Cуддя Елізабет Ґлостер вирішила, що їй потрібно принаймні кілька місяців (до кінця березня – початку квітня), аби визначитися з вердиктом у справі «Абрамовіч проти Бєрєзовского», слухання якої тривали від жовтня минулого року до січня цього.
Серед спостерігачів за перебігом процесурешта російських олігархів, які, на думку правників та політологів, іще не раз використовуватимуть британську систему судочинства для вирішення своїх суперечок, що залишилися зі страшних 1990-х, коли за переділ контролю над ласими шматками пострадянської економіки точилися не судові, а справжні криваві війни.
Читайте також: Супербагаті успадковують Землю
Таку думку підтримує і один із російських супербагатіїв Алєксандр Лєбєдєв, який намагався демонструвати, що спостерігає за подіями як звичайна, неупереджена і стороння людина. Зі знанням справи, навіть відверто, він пояснював у неодноразових інтерв’ю та власних дописах до британських газет, що «росіяни вирішують свої суперечки в Лондоні не тому, що система судочинства там незалежна й ефективна, а тому, що британському урядові байдуже, як олігархи накопичили свої багатства».
У згаданій суперечці йдеться про майже $6 млрд, на які, за словами Боріса Бєрєзовского, він претендує через «нечесність» колишнього партнера Романа Абрамовіча, зокрема в оборудках із компаніями «Сибнефть» і «РУСАЛ, починаючи від 1995 року й закінчуючи приблизно 2004-м.
Падіння Бєрєзовского, який із всесильного друга сім’ї президента Єльцина й наставника Владіміра Путіна перетворився 2000 року на втікача від свого екс-протеже, збіглося в часі з підйомом колишнього молодшого партнера Романа Абрамовіча до рангу найбагатшого громадянина Росії і дев’ятого у списку мільярдерів світу (за рейтингом Forbes). Їхні шляхи перетнулись у Лондоні, де Бєрєзовскій із рештками своїх багатств знайшов притулок від путінських переслідувань, а Абрамовіч придбав футбольний клуб «Челсі» та інші атрибути олігархічного стилю життя.
Лєбєдєв сам чимало часу проводить у Лондоні. За нагоди – пояснює у своїх виданнях те, чого, на його думку, не хоче знати британський уряд про російських олігархів: «Після розвалу Радянського Союзу кілька підприємців скористалися можливостями й налетіли, як стерв’ятники, розхапуючи собі цілі галузі економіки. Швидко монополізуючи ті галузі, вони накопичили сотні мільйонів доларів. Кремль, який невпинно сповзає до автократії, домовився з кількома серед них, знаючи, що легше привабити їх на свою сторону, аніж відкрити економіку Росії для справжньої законності, конкуренції та чесного бізнесу… Чимало з них мають претензії один до одного, та лише нещодавно вони вирішили задіяти своїх правників. Чекайте! Незабаром у Лондоні розглядатимуть нові процеси на зразок «Абрамовіч проти Бєрєзовского»!»
На майже чотиримісячному процесі пролунали підтвердження щонайменше сумнівних у моральному розумінні способів збагачення олігархів, про які всі здогадувались або чули, але з непідтверджених джерел. У Лондоні російські багатії розповідали про те, що відбувалося в кремлівських кабінетах, розкішних готелях, саунах та інших місцях, де вони ділили (слово «заробляли» тут видається недоречним) мільярди.
В одному зі свідчень Бєрєзовскій пригадує, що зустрів Владіміра Путіна 1991 року в Петербурзі, де той очолював комітет у зовнішніх зв’язках при мері. «Ми стали друзями. Ми часто зустрічались і деколи проводили разом відпустки в Росії та за кордоном. Він навіть провів кілька днів зі мною в моєму шале в Гштааді (Швейцарія) на початку 1990-х», – сказано у свідченні.
Лише роки потому Бєрєзовскій, як пролунало в одній із розповідей у суді, відчув, що, можливо, помилився в оцінках Путіна, «коли побачив, що він у кабінеті тримав статуетку Фєлікса Дзєржинского – сумнозвісного й ненависного для багатьох засновника ЧК – попередника радянського КДБ». Але на той час могутній олігарх мав, як він сам стверджує, вирішальне слово у призначеннях міністрів до складу путінського уряду й навіть міг відкривати чи закривати карні справи у Росії.
