НОВИНИ

  ▪   Оксана Хмельовська

В Україні забороняють фільми про "копанки", Межигір'я та депортацію татар

Відомства пояснюють більшість заборон на фільми в Україні надміром еротичних та насильницьких сцен у них. Проте в останні роки в заборонах окремих стрічок експерти вбачають політичні мотиви.

Першим забороненим документальним фільмом став "Шахта №8". Його заборонили  до показу на Фестивалі документального кіно в Києві.  Стрічку було знято з фестивального показу всього за декілька годин до презентації Фільм естонського режисера Мар`яни Каат «Шахта № 8», який розповідає про експлуатацію дитячої праці на нелегальних шахтах Донецької області.  Головний герой фільму – підліток із неблагополучної сім`ї, який змушений йти працювати на «копанку», щоб прогодувати своїх сестер.

Ініціатором заборони стала  українська кіностудія «Інтерфільм». «Для оргкомітету Docudays UA, режисерки Маріанни Каат, а також для Естонського фільмофонду, який вклав у фільм значну суму коштів, заборона «Інтерфільму» показувати «Шахту №.8» на фестивалі була повною несподіванкою, це рішення українського партнера тим більш незрозуміле, що фільм продовжує завойовувати світ – у квітні його покажуть у конкурсній програмі Міжнародного фестивалю документального кіно «Міленіум» у Брюсселі», – йшлося у повідомленні на офіційному сайті фестивалю.

Згодом Держкіно заперечило заборону показу документального фільму про копанки

Вже у березні цього року зняли  з прокату в кінотеатрах Києва та інших міст альманах короткометражок "Українські злі".  Автор однієї з короткометражок, які увійшли в альманах, Аксинья Куріна у своєму блозі  написала, що показ скасували через цензуру. "Вчора був заявлений вихід у прокат нового альманаху короткометражних ігрових фільмів "Українські злі" (це друга збірка проекту "Україна, гудбай"). Під час прем'єрного показу у кінотеатрі "Жовтень" продюсери повідомили авторам, що цей сеанс перший і останній, хоча на сайті кінотеатру було заявлено по два сеанси на день", - написала вона. Куріна припустила, що "паніку у влади" викликала короткометражка "Красива жінка" Олени Алимової, про те, як бібліотекарка закохується в портрет Віктора Януковича.

Згодом продюсер короткометражок і їхній дистриб'ютор Денис Іванов пояснив скасування показів проблемами з авторськими правами.

Нещодавно мешканцям Донецька не дозволили дивитися документальний фільм-альманах «Відкритий доступ». Показ стрічки зірвали, відключивши електроенергію у донецькому ККЦ «Кінокульт». Адміністрація установи ніяк не пояснила відключення електроенергії. Раніше від демонстрації цього альманаху відмовилось в Одесі, розцінивши показ як політичний захід. Сам фільм-альманах «Відкритий доступ» вперше був показаний у рамках цьогорічного кінофестивалю про права людини Docudays UA. Він складається з 5 новел, присвячених виконанню закону «Про доступ до публічної інформації» : «Межигір'я» (автор – Володимир Тихий), «Афганець» (автор – Дмитро Коновалов), «Школа» (автор – Сергій Андрушко), «Дім з химерами» (автор –  Жанна Довгич ), «У кутку» (автор – Дмитро Тяжлов). Проте альманах після прем’єри на кінофестивалі   Docudays UA, демонструвався у Львові, Тернополі, Івано-Франківську та Харкові.

17 травня цього року трапився скандал у Сімферополі. Там зі скандалом пройшла прем’єра фільму «Хайтарма» Ахтема Сеітаблаєва, який вперше показав трагічну історію масової депортації кримських татар 1944 року. За дві години до показу фільму дев’ятьом ветеранам війни і товаришам по службі героя фільму, льотчика Аметхана Султана, у Генеральному консульстві Російської Федерації в Криму наполегливо радили не відвідувати показ фільму. Їм, зокрема, пояснювали, що офіційно прийнятий факт наказу Сталіна про силове вивезення з Криму кримських татар наприкінці Другої світової війни суперечить історичній правді

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.