2012 року найскандальнішим, безперечно, був законопроект про мову від Ківалова-Колесніченка "Про засади державної мовної політики", який Рада ухвалила 3 липня. 8 серпня президент Віктор Янукович підписав цей закон, а також доручив Кабінету Міністрів створити робочу групу для розроблення пропозицій щодо вдосконалення законодавства про порядок застосування мов в Україні. 10 серпня  закон набув чинності.

Такі дії депутатів спричинив акції протесту. Кілька тижнів активісти протестували біля Українського дому. Деякі з них голодували. Однак закон так і не було скасовано. За час дії мовного закону ряд облрад та міськрад ухвалив рішення про визнання російської мови регіональною. При цьому на Закарпатті  деякі села і міста проголосили регіональною угорську та румунську мови. За спостереженнями, від мовного закону виграла здебільшого російська мова.

Тим часом після повалення режиму Януковича у «мовній законотворчості» настав новий етап.

Так Верховна Рада 23 лютого визнала таким, що втратив силу закон про основи державної мовної політики від 3 липня 2012 року. Скасування даного закону стало приводом до заворушень у кількох регіонах України.

Проте виконуючий обов'язки президента Олександр Турчинов заявив, що не підписуватиме рішення Верховної Ради. Та й прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк запевнив, що влада не має наміру скасовувати мовний закон.. 

Згодом парламент створив тимчасову спеціальну комісію з підготовки проекту закону України про розвиток і застосування мов в Україні 4 березня 2014.

«Тяжкий» закон про прокуратуру

Тим часом із не менш скандальним законом про прокуратуру Рада не поспішала. Як відомо, законопроект про прокуратуру передбачав повне скасування загального нагляду, ліквідацію 122 спецпрокуратур і скорочення повноважень прокурорів. Реформування прокуратури було одним з зобов'язань України перед ЄС. 

Так у жовтні 2013 року президент Віктор Янукович вніс на розгляд Верховної Ради законопроект про прокуратуру, який передбачає скасування функцій загального нагляду та досудового слідства. Проте 5 листопада Верховна Рада зняла з розгляду попередній проект закону, розроблений народним депутатом Віктором Швецем та іншими народними депутатами. Як відомо, до візиту Януковича у Брюссель закон так і не прийняли.

Лише 14 жовтня цього року Верховна Рада прийняла закон про прокуратуру. "За" проголосували 316 народних депутатів.

Вексельна законотворчість

Ще один скандальний законопроект Ради VII скликання. У липні 2013 року Верховна Рада прийняла закон, яким затвердила випуск казначейських векселів для реструктуризації бюджетної заборгованості, що сформувалася станом на 1 січня 2013, в т.ч. з різниці в тарифах на теплову енергію та водопостачання.

Згідно з законом, сума заборгованості ділилася на п'ять рівних частин і оформлятися векселями з погашенням через один, два, три, чотири роки і п'ять років. Передбачена також можливість сплати векселями зобов'язань перед бюджетом, але не раніше строку їх погашення.

У той же час бізнес виступив проти цього закону, зокрема, Федерація роботодавців, очолювана Дмитром Фірташем, просила президента ветувати цей закон. У Федерації наголошували, що прийняті парламентом зміни свідчать про намір влади вилучити у бізнесу щонайменше 20 млрд грн оборотних коштів протягом другого півріччя.

Опозиція заявляла, що держава за допомогою введення векселів хоче позбутися своїх боргів перед бізнесом.

Вже у жовтні Рада дозволила Кабінету міністрів погашати накопичені у 2013 році борги держбюджету перед місцевими бюджетами з різниці у тарифах на тепло, централізоване водопостачання та водовідведення шляхом випуску казначейський векселів.

«Ручні закони» 16 січня

16 січня Верховна Рада ухвалила низку законів без обговорення шляхом підняття рук, які пізніше були названі «диктаторськими», «драконівськими», «репресивними». Тексти деяких законів стали доступні лише після того, як депутати за них проголосували. Наступного дня екс-президент Віктор Янукович підписав ці закони. Серед них – закон Олійника-Колесніченка, згідно з яким, зокрема, було визначено порядок реєстрації та функціонування громадських організацій – "іноземних агентів"; введено кримінальну відповідальність за наклеп і екстремістську діяльність, а також за втручання в роботу інформаційних ресурсів органів держвлади; посилено кримінальну відповідальність за масові заворушення, блокування та захоплення будівель тощо. 

