Електронна торгівля, чотириденний робочий тиждень та перспективи Індії

Економіка
31 Січня 2019, 13:14

Ключові країни домовляються регулювати електронну торгівлю, але перемовини відбуваються під тиском протистояння США й Китаю

 

76 членів Світової організації торгівлі домовилися розпочати перемовини щодо регуляції електронної торгівлі, яка, попри вибухове зростання останніми роками, залишається прогалиною в системі правил СОТ. До ініціативи крім США, ЕС і Японії приєднався Китай, повідомляє Reuters.

 

Електронна комерція або онлайн-торгівля товарами й послугами стала величезною часткою світової економіки в останнє десятиліття. За даними СОТ, загальний обсяг електронної торгівлі у 2016-му становив $27,7 трлн, із яких $24 трлн — торгівля між підприємствами. Тепер на Міжнародному економічному форумі в Давосі представники 76 країн домовилися розробити порядок денний для переговорів, які можуть розпочатися вже до кінця цього року.

 

«Я казав уже давно: неприпустимо що на 2018-й […] СОТ досі не має глибшої та ефективнішої розмови щодо феномену, який рухає світову економіку сьогодні», — заявив генеральний директор СОТ Роберто Азеведо.

 

Особливо значною стала підтримка переговорів КНР, яка сигналізувала про приєднання до ініціативи за умови врахування потреб країн, що розвиваються. «Китай не був початковим підписантом, але тепер він із нами. Країна підтвердила свої наміри розпочати перемовини щодо електронної торгівлі. Я думаю, це довгоочікувана подія», — наголосив Азеведо.

 

Читайте також: Китай менше торгує та інвестує, Європа на межі рецесії, «шатдаун» в США приховує статистику

 

Проте заклик Піднебесної поважати країни, що розвиваються, дратує США. Вашингтон наполягає, щоб СОТ припинила надавати привілеї та особливі режими для країн, що розвиваються (на кшталт Китаю). Адміністрація Трампа вважає, що СОТ не функціонує належним чином, оскільки організація не зуміла притягнути КНР до відповідальності за порушення правил і нерозкриття своєї економіки, як було узгоджено у 2001 році, коли Китай став членом організації. Для стимулювання реформи СОТ Адміністрація Трампа відмовилася узгоджувати призначення в апеляційний суд організації, фактично заблокувавши роботу головного світового торговельного арбітра. Таким чином, переговори щодо електронної торгівлі можуть стати ще одним театром загальних баталій між двома найбільшими економіками світу. Крім того, до ініціативи з регулювання електронної комерції не приєднався інший азійський гігант — Індія.

 

Економічний форум у Давосі дарує надію на чотириденний робочий тиждень.

 

Однією з найобговорюваніших тем Всесвітнього економічного форуму стала пропозиція експертів скоротити робочий тиждень на один день. На їхню думку, це рішення позитивно вплине як на працівників, так і на роботодавців.

 

«У нас є хороші експерименти, які демонструють, що за зменшеної тривалості робочого часу люди ефективніше зосереджують свою увагу, вони в кінцевому підсумку виробляють стільки само, але якісніше та креативніше», — зазначив психолог із Школи бізнесу Вортона в Пенсильванії Адам Ґрант. На його думку, люди лояльніші до організацій, які дають їм можливість турбуватися про своє життя поза роботою.

 

Економіст та історик Раджер Бреґман погоджується та наголошує, що скорочення робочого тижня не є радикальним рішенням, оскільки воно обговорювалося й поступово впроваджувалося впродовж століття. «У 1920-х і 1930-х були великі підприємці-капіталісти, які виявили, що за умови зменшення кількості робочих днів у тижні працівники стають продуктивнішими. Наприклад, Генрі Форд з’ясував, що, якщо він скорочує робочий тиждень від 60 год до 40 год, його працівники демонструють кращий результат, адже вони не втомилися у вільний час», — наголошує Бреґман.

 

Позиція на користь чотириденного робочого тижня підкріплюється академічними дослідженнями, які засвідчують, що короткий робочий тиждень робить людей щасливішими й продуктивнішими, тоді як, за даними ОЕСР, країни з культурою тривалого робочого часу часто мають низькі показники продуктивності та ВВП на годину роботи. Експерименти зі встановлення триденних вихідних продемонстрували зниження рівня стресу та зростання задоволеності роботою серед працівників, а також краще відчуття балансу між роботою та особистим життям.

 

Читайте також: Країни Азії бояться заборгувати Китаю, ФРС мириться з ринками, Tesla зменшує ціни

 

Чи зможе Індія компенсувати для світової економіки сповільнення зростання в Китаї?

 

Які точки зростання залишаються для світової економіки після сповільнення темпів у КНР, аналізує The Telegraph. За офіційними даними, китайське зростання опустилося до найнижчого рівня з 1990-го. У 2018 році економіка країни збільшилася на 6,6%, що значно контрастує з піковим зростанням на 14,2% у 2007-му. Швидке її розширення останніми роками було основою глобального приросту. У 2018–2019-му воно забезпечуватиме 27,2% глобального зростання.

 

Сповільнення, багато в чому спричинене торговельною напруженістю між США й Китаєм, продемонструвало, наскільки глобальне зростання залежить від країн, що розвиваються, застерігає The Telegraph. За даними МВФ, їхні темпи зростання набагато швидші: розвинені економіки розширилися на 2,4% у 2018 році порівняно з відповідним показником на рівні 4,6% у країн, що розвиваються. Ця різниця з часом ставатиме лише глибшою. Очікується, що до 2023-го зростання в розвинених державах сповільниться до 1,5%. Натомість у країн, що розвиваються, воно пришвидшиться до 4,8% і забезпечуватиме 77% світового зростання. Оскільки китайська економіка сповільнюється, частина глобального зростання буде компенсована іншими динамічними економіками.

 

Найкращим кандидатом на компенсацію сповільнення в КНР є Індія, яка вже зараз забезпечує 12,9% світового зростання. Населення країни в чотири рази більше за населення Сполучених Штатів і лише трохи менше за населення Китаю, воно сягає 1,34 млрд людей. ВВП Індії у 2017 році становило $2,6 трлн США та зростає стійкими темпами від 6% до 7%.

 

Читайте також: 2019-ий: слалом по ризиках

 

До того ж економіка Індії, на противагу китайській моделі, не орієнтується на експорт. В країні дефіцит платіжного балансу та її зростання забезпечується передусім розширенням внутрішніх ринків. Таким чином, економіка Індії захищеніша від коливань світового попиту, ніж китайська. До того ж вона може вигравати від сповільнення світової економіки та в Піднебесній через здешевлення сировинних товарів, які імпортує. Також на користь Індії грає демографія. У країні 50% населення молодше 25 років. Звісно, економіка Індії ще значно менша за економіку Китаю, але в перспективі є всі передумови, що вона зберігатиме високі темпи зростання, тимчасом як інші сповільнюватимуться.

 

Іншими двома країнами, які можуть пришвидшити світове зростання, є Бразилія та Індонезія, розмірковує The Telegraph. Проте навряд їхній внесок буде наближатися до внеску Індії. Хоч Бразилія й велика країна з населенням 200 млн людей і близьким до індійського ВВП, вона лише виходить із рецесії та не зможе демонструвати такі самі темпи зростання, як Індія. Своєю чергою, Індонезія, хоч і пришвидшує темпи зростання, але все ж таки залишається недостатньо великою для значного внеску у світову економіку.