Зокрема на початку березня ГУ Слідчого комітету РФ порушило кримінальну справу проти лідера «Правого сектора» Дмитра Яроша за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205.2 КК РФ і ч. 2 ст. 280 КК РФ (публічні заклики до здійснення терористичної та екстремістської діяльності, здійснені з використанням засобів масової інформації). Йшлося про звернення Яроша до чеченського терориста Доку Умарова, яке з'явилося на сторінці «Правого сектору» ВКонтакте після початку російської інтервенції в Криму, в якому містилися заклики активізувати боротьбу проти РФ. Повідомлення одразу видалили, а речник ПС заявив, що заклик з'явився внаслідок зламу акаунту одного з адміністраторів сторінки.
Пізніше офіційний представник Слідчого комітету РФ Владімір Маркін повідомив, що Яроша в Росії заочно оголосили у міжнародний розшук. Крім того, Маркін заявив, що члени УНА-УНСО, до яких зачислили Яроша та лідера ВО «Свобода» Олега Тягнибока, стали фігурантами справи про участь у боях проти російських солдатів в Чечні в 1994-1995 роках. Як відомо, ані Тягнибок, ані Ярош не були членами УНА-УНСО, тож у Генпрокуратурі України запевнили, що для затримання і видачі лідера «Правого сектору» російській поліції немає підстав. У «Правому секторі» заявили, що цією справою Росія намагається залякати національно-визвольний рух України. В свою чергу Тягнибок назвав заяву Слідчого комітету РФ «маячнею».
12 березня Басманний суд Москви оголосив про заочний арешт Яроша. У квітні Генпрокуратура РФ передала документи на Яроша в Інтерпол.
Тоді ж російські ЗМІ поширили повідомлення про затримання 25 українців, серед яких нібито 3 представники «Правого сектору», за підозрою у підготовці терактів на території РФ.
Інформацію підтвердили у ФСБ. За даними російських спецслужб, теракти нібито готували за інструкціями СБУ в період з 14 по 16 березня в семи регіонах – Ростовській, Волгоградській, Тверській, Орловській, Бєлгородській областях, в Республіках Калмикія і Татарстан.
Служба безпеки України спростувала повідомлення про підготовку терактів, а у «Правому секторі» заяви росіян назвали нісенітницею.
Згодом виявилось, що затримані в Росії «терористи» є заробітчанами, які виїхали до РФ, щоб виготовляти шкільні альбоми. Про це повідомили родичі та друзі показаних російським телебаченням «активістів «Правого сектору» Артема Головка (1982 р.н.), Віталія Кривошеєва (1987 р.н.) та Кирила Пилипенка (1989 р.н.).
МЗС України направило до РФ офіційний запит щодо затримання 25 українців, однак російська сторона інформацію не надала.
Згодом ФСБ вислала з Росії Головка, Кривошеєва та Пилипенка, заборонивши їм в'їжджати на територію РФ протягом 5 років.
Крім того, наприкінці травня слідчий комітет Російської Федерації порушив кримінальну справу щодо українських силовиків – «поки невстановлених військовослужбовців Збройних сил України, "Національної гвардії України" і "Правого сектору" – за статтею "застосування заборонених засобів і методів ведення війни". Військових звинуватили у нібито вбивствах мирних громадян.
Згодом Слідчий комітет РФ порушив кримінальну справу проти військовослужбовців Збройних Сил і Національної гвардії України через затримання працівників російської телекомпанії «Звезда» – кореспондента Євгенія Давидова та звукоінженера Нікіту Конашенкова, які раніше розповсюдили матеріал про нібито використання фосфорних бомб під Слов'янськом та про використання українською армією установок "Град" проти мирного населення.
У червні Слідчий комітет РФ порушив кримінальну справу щодо губернатора Дніпропетровської області Ігоря Коломойського та міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова. Російські слідчі інкримінували українським посадовцям організацію вбивств, застосування заборонених коштів і методів ведення війни, викрадення людей, перешкоджання законній діяльності журналістів. Авакова та Коломойського оголосили в міжнародний розшук, після чого СК Росії передав до суду документи для їх арешту.