Ухвалення цих законів викликало негативну реакцію західних політиків та офіційних осіб, а також міжнародних правозахисних організацій.

Крім цього, вони викликали хвилю силових протистоянь протестувальників і силовиків МВС. Зокрема, сутички розпочалися на вулиці Грушевського 19 січня. Згодом хвиля громадського невдоволення прокотилася регіонами.  

28 січня Верховна Рада скасувала дев'ять законів, ухвалених 16 січня. Разом з тим, Верховна Рада прийняла пакетом без обговорення чотири закони замість цих скасованих. 2 лютого закони нібито втратили чинність. 

А вже у травні за нової влади Головне слідче управління Генпрокуратури розпочало досудове розслідування у кримінальному провадженні щодо колишнього першого заступника голови Верховної Ради Ігоря Калєтніка та народного депутата Володимира Олійника.  

Розслідування розпочали за фактом фальсифікації підрахунку голосів під час пленарного засідання парламенту, яке відбулося 16 січня 2014 року.

Антикризові закони Яценюка

Економічний план уряду Яценюка Рада спочатку не підтримала, що викликало обурення народу й змусило прем’єра вдатися до шантажу, зокрема зі своєю відставкою. Мова йде про законопроекти "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (щодо удосконалення окремих положень) (№4309а)" та "Про внесення змін до Закону "Про Державний бюджет України на 2014 рік" (щодо корегування показників) (№4308а)", закон України «Про правовий статус осіб, які вимушені залишити місця проживання внаслідок тимчасової окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя та обставин, пов'язаних з проведенням антитерористичної операції на території України» з пропозиціями президента України тощо.

24 серпня Яценюк оголосив про відставку після розпаду парламентської коаліції.

31 серпня Рада ухвалила зміни до державного бюджету та Податкового кодексу і не підтримала відставку уряду Яценюка. 

Закони про амністію терористів й особливий Донбас

16 вересня Верховна Рада знову опинилася у центрі скандалу, адже прийняла закони про амністію та про особливий статус окремих районів Донецької і Луганської областей. Так законопроект "Про недопущення переслідування та покарання осіб – учасників подій на території Донецької та Луганської областей" передбачає звільнити за певних умов від кримінальної та адміністративної відповідальності деякі категорії збройних формувань та осіб.

Президент Петро Порошенко заявив, що під амністію не підпадають злочинці, які вчинили злочини за статтями Кримінального кодексу щодо умисного вбивства, тероризм, замаху на життя державного діяча, працівника правоохоронних органів, судді, згвалтування, мародерства, знущання над загиблими, знущання над пам'ятниками, і низкою інших статей.

Згодом Порошенко запевнив, що Україна зробила крок до миру завдяки ухваленню цих законопроектів. 

Тим часом кілька депутатів запропонували Раді скасувати прийняті 16 вересня закони про особливий статус Донбасу та заборону переслідування сепаратистів. 

Прийняті закони викликали хвилю обурення в народу, вже пройшло кілька протестних акцій із цього приводу, зокрема пікетували адміністрацію президента «Правий сектор».

Сім спроб для статусу УПА

На передостанньому засіданні 14 жовтня депутати зробили сім спроб внести до порядку денного законопроект №2111а "Про визнання Організації Українських Націоналістів і Української Повстанської Армії воюючою стороною у Другій світовій війні за свободу і незалежність України", але так і не здійснили цього. Найбільше депутатів підтримали внесення законопроекту на розгляд з п'ятої спроби, а саме – 220 нардепів.

З ініціативою про внесення закону до порядку денного виступив нардеп Олег Тягнибок. 

Як відомо, 25 серпня президент Петро Порошенко розпустив Верховну раду. 

За час своєї роботи Рада відзначилася трохи кращою відвідуваністю у порівнянні з попередньою, але й чисельними випадками кнопкодавства, 11 бійками, численними блокуваннями трибуни, "ручним голосуванням" і "виїзним засіданням".

Згідно з чинним наразі виборчим законодавством дострокові парламентські вибори відбудуться 26 жовтня.