Сенат Польщі в ніч на 1 лютого прийняв без поправок закон про Інститут національної пам'яті Польщі, який стосується злочинів нацизму та комунізму під час Другої світової війни та має протидіяти запереченню або применшенню відповідальності виконавців злочинів, що співпрацювали з Третім німецьким рейхом. З-поміж іншого в законі йдеться про Волинську трагедію та Голокост, що викликало занепокоєння в України та Ізраїлю. Так, документ передбачає кримінальну відповідальність за висловлювання про причетність поляків до Голокосту та пропаганду так званої "бандерівської ідеології".
Тиждень.ua відслідковував, як відреагували на новий закон в Україні та світі, а також як він вплинув на відносини між державами.
Позиція України
Президент України Петро Порошенко заявив, що ухвалений Сенатом Польщі законопроект про Інститут національної пам'яті не відповідає проголошеним принципам стратегічного партнерства між Києвом та Варшавою. Він наголосив, що "оцінки, які містяться у відповідному рішенні є абсолютно необ'єктивними та категорично неприйнятними".
"Глибоко стурбований рішенням польського парламенту. Історична правда вимагає відвертої розмови та діалогу, а не заборон. Оцінки, які містяться в цьому рішенні є абсолютно необ'єктивними та категорично неприйнятними. Ми насамперед пам‘ятаємо наші спільні перемоги і боротьбу проти тоталітарних режимів. Жодне політичне рішення не може замінити історичну правду", — заявив Порошенко.
Тим часом міністр закордонних справ України Павло Клімкін наголосив, що ухвалення Сенатом Польщі законопроекту про Інститут національної пам'яті спрямоване на побудову історичної міфології.
"Рішення польського парламенту спрямоване не на дискусію щодо історичної правди, а побудову історичної міфології. Введення в юридичну площину терміну "злочини українських націоналістів" посилює однобічні стереотипи і провокує реакцію у відповідь. Ідея визнати якісь нації злочинними веде в нікуди", — йдеться у повідомленні міністра на сторінці у Facebook.
Рішення польського парламенту спрямоване не на дискусію щодо істор правди,а побудову істор міфології.Введення в юрид площину терміну «злочини українських націоналістів» посилює однобічні стереотипи&провокує реакцію у відповідь.Ідея визнати якісь нації злочинними веде в нікуди 1/2
— Pavlo Klimkin (@PavloKlimkin) 1 лютого 2018 р.
У свою чергу, голова Верховної Ради Андрій Парубій повідомив, що Комітету парламенту в закордонних справах розгляне ситуацію щодо польського законопроекту про Інститут національної пам'яті. За його словами, Комітет повинен підготувати спільну позицію на розгляд Ради.
Тим часом, співголови депутатської групи у Верховній Раді з міжпарламентських зв’язків з Польщею Оксана Юринець та Микола Княжицький закликали президента Польщі Анджея Дуду ветувати зміни до закону про Інститут національної пам'яті, якими, зокрема, забороняється "бандерівська ідеологія".
"Схвалення Сеймом і Сенатом Республіки Польща змін до Закону про Інститут національної пам`яті вважаємо радикальним антиукраїнським кроком, який може зруйнувати фундамент добросусідських відносин між нашими націями і державами. Це приниження гідності української нації, наруга над історичною правдою та заперечення більш як сорокарічної праці над примиренням між нашими народами", — йдеться у спільній заяві нардепів.
У коментарі Тижню голова Комітету з питань культури і духовності, народний депутат Микола Княжицький заявив, що Рада не робитиме "різких кроків", якщо Дуда підпише зміни до закону про Інститут Національної пам'яті. Він також наголосив, що відповідний закон, який, зокрема, забороняє "бандерівську ідеологію", не відповідає принципам міжнародного права.
Володимир В’ятрович
Директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович заявив, що закон про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології" стосується не тільки громадян Республіки Польща, але й іноземців. Він додав, що польські політики, ймовірно, зупинили діалог між істориками України та Польщі, коли ухвалили закон про заборону пропаганди так званої "бандерівської ідеології".
"Ось що читаємо в обґрунтуванні: "беручи до уваги зростаючі міграційні рухи з України, коли носії ідеології українського націоналізму і адепти світогляду опертого на прославляння формувань, які скоїли геноцид, все більше представлені в Польщі, що також призводить до напруженості у польсько-українських відносинах". Наступний шмат тексту неменш цікавий – виявляється закон покликаний нормалізувати міжнародні відносини (він вже це зробив – свідчення реакція України, Ізраїля, США) та підтримати "справді демократичні спільноти в Україні", – йдеться у повідомленні.
В’ятрович також зазначив, що "в Україні цей закон позитивно сприймають виключно проросійські сили, тому стає зрозуміло кого збираються підтримувати польські політики".
Також стало відомо, що посол України в Польщі Андрій Дещиця обговорив із міністром закордонних справ Польщі Яцеком Чапутовичем поправки до закону про Інститут національної пам’яті. З-поміж іншого Дещиця висловив глибоку стурбованість з приводу можливості переслідування за «заперечення злочинів українських націоналістів».
