Так, вже одразу після підписання урядом Юлії Тимошенко газових угод у 2009 році тодішній президент Віктор Ющенко вимагав негайно переглянути газові контракти з Росією.
У жовтні 2009 року заступник лідера Партії регіонів Борис Колесніков заявляв, що у випадку обрання Віктора Януковича президентом газові угоди з Російською Федерацією будуть переглянуті. "Безумовно, вони (газові угоди з РФ) мають потребу в глибокому осмисленні і ми їх переглянемо…", – сказав Колесніков.
Ставши президентом, у квітні 2010 року Янукович, зустрічаючись у Харкові зі своїм російським колегою Дмітрієм Мєдвєдєвим, погодився продовжити на 25 років перебування в Севастополі російського Чорноморського флоту. У відповідь Росія гарантувала “знижку” ціни на свій газ — до 30%.
Однак, навесні 2011 року під час зустріч із головою правління ВАТ «Газпром» Олексієм Міллером Віктор Янукович заявив, що підписана в 2009 році газова угода є некоректною по відношенню до України.
Прем’єр-міністр Микола Азаров зауважив, що справедлива ціна на російський газ для України становить близько 200 доларів, у той час, як Україна платить 264 доларів за тис. куб м. При цьому він виключив однобічне розірвання контрактів з Росією про поставки газу. А вже у вересні пообіцяв, що Україна сумлінно виконуватиме підписані на початку 2009 року газові угоди з Росією.
У цей же час, президент Віктор Янукович заявив, що Україна підготувала документи, необхідні для подачі позову до арбітражного суду щодо спору з Росією у газовій сфері. «Півтора року переговорів не увінчалися успіхом – так колись же їх треба закінчувати! Позиція Росії для нас категорично неприйнятна, і, якщо вона не зміниться, ми підемо в Міжнародний арбітраж. Є система міжнародних судів – це і Стокгольмський суд, і Міжнародний арбітраж в Гаазі», – сказав Янукович.
Однак, у жовтні Міністр енергетики та вугільної промисловості Юрій Бойко заявив, що Україна більше не планує оскаржувати в міжнародних судах газові угоди з Росією, підписані в січні 2009 року. «Ми будемо міняти діючі угоди виключно під час переговорів», – пообіцяв Бойко, пояснивши таке рішення «стратегічним характером відносин з Росією».
Водночас, Янукович пропонує Росії і ЄС створення трьохстороннього газотранспортного консорціуму з можливим розділенням часток в майбутньому СП: 34% на свою користь і по 33% європейським і російським партнерам. Через кілька днів Микола Азаров заявляє, що вже досягнута домовленість з Росією про перегляд газових контрактів на постачання і транзит газу, а також про створення тристороннього газотранспортного консорціуму з ЄС.
У свою чергу посол Росії в Україні Михайло Зурабов заявляє, що РФ не цікавить українська труба: “Нам вигідно будувати трубопроводи”.
Непослідовність рішень українська влада виявила також у питанні щодо створення спільного підприємства між НАК "Нафтогаз Україна" і ВАТ "Газпром".
У квітні прем'єр-міністр Микола Азаров на засіданні комітету з питань економічного співробітництва російсько-української міждержавної комісії запропонував Росії активізувати співробітництво з розробки нової газової угоди між країнами. Тоді ж Азаров заявив, що Україна зацікавлена у створенні спільного підприємства між Нафтогазом і Газпромом.
Однак у вересні Янукович заявив, що Нафтогаз не буде об’єднуватись з Газпромом. "Спочатку загнали нас у кут, потім почали диктувати умови. Це принижує сьогодні, не мене особисто, а це принижує державу, і я не можу цього допустити", – заявив глава держави.
У цей же час голова правління НАК "Нафтогаз України" Євген Бакулін заявляє про можливість створення спільних підприємств між компаніями, які можуть бути виділені із складу держхолдингу, у разі його реструктуризації, і російськими підприємствами.
Кількома днями раніше прем`єр-міністр України Микола Азаров заявив, що уряд запланував здійснити реструктуризацію "Нафтогазу України", що призведе до перегляду підписаних ним газових угод з Газпромом.
Президент Віктор Янукович доручив прем'єр-міністрові Миколі Азарову підготувати до 1 жовтня проект програми реформування «Нафтогазу».
При цьому, процес зупинився на створенні урядової комісії з ліквідації Нафтогазу під головуванням першого віце-прем'єр-міністра, міністра економічного розвитку й торгівлі Андрія Клюєва.
В Росії скептично сприяняли перспективи впливу ліквідації Нафтогазу на скасування газових угод.