Українські політики люблять спекулювати мовною темою, особливо перед виборами. Не стали винятком і вибори нинішнього року. У першому читанні прийнятий скандальний законопроект «регіоналів» Ківалова-Колесніченка, який розкритикували українські й європейські експерти, а громадськість назвала законопроектом КаКа. Його розгляд може продовжитися на початку липня. «Регіонали» розглядають мовний законопроект як один із першочергових і заявляють, що готові навіть подовжити роботу парламенту задля його розгляду.
Ухвалення даного законопроекту викликало хвилю обурення у громадськості. Опозиційні політичні сили проводять акції і виставляють намети. Разом з тим громадяни проводять неполітичні громадські акції. Зокрема, у Львові молодь розклеїла в електротранспорті наліпки на захист української мови («Я слухаю українське», «Я маю право на українську мову» тощо). Неодноразові акції пройшли і на підтримку дубляжу українською мовою.
Втім, у Верховній Раді часто звучить російська мова. Не йдеться про кулуари, говоримо про виступи з трибуни парламенту. При цьому добитися забезпечення режиму обов’язкового подання інформації на сесійних засіданнях парламенту державною мовою, що пробував зробити спікер Володимир Литвин, поки не вдалося.
Тиждень вже писав про те, що у деяких регіонах місцева влада взагалі надала російській фактичний статус офіційної. Найбільше в цьому відзначився мер Одеси Олексій Костусєв. Влітку минулого року у Південній Пальмірі навіть затвердили гімном міста пісню російською мовою.
А в лютому цього року спікера кримського парламенту Володимира Константинова обурило те, що останнім часом органи центральної влади знову почали направляти кореспонденцію на адресу кримської влади українською мовою. Генпрокурора та голову СБУ закликали оцінити висловлювання кримського спікера. Поки ці висловлювання Константинова залишаються неперевіреними.
Тим часом Константинов у червні закликав Росію посилить освітню та культурну присутність в Україні. Він заявив, що російськомовне населення Україна все ще перебуває в агресивному інформаційному середовищі, яка поступово руйнує на рівні масової свідомості спільну історичну пам'ять і традиції.
Неодноразові звинувачення в українофобії лунали на адресу міністра освіти Дмитра Табачника. Останнє обурення громадськості викликало висловлення про «непотрібну мову». Раніше міністр освіти заявляв, що держслужбовці повинні в обов'язковому порядку вільно володіти російською та українською мовами.
Восени 2011 року генеральний консул Російської Федерації в Сімферополі Володимир Андрєєв заявив, що ситуація щодо російської мови у Криму не прийнятна і штучно нав'язана, а українська мова загрожує життю людей, оскільки в аптеках не продають ліки з інструкцією російською мовою. У грудні він знову заявив про «неприродну і спотворену» мовну ситуацію в Криму. У відповідь на ці скарги МЗС України передало Андрєєву підручник української мови для російськомовних людей і російсько-український розмовник.
Тиждень також писав про те, що україномовні громадяни доволі часто стикаються з «лінгвістичною» дискримінацією. Чимало з них самостійно відстоюють свої мовні права.
Приміром, миколаївський пенсіонер Анатолій Ільченко поскаржився в суд на мера Володимира Чайку, який під час виступу перед ветеранами 9 травня висловлювався «незрозумілою» для нього російською мовою, чим завдав пенсіонеру душевну травму. Районний суд Миколаєва задовільнив скаргу Ільченка, проте суд вищої інстанції скасував попереднє рішення суду.
Нічим не закінчилися позови проти українських урядовців, які ніяк не можуть вивчити українську мову.
Тим часом Партія регіонів звернулася в Генеральну прокуратуру із проханням дати оцінку висловленням представників опозиції щодо російської мови. Йдеться про висловлювання депутата Львівської обласної ради Ірини Фаріон.
Читайте також: Без оголошення війни: влада проводить «повзучу деукраїнізацію»