Цьогоріч ключовими викликами, які поставили перед собою світові лідери під час 54-ої Мюнхенської безпекової конференції (Munich Security Conference, MSC), стали, зокрема, збройний конфлікт на сході України, війна у Сирії та ядерні амбіції Північної Кореї. Також обговорювалися не менш актуальні теми, як збільшення оборонних бюджетів у країнах Євросоюзу, трансатлантична співпраця, міграційна криза, запобігання тероризму, вплив інноваційних технологій на демократію, напруга між Саудівською Аравією й Іраном та безпосередньо майбутнє Північноатлантичного Альянсу.
Однак, за чотири роки відвідування конференції президентом України Петром Порошенко, чи не вперше українським питанням мало хто зацікавився, адже зала під час промови була напівпорожньою. Також із виступів іноземних представників українське питання згадувалося не в такій значній кількості, як хотілося б.
Проте з впевненістю можна стверджувати, що світ нарешті обрав тверду позицію щодо Російської Федерації. Сполучені Штати Америки разом з Європою об'єднали власні зусилля, аби протидіяти та врешті-решт подолати імперську агресію РФ.
Тиждень.ua відслідковував та зібрав основні тези світових політиків під час Мюнхенської конференції з питань безпеки, яка цього року проходила з 16 по 18 лютого, щодо найголовніших глобальних проблем.
Світ на межі грандіозного конфлікту
"Те, що конференція стала такою популярною – це насправді не дуже добрий знак. Це показник того, наскільки небезпечним став світ", – таким гучним застереженням розпочав конференцію у Мюнхені голова MSC Вольфганг Ішингер.
"У 2018 році частина з цих криз може рухатися в бік вирішення або ескалації – з потенційно катастрофічними наслідками. Ми повинні зробити все від нас залежне, щоб відійти від краю прірви", – наголосив очільник у цьогорічному звіті MSC.
"НАТО завжди буде залишатися ядерним альянсом. Світ, в якому Росія, Китай та Північна Корея мають ядерну зброю, а НАТО – ні, це небезпечний світ", – підкреслив генсек Єнс Столтенберг під час конференції.
Росія — осередок зла
Зокрема, генеральний секретар Північноатлантичного Альянсу Єнс Столтенберг зауважив, що "росіяни оновлюють свою ядерну міць та підвищують роль атомної зброї у своїй оборонній стратегії".
"Ми бачимо більш напористу Росію, і ми реагуємо на це. Але у той же час для НАТО важливо уникати нової «холодної війни», запобігти новій гонці озброєнь, і тому ми продовжуємо працювати над діалогом з Росією", – сказав Столтенберг.
У свою чергу, Російську Федерацію представляв голова МЗС Сєргєй Лавров, який вирішив звинуватити Захід у русофобії.
"Європейці повинні спілкуватися з Росією і менше слухати американців", – стверджував російський політик.
Зокрема, відповідаючи на запитання про звинувачення у США 13-ти росіян, підозрюваних у спробі втручання в президентські вибори 2016 року, міністр Росії назвав ці звинувачення "балаканиною".
Екс-віце-президент США Джо Байден Байден закликав не сидіти склавши руки, а змусити Росію заплатити за свої дії, зокрема за допомогою санкцій. Водночас він зазначив, що розірвати відносини з РФ неможливо, адже вона залишилась сильним гравцем на політичній арені.
"Президент Росії Владімір Путін має розуміти, що доведеться заплатити високу ціну за такі дії. Ця ціна не виправдовує вигоду, яку він прагне здобути для себе зараз. Але необхідно пам'ятати, що ми маємо стояти на боці демократії. Тому ми не можемо розірвати відносини і відмовитися від співпраці з Москвою задля збереження світового порядку. Навіть у розпал "Холодної війни" ми знайшли способи спільно працювати. Ми не можемо ризикувати, адже конфлікт призведе до війни між двома ядерними супердержавами, військові ресурси яких розташовані в безпосередній близькості одне від одного", – сказав Байден.
Кібервійна як новітня загроза
"Настав час говорити про міжнародні правові рамки ведення кібернетичної війни", – розпочав дискусію з приводу нових кібератак генеральний секретар ООН Антоніо Гуттереш.
"Йдеться не лише про кібератаки. Дуже часто відсутній консенсус щодо того, як вписати кібернетичні війни у міжнародно-правові рамки. Мені видається, що єдина можливість це зробити – це якщо ми сядемо всі разом, за участі науковців, фахівців – і узгодимо базові правила".
Наголошується, що питання про вирішення кібезагроз залишилося відкритим.
Проте напередодні більшість країн офіційно звинуватила Росію в організації кібератак на Україну за допомогою NotPetya.
Ісламський тероризм
Радник з питань національної безпеки США Герберт Реймонд "Г.Р." МакМастер висловив впевненість у тому, що ЄС і США зможуть подолати ісламський тероризм.
"Ми можемо підтримувати режим нерозповсюдження, ми можемо перемогти ісламський тероризм і ми можемо захистити наш спосіб життя", – запевнив він.
