Проте чиновники мовчать, що заслуги держави в цьому немає – майже всі громадяни платили власні кошти за держакти, хоча Україна брала міжнародну позику на безкоштовне виготовлення і видачу населенню цих документів.
За словами Сергія Чорноуса, представника земельного відомства, на час підписання Закону України від 15 червня 2004 року «Про ратифікацію Угоди про Позику (Проект «Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру») 80% громадян вже замінили сертифікати на державні акти на право власності на земельну ділянку власним коштом. Отже, позику брали, знаючи, що земельні акти люди вже оплатили самі. Крім того, Рахункова палата стверджує, що проект не виконано і його мети не досягнуто.
В Держагентстві, як і в організації-посередниці, звітують про виконану суцільну аерофотозйомку території України (понад 600 тис. км2), створення індексних кадастрових карт тощо. У відомстві також повідомили, що наразі 6,91 млн громадян набули право на земельну частку (пай), із них 6,81 млн отримали відповідні сертифікати.
Окрім того, у Держагентстві закидають багатьом громадянам, що вони самі винні у проблемах з отриманням актів, адже не поспішають оформлювати свою землю.
За словами прес-секретаря земельного відомства того самого Сергія Чорноуса, понад 62 тис. громадян нотаріально не оформили спадщину на земельний сертифікат, ще є 40 тис. громадян, документи яких перебувають на стадії переоформлення права спадщини.
А майже 25,3 тис. українців начебто не бажають замінювати сертифікати на державні акти. Ще близько 2,5 тис. потенційних власників землі змінили місце проживання та виїхали за кордон.
Водночас у відомстві пояснюють, що вартість робіт із землеустрою щодо виготовлення документів, які посвідчують право власності на земельні ділянки, не може перевищувати п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – тобто не дорожче 85 грн. За що ж тоді вимагають тисячі гривень при переоформленні держактів, чиновники відповісти не можуть. Так само не можуть вони сказати, коли припиниться подвійна чи потрійна видача актів на одну й ту саму землю. Чекати, що земельна реформа покращить життя людей не доводиться, адже те, що було вкрадено, навряд чи повернеться своїм законним господарям чи державі.
Як повідомлялось, 7 липня 2011 року Рада прийняла закон «Про державний земельний кадастр». Кабінет Міністрів передав проект закону про ринок земель до Верховної Ради у червні 2011 року.
В Україні вже відбулися акції протесту аграріїв проти земельної реформи, яку пропонує нинішня влада. В країні близько 10 млрд неприватизованих земель, а відповідний законопроект у Раді спрямований на те, щоб цю землю прихопили, заявляють вони.
Детальніше читайте: На «безкоштовних» земельних актах заробляють мільйони.