Алла Лазарева: Франкомовний інформпростір дуже слабо захищений від зазіхань російської пропаганди

19 Березня 2020, 13:35

Франкомовний інформаційний простір дуже слабо захищений від зазіхань російської пропаганди, сумну картину доповнює загальний брак медіаграмотності. Про це пише журналістка Тижня Алла Лазарева.

 

Вона наводить дані лабораторії Conspiracy Watch, що спеціалізується на протидії конспірології та політичній дезінформації. Згідно з ними у франкомовному просторі налічується кількасот ресурсів, розрахованих на французьку публіку і які недвозначно підтримують Кремль. 30–40 із них мають близько 100 тис. відвідувачів на місяць, 12 найбільших — до мільйона. Флагманом серед них є ресурс Алена Сораля «Рівність та примирення» («Egalité & réconsillation»), що збирає понад 5 млн відвідувачів щомісяця. Сораль є великим другом Північної Кореї та авторитарних режимів загалом.

 

За словами Лазаревої, усі ці ресурси методично паплюжать Україну, тоді як впливових франкомовних сайтів, які системно просували б українське бачення, немає взагалі. Франкомовна сторінка Укрінформу як може, так і заповнює вакуум позитивної та об’єктивної інформації про Україну, але цей контент лише крапля в морі порівняно з лавиною дезінформації французькою.

 

Вона зауважує, що сумну картину доповнює загальний брак медіаграмотності, якої в Європі так само бракує, як і в Україні. Так, через багатогранний влив Росії в Європі є люди цілком упевнені, що працюють на просування якихось правильних ідей, і неважливо, що справа робиться за гроші, вкрадені в народу РФ. Бачення України в «узаконеній» зоні російського впливу дозволяє не помічати таких «нюансів», як війна. В таких випадках власне імперське минуле більше суголосне російській, а не українській позиції».

 

«Автоматизми свідомості, політичні розрахунки, лобістська активність росіян та підкоригована переможцями історія, — усі ці різнорідні елементи сприяють тому, що частина політичного класу та інтелігенції Заходу, навмисне або ні, часто-густо підігрує путінському режиму», — пише Лазарева.

 

Детальніше читайте в черговому номері журналу «Український тиждень»