У свою чергу, прем'єр-міністр Туреччини Біналі Йилдирим прокоментував військову операцію Анкари проти курдів "Оливкова гілка". Він звинуватив Сполучені Штати в підтримці терористів, зазначивши, що деякі партнери по НАТО "співпрацюють з терористичною організацією", що загрожує Туреччині на її кордоні.
Також він зазначив, що всі країни НАТО згодні з необхідністю знищити ісламістів з угруповання "Ісламської держави", "але не слід одночасно з цим створювати нову терористичну організацію".
Миротворча місія ООН на Донбасі
У рамках участі в Мюнхенській конференції з питань безпеки президент України Петро Порошенко провів зустріч із міністром оборони США Джеймсом Меттісом.
"В Україні вірять у лідерство Сполучених Штатів Америки у справі зміцнення трансатлантичного фронту протидії російській агресії та спробам розхитування світової законності та порядку", – наголосив глава держави.
Сторони обговорили ситуацію на Донбасі та висловили занепокоєння у зв’язку з триваючими спробами Росії та підтримуваних нею бойовиків підірвати мирний процес. Було також обговорено необхідність розміщення миротворчої місії ООН на Донбасі відповідно до принципів ООН та цілей Мінського процесу.
Додається, що останні рішення Вашингтону є сигналом агресору проти будь-яких намірів ескалації ситуації на Донбасі, яка, за наявних у України нових оборонних можливостей, у рази збільшить ціну такої ймовірної агресії.
У свою чергу, Меттіс підтвердив тверду відданість Сполучених Штатів Америки справі відновлення суверенітету і територіальної цілісності України, а також відзначив значний прогрес, який здійснила Україна у реформуванні сфери безпеки та оборони.
Також на українському ланчі у Мюнхені в рамках Мюнхенської конференції з безпеки спеціальний представник США щодо України Курт Волкер зауважив, що миротворча місія ООН на Донбасі допоможе забезпечити вирішення конфлікту і виконання Мінських угод.
"Росія каже, що їй не все одно, як живуть люди на сході України, вони хочуть захистити російськомовне населення на сході, саме тому вони підтримують ці так звані республіки. Але найкращим способом захистити людей буде розміщення там миротворчих сил, що закінчить конфлікт і забезпечить виконання Мінських угод", – сказав він.
Ми б хотіли, щоб ці території, які зараз окуповані, знову увійшли до складу України, щоб там пройшли вибори , можливо щоб там був особливий статус, але щоб це було в рамках України", – додав Волкер.
Промова Порошенка
Якщо зважати на кількість присутніх у залі під час промови президента Петра Порошенка, можна зробити висновок, що світ не обертається навколо України, адже іноземні дипломати заповнили лише половину місць.
У свою чергу, глава держави змінив масштаби доповіді, наголосивши на ролі Росії як світового агресора.
"Сьогодні нам не залишається нічого іншого як визнати, що гібридна війна, яку веде Росія, поступово перетворюється у повномасштабну Світову Гібридну Війну. Ця війна ведеться на різних рівнях, на різних фронтах та на різних швидкостях. У цій війні вже задіяно багато різних акторів, які, можливо, навіть не усвідомлюють своїх руйнівних ролей. Однак зло, яке стоїть за цією війною, є єдиним і "воно" перебуває у Кремлі", – пояснив він.
Крім того, президент навів чимало прикладів руйнівних дій з боку Росії.
"Русскій мір" перетворює усе, до чого торкається, на руїни та занепад. Погляньте на Абхазію, Південну Осетію, Придністров’я, окуповані Донбас та Крим. Схоже на те, що відповідно до доктрини "русского міра" вся Європа повинна виглядати так як Калінінград чи окупований Донецьк, а не навпаки. Це абсолютно недопустимо", – підкреслив він.
"Ось чому я закликаю вас: у нашому спільному інтересі протистояти спробам Росії зламати нашу єдність і зруйнувати наші демократії. Довести, що з шантажем і агресією покінчено в Європі. Що Європа є континентом миру, стабільності та співпраці. І що універсальні цінності повинні поважати усі. Так як сталося ось з оцим прапором Європейського Союзу, який я привіз із собою до Мюнхена з Авдіївки, поблизу Донецька, де рік тому російська агресія спровокувала гуманітарну катастрофу. Мої солдати вивісили цей прапор Європейського Союзу, як символ кордону Європейського Союзу, оскільки це кордон сходу моєї країни – східний кордон ЄС. Сподіваюсь, що він там буде", – підсумував у промові Порошенко.
Нагадаємо, 16-18 лютого в Німеччині відбулася Мюнхенська конференція з безпеки, на якій обговорювали ключові виклики у сфері безпеки, у тому числі й ситуацію в Україні. Планувалося також, що в рамках конференції пройде зустріч "нормандської четвірки" із врегулювання конфлікту на сході України. З-поміж іншого, сторони мали розглянути питання введення миротворчої місії ООН на Донбас. Однак згодом стало відомо, що зустріч перенесли.