Надалі польсько-українські переговори щодо цього питання відбуватимуться на рівні віце-прем’єрів. Так, у середині лютого Пьотр Глінський зустрінеться зі своїм українським колегою Павлом Розенком. Головною темою зустрічі буде внесення змін до закону про ІНП Польщі, а також можливість відновлення ексгумації польських військових і цивільних жертв похованих на території України. Розенко стверджує, що поправка до закону про ІНП становить загрозу для українців, які працюють в Польщі, а також туристів, що відвідують країну. Український віце-прем’єр повідомив також, що перед зустріччю з польським колегою проведе консультації з МЗС України і президентом.
Позиція Ізраїлю
В Ізраїлі виступили категорично проти закону про Інститут національної пам’яті, яким забороняється вказувати на причетність поляків до Голокосту. На цьому наголосив спікер Міністерства закордонних справ Ізраїлю Еммануель Нагшон.
"Ізраїль виступає категорично проти рішення Сенату Польщі. Ізраїль з найбільшою серйозністю розглядає будь-які спроби оскаржити історичну правду. Жоден закон не змінить фактів", — сказав він.
Посол Ізраїлю в Польщі Анна Азарі
Згодом ЗМІ з посиланням на джерела повідомили, що прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху вирішив відкликати з Польщі посла Анну Азарі через прийнятий польським Сенатом закон про Інститут національної пам’яті.
Реакція США
Державний департамент США закликав Польщу переглянути законопроект про Інститут національної пам’яті. Так, речниця держдепу Хізер Нойєрт заявила, що США стурбовані наслідками для відносин Польщі зі Сполученими Штатами та Ізраїлем.
Хізер Нойєрт
"Історія Голокосту болюча і складна. Ми розуміємо, що фрази, такі як "польські табори смерті", є неточними і такими, що вводять в оману і шкодять. Однак ми стурбовані тим, що якщо цей законопроект буде прийнятий, це може підірвати свободу слова та академічний дискурс", — йдеться у заяві.
"Ми закликаємо Польщу переглянути законодавство в світлі його потенційного впливу на принципи свободи слова і на нашу здатність бути ефективними партнерами", — заявила Нойєрт.
Дональд Туск
Президент Європейської ради Дональд Туск розкритикував ухвалення змін до польського закону про Інститут національної пам’яті. Він назвав цей закон "непристойним наклепом".
"Той, хто розповсюджує фальшиве твердження про "польські табори", завдає шкоди доброму імені та інтересам Польщі. Автори законопроекту розпропагували цей непристойний наклеп у всьому світі, як ніхто раніше", — написав Туск у Twitter.
Kto rozpowszechnia kłamliwe sformułowanie o „polskich obozach”, szkodzi dobremu imieniu i interesom Polski. Autorzy ustawy wypromowali to podłe oszczerstwo na cały świat, skutecznie jak nikt dotąd. A więc, zgodnie z ustawą…
— Donald Tusk (@donaldtusk) 1 лютого 2018 р.
Арлем Дезір
Також досить жорстко на польський закон відреагували в ОБСЄ. Зокрема голова представництва ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлем Дезір заявив, що Польща повинна відхилити цей закон, який криміналізує заяви про деякі історичні події. За його словами, закон повинен бути відхилений як "непропорційне обмеження свободи вираження поглядів".
"Я серйозно стурбований законом, який криміналізує заяви щодо історичних питань. Незважаючи на чутливість до історичних подій, свобода вираження думок має особливе значення для істориків і науковців", – наголосив Дезір.
Позиція Польщі
У свою чергу, в Міністерстві закордонних справ Польщі заявили, що прийняті зміни в закон про Інститут національної пам’яті не обмежують свободу слова.
"У зв'язку із заявою Державного департаменту США від 31 січня 2018 року в зв'язку з Законом "Про внесення змін до Закону про Інститут національної пам'яті – Комісій по переслідуванню злочинів проти польського народу і деяких інших законодавчих актів", Міністерство закордонних справ гарантує, що прийняті зміни не обмежують свободу слова, повну свободу проведення наукових досліджень і публікацію їх результатів, свободу історичних дискусій або художню діяльність", – йдеться в офіційній заяві польського відомства у відповідь на критику закону з боку Держдепартаменту США.
Читайте також: "Історична суперечка". Що відомо про закон Польщі щодо заборони "бандеризму"
Також наголошується, що основна мета поправки до закону полягає в тому, "щоб боротися з усіма формами заперечення і фальсифікації правди про Голокост, в тому числі за недооцінювання відповідальності справжніх виконавців цього злочину".
"У цьому контексті ми виступаємо за те, що звинувачення польської нації і польської держави в співучасті з третім німецьким рейхом – публічно і проти фактів – в злочинах нацистів є неприйнятним, що вводить в оману і шкідливим для жертв, які є польськими громадянами, як єврейськими, так і польськими ", – додали у відомстві.
Крім того, прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що зміни до закону про Інститут національної пам'яті Польщі, які, зокрема, передбачають кримінальну відповідальність за заперечення "бандеризму", потрібні для протидії брехні щодо приписування злочинів проти євреїв невинним людям.