Міністр закордонних справ України Павло Клімкін відреагував на сутички, що відбулися в ніч на 22 листопада під Будинком профспілок у Києві, наголосивши, що підтримує громадянський протест в межах правового поля. Про це він повідомив в четвер, 22 листопада, на своїй сторінці в Facebook.
"Я завжди був та лишаюсь прихильником громадянських протестів в межах правового поля, адже ми претендуємо на звання правової європейської держави. Це, до речі, одна з ключових ідей Майдану. Добре розумію емоції цих активістів, тому що виникає резонне питання: чому частину вулиці Інститутської перекрито та названо на честь Героїв Небесної Сотні, а Будинок профспілок при цьому до романтичної легенди Майдану чомусь не потрапляє?", – підкреслив глава МЗС.
За його словами, українці "не мають права звести нашу історію та нашу гідність до нарізки фотографій та перейменувань вулиць".
"Сьогодні ми не маємо права звести нашу історію та нашу гідність до нарізки фотографій, перейменувань вулиць, псевдо-душевних постів з нагоди важливих дат, зітхань при словах "Революція Гідності" та таким чином вважати, що ми начебто виконали свій громадянський обов’язок. Але те, що відбулося, на жаль, свідчить, що багато хто з нас сприймає події п’ятирічної давнини саме так", – переконаний голова зовнішньополітичного відомства.
"І коли сьогодні читаєш різкі пости "про відкриття ресторану зі смаженою курятиною в спаленому штабі революції", то мимоволі постає питання: а чи насправді Майдан змінив нашу колективну свідомість, чи просто лишився в нашій формальній пам`яті?", – резюмував він.
Як повідомлялося, у ніч на 22 листопада у Києві сталися сутички під Будинком Профспілок між представниками націоналістичної організації С14 та правоохоронцями. Члени організації зібралися, щоб висловити протест проти відкриття кафе в Будинку профспілок.
Нагадаємо, у лютому 2014 року сутички протестувальників із силовиками переросли в озброєне протистояння, під час якого в центрі Києва загинули більше ста людей. Столичний Будинок профспілок, розташований на Майдані Незалежності, використовувався активістами як штаб Національного спротиву. Під час штурму Майдану в ніч із 18 на 19 лютого силовики підпалили Будинок профспілок, щоб протестувальники залишили будівлю.
У травні 2015 р. на згорілому під час Евромайдана Будинку профспілок незаконно звели два поверхи загальною площею близько 800 кв. м. У відповідь київська мерія подала до суду з вимогою знести зайві поверхи. У липні 2015 р. київські суди постановили знести незаконно зведені надбудови на Будинку профспілок. Також навесні 2016 р. спалахнув скандал через відкриття у Будинку профспілок закладу під назвою "Каратель".