Автор відзначає, що окремим трендом останніх років стала експансія в Україну державних російських банків («Внешэкономбанк», ВТБ тощо). «Особливо серед них виділяється «Внешэкономбанк», який, по суті, є квазібанківською установою, діяльність якої регулюється окремим федеральним законом», – йдеться у статті.
Коли в Європі держава стає акціонером якоїсь фінустанови, вона накладає певні обмеження на зростання її активів. Інколи тисне на відповідний банк, підштовхуючи його покинути ризиковані ринки зовнішні ринки. Однак, зауважує автор, у випадку ж російських державних банків, навпаки, спостерігаємо активну експансію за кордон. Вони отримують фінансові ресурси від своєї держави під неринкову, занижену вартість. Отже, фактично за гроші своїх платників податків будують мережі в інших країнах.
«Виникає логічне питання: які цілі ставить уряд іноземної держави, коли схвалює активну закордонну експансію своїх держбанків? З одного боку, РФ просто кудись потрібно інвестувати значні обсяги готівки, що надходять у країну від продажу енергоносіїв (так, профіцит рахунку поточних операцій Росії лише за перше півріччя 2012-го становив $58 млрд). Але Кремль є де-факто інсайдером у російських державних банках, тож їхня безпрецедентна міжнародна інтервенція не може не мати під собою політичної мети», – пише автор.
Більше про це читайте у статті «Втеча з України» у № 38 «Українського тижня».