Провину за провал голосування громадськість поклала в першу чергу на правлячу фракцію Блоку Петра Порошенка, оскільки відразу 35 депутатів з цієї фракції не дали свої голоси на підтримку законопроекту. Цих голосів у підсумку й не вистачило для того, щоб все-таки ввести санкції проти Януковича, Азарова, Пшонки, Іванющенка та інших яскравих представників знесеного Майданом режиму. Адже якщо від Оппоблока та «Відродження», які складаються з колишніх «регіоналів», ніхто не чекав підтримки санкцій, то БПП був просто зобов'язаний голосувати.
Втім, якщо розібратися в ситуації, стає ясно, що нічого дивного не відбулося. Більшість депутатів, які відмовилися голосувати за санкції, представляють колишню партію УДАР. У кулуарах таку позицію «ударівці» пояснюють просто – серед інших у списку санкцій значиться ім'я Дмитра Фірташа, якого називали спонсором партії Віталія Кличка. Здавалося б, УДАРу, як самостійної політичної сили, давно не існує. Однак, в день голосування привид цієї партії блукав у кулуарах парламенту.
Зі схожої причини не голосував за санкції і нардеп Олег Недава, який вважається людиною Юрія Іванющенка та відкрито підтримує його на своїх брифінгах. Фракція БПП у своїй заяві позицію Недави по Іванющенку засудила, але далі слів справа так і не пішла. Окремо варто відзначити також відсутність в списку тих, хто голосував, представника президента в парламенті та дружини Генерального прокурора Ірини Луценко. Ця обставина також не виглядає випадковою на тлі очевидного «зливу» справи Іванющенка прокуратурою.
Читайте також: Верховна Рада відхилила проект постанови за санкції проти Януковича та його оточення
Скандальне голосування у Верховній Раді за часом майже збіглося з іншим, не менш резонансним інцидентом. 16 травня прес-секретар Юрія Луценка Лариса Сарган заявила, що ГПУ не знайшла доказів причетності Юрія Бойка до розкрадання коштів під час закупівлі легендарних «вишок Бойка» у 2011 році і не планує оголошувати йому підозру.
"Слідством на даний час не встановлено фактів підписання від імені Бойка Ю.А. документів (наказів, листів, протоколів, погоджень тощо) щодо проведення закупівель СПБУ, а допитані в ході досудового розслідування свідки про безпосередню його причетність до злочинної схеми закупівлі платформ за завищеними цінами не повідомляли, у звязку з чим прямих доказів щодо такої участі не здобуто і проект повідомлення про підозру не складався", – говорилося у докладній записці на им'я Генпрокурора Юрія Луценка, скан якої оприлюднила Сарган.
На цей крок прес-секретарка Луценка пішла після того, як народний депутат Сергій Лещенко в черговий раз звинуватив ГПУ в навмисному зливі справи Юрія Бойка. В ході свого брифінгу Лещенко заявив, що за рік перебування на посаді Генпрокурора Луценко, він фактично вивів Бойко з-під удару.
«Луценко не тільки нічого не вжив для притягнення Бойка до відповідальності, але й навіть поховав ті розслідування, які були відносно Бойка зроблені в нетрях прокуратури до приходу Луценка на посаду”, – заявив Лещенко.
При цьому він показав подання на притягнення до кримінальної відповідальності, затримання та арешт народного депутата Юрія Бойка. За словами Лещенка, документ був підготовлений ще у 2015 році, але тодішній Генпрокурор Шокін заблокував його. Після того як Шокіна відправили у відставку, а замість нього призначили Луценка, Лещенко надіслав новому Генпрокурору копію подання та став розпитувати про хід справи, але Юрій Віталійович відмовився визнати, що розслідування проти Бойко взагалі існує.
Читайте також: Що топ-політики обіцяють і як за це (не) голосують
“Очевидно, існує корупційна змова на рівні генерального прокурора та керівництва Опозиційного блоку”, – підкреслив Лещенко.
Цікаво, що в Генпрокуратурі існування документа, який демонстрував Лещенко, не визнають взагалі. Але як би там не було, незалежно від того, існувало подання чи ні, факт залишається фактом – справу Бойка поховано.
Ще в березні на свободу вийшов колишній заступник голови правління НАК "Нафтогаз України" Олександр Кацуба, який вважався ключовим свідком у справі вишок Бойка. Кацуба уклав угоду зі слідством, виплатив державі цілих 100 млн грн в якості компенсації (при тому, що за матеріалами слідства збиток Україні було завдано у розмірі 800 млн доларів) і отримав умовний термін. Цією угодою ГПУ по суті остаточно закрила питання «вишок Бойка», оскільки головним організатором корупційної схеми Кацуба назвав втікача Сергія Курченка. Олігарха, недосяжного для українського правосуддя, зробили крайнім у всій цій історії, що виявилося дуже зручно як для представників влади, так і для тих членів команди Януковича, що залишилися в Україні. Немає людини – немає проблем.
Сам Юрій Бойко, який на момент афери з вишками займав пост віце-прем'єра, а також міністра палива та енергетики, за версією правоохоронців дивовижним чином виявився не замішаний у всіх цих корупційних схемах.
На жаль, звинувачення у «договірняку» з представниками режиму Януковича, які часто лунають останнім часом на адресу президента та його людей, в черговий раз знайшли своє підтвердження на практиці. І справа не тільки у саботажі голосування по санкціям щодо Януковича, Фірташа та Іванющенка, та зливі справи вишок Бойка. На додаток до цього можна згадати ще й знаменитий тариф Роттердам +, який був прийнятий в інтересах Рината Ахметова (до речі, на відміну від Фірташа, його чомусь не було в санкціонному списку) і дивну домовленість з Наталією Королевською, якій дозволялося вивозити з України до ОРДЛО лом кольорових металів. А про «регіоналів», що брали участь в розпалюванні воєнних дій на сході України та організації незаконного «референдуму», вже написано стільки, що немає сенсу зайвий раз згадувати.
Читайте також: Андрій Левус: Суспільство може допомогти владі боротися з корупцією, якщо сфокусується на конкретиці
Секретом такого взаєморозуміння між колишніми соратниками Януковича та представниками нинішньої влади не обов'язково може бути корупція. Не секрет, що Юрій Бойко розглядається Адміністрацією президента в якості зручного кандидата у другий тур майбутніх виборів. Вважається, що такий кандидат буде для Порошенка набагато зручнішим, ніж Юлія Тимошенко, яка має шанси виграти другий тур у діючого гаранта. З цієї причини Порошенко може спеціально підігравати Опозиційному блоку.
Така тактика зовсім не є новою. В новітній історії України вже був випадок, коли президент Ющенко після сварки з Юлією Тимошенко аналогічним чином допоміг піднятися побитому суперникові Віктору Януковичу, щоб не дати суперниці надмірно підсилитися. Залишається тільки сподіватися, що загравання Порошенко з регіоналами не приведе до аналогічних сумних наслідків для країни.
Останні події показують, що виключати повторення такого варіанту розвитку подій не можна. Особливо привільно представники Оппоблоку почувають себе у південних та східних регіонах України. І сьогодні ніхто не може дати гарантію, що в майбутньому вони не спробують повторити того, що намагалися зробити в 2014-му.