2 липня Басманний суд Москви санкціонував заочний арешт Коломойського, однак очільника Дніпропетровщини згаданий факт не схвилював. 9 липня рішенням того ж Басманного райсуду оголосили про заочний арешт Авакова.
Також у липні в Росії порушили кримінальну справу щодо Надії Савченко – української льотчиці, добровольця батальйону "Айдар", яка протягом місяця воювала в зоні АТО на Луганщині, доки разом з іншими солдатами не потрапила у засідку терористів біля міста Щастя. Терористи вважали Савченко досвідченим снайпером. Вони вимагали за звільнення льотчиці свободи для чотирьох своїх бойовиків.
Згодом стало відомо, що Савченко перебуває у слідчому ізоляторі Воронежа. Тоді ж у МЗС України заявили, що вивезення жінки-офіцера до Росії є підтвердженням того, що терористи діють за сприяння спецслужб РФ. Водночас, у РФ стверджують, що затримали Савченко як біженку, і звинуватили її у причетності до загибелі російських журналістів. Російський суд залишив Савченко під вартою до кінця серпня.
Українська сторона звернулась до міжнародної спільноти із закликом посприяти звільненню льотчиці, а прокуратура Сватівського району Луганської області відкрила провадження за фактом її викрадення. Крім того, Міністерство юстиції України готує звернення до Ради Європи з проханням визнати, що Савченко перебуває на території Росії як заручниця.
Крім того, в анексованому Криму самопроголошена "влада" неодноразово утискала проукраїнських активістів.
Так, протягом тривалого часу в Росії утримують українського режисера Олега Сенцова. Активіста Майдану у травні затримали співробітники ФСБ за звинуваченням в організації теракту на території Криму. Йому загрожує тюремне ув’язнення терміном до 20 років. Незважаючи на вимогу МЗС України звільнити Сенцова, Суд у Москві продовжив арешт українського режисера до 11 жовтня. Сенцов заявляв, що Росія намагається позбавити його громадянства України. Крім того, у РФ вважають кримчанина Сенцова російським громадянином та не дають можливості зустрітися з українським консулом.
Зі зверненнями з приводу звільнення Сенцова виступали українські кінематографісти та культурні активісти. Також до президента Росії зверталися відомі у світі кінорежисери – Педро Альмодовар, Бертран Таверньє, Кен Лоуч, Анджей Вайда, Кшиштоф Зануссі та інші.
Крім того, російська влада розпочала наступ на представників національних меншин в окупованому Криму.
У квітні лідеру кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву заборонили в'їжджати на територію Росії, зокрема і до окупованого нею Криму до 2019 року.
На початку травня у РФ не пропустили через паспортний контроль прибулого з Києва Джемілєва. Через це він не зміг потрапити на авіарейс Москва-Сімферополь. Після повернення до Києва Джемілєв вирушив до Криму.
В Армянську свого лідера зустріли кілька тисяч кримських татар, однак йому не вдалося потрапити на півострів через пункт пропуску – дорогу заблокували понад тисяча російських спецпризначенців і «кримської самооборони». На знак протесту кримські татари перекрили автошляхи, через що пізніше щодо 55 учасників «незаконних публічних акцій» на підтримку Джемілєва самопроголошена «кримська влада» відкрила кримінальні справи та присудила штрафи від 10 до 40 тисяч рублів. Крім того, у Криму тримають у в’язниці сина Джемілєва – Хайсера.
Пізніше Росія заборонила в'їзд на свою територію строком на 5 років главі Меджлісу кримськотатарського народу Рефату Чубарову.
На початку липня самопроголошена кримська "влада" не пустила його на територію півострова. За словами Чубарова, вже незабаром у Криму можуть заборонити Меджліс.
Українська сторона назвала заборону Росії на в’їзд на територію Криму лідерів кримськотатарського народу «етнічною дискримінацією» та «продовженням традицій сталінізму». Також інциденти з Джемілєвим та Чубаровим різко засудила влада Туреччини.