Читайте також Юрій Шевчук: Сучасна Росія – корумпована бездуховна країна
Ось тут він і виявився корисним для молодшого й амбітного, на той час іще, можливо, лише мільйонера, Романа Абрамовіча. Представник Бєрєзовского в лондонському суді Лоренс Рабіновіч розповідав, що його клієнт і Абрамовіч спільно займалися приватизацією державної компанії «Сибнефть» і стали друзями. «Жодна зі сторін не заперечує, що вони разом працювали, аби придбати «Сибнефть», а це обіцяло їм принести багатства, яких більшість людей не бачить навіть у снах», – розповідав Рабіновіч, чиїм завданням у суді було довести, що Роман Абрамовіч вирішив «зрадити Бєрєзовского й нажитися на його труднощах», коли той утратив прихильність Кремля й утік із Росії.
Абрамовіч не спростовував інших речей. Зокрема, того, що Бєрєзовскій використовував свою близкість до влади у Кремлі, аби компанія «Сибнефть» у результаті сумнівних державних тендерів дістала вигідні контракти. На суді з’ясувалося також, як олігархи створюють заплутані системи компаній-посередників часто в екзотичних країнах з офшорними умовами, аби перекидати гроші, уникаючи податків. Абрамовіч не заперечував і факту його власних досі приязних стосунків із Владіміром Путіним.
Сторона Бєрєзовского стверджує, що 2002 року Абрамовіч, на той час вірний президентові РФ губернатор Чукотського краю, викупив у Бєрєзовского (на той час уже вигнанця з Росії) і тепер покійного Бадрі Патаркацишвілі частку в 21,5% акцій компанії «Сибнефть» за $1,3 млрд. Бєрєзовскій тепер стверджує, що така ціна була насправді пограбуванням серед білого дня, що йому натякали про загрозу конфіскації його частки Кремлем, і вимагає від Абрамовіча відшкодувань на суму $5 млрд.
Як виявилось у суді, Абрамовіч не володіє англійською; майже ніяково усміхаючись, через перекладача він доводив, що Бєрєзовскій глибоко помиляється, бо, мовляв, жодного права на його мільярди не має і жодної його частки в компанії «Сибнефть» не було. Власник «Челсі» стверджує, що Бєрєзовскій був йому не другом, а стороною в оборудках, людиною, яка використовувала вплив у Кремлі для заробляння статків.
І Абрамовіч йому за це платив. Він стверджує, що робив це весь час, звичайно ж, неофіційно, і часто мільйонами доларів готівкою. А загалом ті виплати помітно перевищили $1 млрд.
Весь цей процес можна було б вважати чимось на зразок бенкету для лондонських юристів, робота яких оплачувана переважно погодинно й сумами, що їх більшість людей заробляє за місяці праці. Адвокати, крім того, сподіваються отримати премію у випадку виграшу на процесі, яка може наближатися до сум лотерейних виграшів.
Поспівчувати можна хіба що правникам Бєрєзовского, котрі, як твердять у лондонських професійних колах, були вимушені взятися за цю справу на основі принципу no win no fee, тобто гроші вони отримають лише у вигляді частки від відсудженої суми в разі вердикту на їхню користь. А йдеться про близько $6 млрд.
Правники, які не бажають бути названими, розповідають, що заможні російські клієнти видаються в Лондоні ласим, але небезпечним шматком. Це, звичайно, можливість гарно заробити, але адвокатам доводиться чимало зважувати й навіть консультуватися зі спецслужбами своєї держави та Скотланд-Ярдом про небезпечність деяких аспектів такої роботи. Серед місцевих юристів ходять легенди про розкішні забави у московських ресторанах і лазнях, але водночас і розповіді про випадки шантажу, ба навіть раптових смертей у відрядженнях до Росії.
Одначе всі лондонські правники, з якими доводилося розмовляти, вважають, що Лондон напевне побачить нові судові процеси, в яких російські багатії вирішуватимуть свої суперечки. Британська система судочинства накопичила доволі авторитету, щоб стати чимсь на зразок ескпортної галузі економіки країни, приваблюючи іноземних клієнтів.
Нові судові зали тепер будують обов’язково з кабінами для перекладачів, правничі фірми винаймають працівників зі знанням екзотичних мов, тож найвідважніші, очевидно, здобудуть свій шанс заробити на таких процесах. Ті, хто приписує собі обізнаність із судовою системою та калькулятором, стверджують, що судовий процес «Бєрєзовскій проти Абрамовіча» приносив британській системі судочинства $80 щосекунди.
Читайте також Холодний мир: чому не теплішають англо-російські відносини