурор матиме можливість впливати на хід слідства. На прокурора фактично покладаються функції керування слідством від його початку і до винесення судом вироку. Прицьому прокурор матиме право давати слідчому чи органу досудового слідства вказівки щодо здійснення слідчих дій, брати участь у їх проведенні, ініціювати питання щодо відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування.
У прокуратурі до таких ініціатив ставляться неоднозначно. Опитані Тижнем слідчі ГПУ хоч і погоджуються з необхідністю забезпечення змагальності та відкритості у кримінальному процесі, переконані, що запропоновані новим законопроектом механізми лише погіршать якість досудового слідства. На їхню думку, така схема послабить відповідальність за проведення досудового розслідування самих слідчих.
Опозиція до нового проекту КПК ставиться ще більш скептично. «Судова реформа підпорядкувала правосуддя Адміністрації президента. Судді виконують вказівки, що надходять від певних осіб із АП. Після того, як буде прийнято цей Кримінально-процесуальний кодекс, все слідство передається безпосередньо до суду. І це означає, що АП візьме під повний контроль й розслідування кримінальних справ», – наголошує бютівець Шевчук. Схожої думки дотримується і значна частина юристів.
Не викликають заперечень лише зміни, що стосуються видів запобіжних заходів, які можуть обирати для обвинувачуваних. Зокрема новою редакцією КПК пропонується запровадити такий запобіжні заходи як «особисте забовязання», що полягає у «покладенні на підозрюваного, звинувачуваного забовязання виконувати покладені на нього слідством, суддею, судом забовязання». При цьому автори документу пропонують відмовитись від підписки про невиїзд. Також запроваджується «домашній арешт» – заборона підозрюваному чи обвинувачуваному залишати помешкання цілодобово чи у певний час доби. В умовах домашнього арешту дозволяється застосування до особі проти якого вжито цей запобіжний захід застосовувати електронні засоби контролю.