У ЄС наголошують, що разом із трьома міжнародними фінансовими інституціями (Світовий банк, Європейський інвестиційний банк та Європейський банк реконструкції та розвитку) він не змінював свого рішення щодо реформування українського газового сектора та підвищення фінансової прозорості НАК «Нафтогаз», відповідно до правових зобов’язань, які Україна взяла на себе під час приєднання до Енергетичної Спільноти (у лютому 2011 року).
У рамках Інвестиційного інструменту сусідства (NIF) ЄС зараз фінансує технічні, екологічні та соціальні дослідження. Ці дослідження також включають у себе оцінку першої фази оновлення газопроводу Уренгой-Ужгород.
Їхня розробка та їхнє здійснення відбувається у повній співпраці з українськими органами державної влади та за їхньої підтримки. Очікується, що ці дослідження буде завершено цієї осені.
ЄС також надав Україні технічну допомогу на потребу забезпечення корпоратизації та фінансової прозорості НАК, які дозволять міжнародним фінансовим інституціям, не пізніше кінця цього року, позитивно розглянути питання про надання перших кредитів для модернізації української ГТС.
«З українською владою нині триває дискусія, ЄС зараз чекає на позитивну відповідь», – сказано у повідомленні.
Така заява стала реакцією на публікації в ЗМІ, у яких стверджувалося, що Європейський Союз втратив інтерес до модернізації української газотранспортної системи.
У статтях також ішлося про те, що фінансову підтримку, яку було запропоновано у березні 2009 року у спільній декларації (її тоді підписали ЄС, Україна, Європейський інвестиційний банк, Європейський банк реконструкції та розвитку і Світовий Банк), було відкладено чи навіть скасовано.
У липні Україна самостійно почала модернізацію магістрального газопроводу "Уренгой – Помари – Ужгород".
Нещодавно прем'єр-міністр України Микола Азаров висловив думку про те, що ЄС мав би взяти на себе половину витрат на модернізацію української ГТС. Проект модернізації, за словами прем'єра, обійдеться в 1,5 млрд євро.