Найбільшого розголосу отримав показ кіноальманаху "Відкритий доступ". Зокрема, проблеми з його показом виникали в Севастополі, Феодосії, Миколаєві, Донецьку та Одесі. А нещодавно стався конфлікт перед початком показу фільму у Києві.
Так, 27 вересня до зали столичного кінотеатру "Кінопанорама", де був запланований показ фільму, зайшли 30 нетверезих осіб, зовнішньо схожі на безпритульних, але з бейджами "Преса". Вони поводилися не зовсім адекватно: кричали та курили в приміщенні. Коли двоє міліціонерів почали виводити цих людей із зали, хтось кинув димові шашки.
Пізніше на місце проведення заходу приїхала вибухотехнічна лабораторія, оскільки правоохоронці заявили про отримане повідомлення про замінування. Міліція зупинила показ фільму для проведення перевірки, присутніх попросили залишити приміщення. згодом показ фільму все ж відбувся.
Міліція Києва розпочала два кримінальні провадження за фактом хуліганства і завідомо неправдивого повідомлення про замінування.
Згодом журналіст Сергій Лещенко повідомив, що спроби зірвати показ фільму "Відкритий доступ" у Києві координував співробітник столичного управління по боротьбі з організованою злочинністю Андрій Лапко.
Як заявив Лещенко, Лапко "дружньо спілкувався зі зловмисником, який кинув димову шашку, а потім виривав камери у журналістів, які це знімали".
До речі, незадовго до цього активістку Алісу Рубан з організації, що координує рух "Чесно", яка прямувала до Берліну на запланований показ документального фільму про Межигір’я, затримали під час проходження митного контролю в аеропорту "Бориспіль". Згодом їй таки вдалося вилетіти за кордон.
Документальний фільм-альманах «Відкритий доступ» складається з 5 новел, присвячених виконанню закону «Про доступ до публічної інформації» : «Межигір'я» (автор – Володимир Тихий), «Афганець» (автор – Дмитро Коновалов), «Школа» (автор – Сергій Андрушко), «Дім з химерами» (автор – Жанна Довгич ), «У кутку» (автор – Дмитро Тяжлов). Проте альманах після прем’єри на кінофестивалі Docudays UA, демонструвався у Львові, Тернополі, Івано-Франківську та Харкові.
У травні цього року у Сімферополі прем’єра фільму «Хайтарма» Ахтема Сеітаблаєва, який вперше показав трагічну історію масової депортації кримських татар 1944 року, обернулася на скандал. За дві години до показу фільму дев’ятьом ветеранам війни і товаришам по службі героя фільму, льотчика Аметхана Султана, у Генеральному консульстві Російської Федерації в Криму наполегливо радили не відвідувати показ фільму. Їм, зокрема, пояснювали, що офіційно прийнятий факт наказу Сталіна про силове вивезення з Криму кримських татар наприкінці Другої світової війни суперечить історичній правді.
У «Хайтармі» (це – назва національного танцю, що символізує повернення) йдеться про те, що в період з 18 по 20 травня 1944 року всіх кримських татар (як зрадників та прибічників фашистів) було виселено з їхніх домівок, посаджено до поїздів і вивезено до Казахстану, Узбекистану та на Урал. Загалом було вивезено майже 250 тис. людей, вмерло від голоду та хвороб – 46% депортованих (це вчетверо перевищує кількість вбитих татар за всю війну). А 30 тис. татар в лавах Червоної армії після закінчення війни так само було депортовано. За винятком вмерлих у дорозі татар, це офіційні дані, визнані ще 1989 року Верховною Радою СРСР.
Ініціатором заборони стала українська кіностудія «Інтерфільм». «Для оргкомітету Docudays UA, режисерки Маріанни Каат, а також для Естонського фільмофонду, який вклав у фільм значну суму коштів, така заборона була повною несподіванкою.
Згодом Держкіно заперечило заборону показу документального фільму про копанки.
Фільм естонського режисера Мар`яни Каат розповідає про експлуатацію дитячої праці на нелегальних шахтах Донецької області. Головний герой фільму – підліток із неблагополучної сім`ї, який змушений йти працювати на «копанку», щоб прогодувати своїх сестер.
З прокату в кінотеатрах Києва та інших міст зняли й альманах короткометражок "Українські злі". Автор однієї з короткометражок, які увійшли в альманах, Аксинья Куріна у своєму блозі написала, що показ скасували через цензуру. "Вчора був заявлений вихід у прокат нового альманаху короткометражних ігрових фільмів "Українські злі" (це друга збірка проекту "Україна, гудбай"). Під час прем'єрного показу у кінотеатрі "Жовтень" продюсери повідомили авторам, що цей сеанс перший і останній, хоча на сайті кінотеатру було заявлено по два сеанси на день", – написала вона. Куріна припустила, що "паніку у влади" викликала короткометражка "Красива жінка" Олени Алимової про те, як бібліотекарка закохується в портрет Віктора Януковича.
Згодом продюсер короткометражок і їхній дистриб'ютор Денис Іванов пояснив скасування показів проблемами з авторськими правами.
А нещодавно група невідомих зловмисників у масках зірвала показ фільму «Показовий процес: історія Pussy Riot», який проходив у сімферопольському арт-центрі «Карман».
За словами Аруняна, на початку показу кілька невідомих спортивної статури увірвалися в арт-центр і почали бити присутніх. Організаторам вдалося зачинити двері до глядацької зали. Нападники намагалися їх виламати, але це їм не вдалося.
Невідомі змогли кинути до зали димову шашку і побили двох волонтерів, які опинилися поза залою. Також постраждали двоє глядачів, які йшли на показ фільму.