Податковий Майдан
Наприкінці листопада 2010 року українці підприємці вийшли на протест проти прийняття нового Податкового кодексу.
16-18 листопада у місті Хмельницькому приблизно 10 тисяч підприємців проводили акції протесту проти ухвалення Податкового кодексу. Під час акції обурені підприємці навіть зламали вхідні двері облдержадміністрації.
23 листопада мітингувальники розбили наметове містечко на Майдані Незалежності у Києві і вимагали від президента використати право «вето» і заблокувати документ. Втім, 3 грудня, на десятий день протесту, бійці спецпідрозділів МВС розігнали учасників акції.
Загалом, проти учасників «майданів» було порушено кілька кримінальних справ, зокрема за умисне пошкодження майна під час встановлення наметів, перекриття транспортних шляхів і доріг та ушкодження автомобіля.
Попри протести, Податковий кодекс набув чинності 1 січня 2011 року. З 1 квітня в чинність вступили норми кодексу, що регулюють сферу малого й середнього бізнесу. У липні 2011 року Верховна Рада вдосконалила термінологію і низку норм Кодексу.
«Чорнобільські пільги»
У 2011 році на масові мітинги в Україні виходили представники незахищених верств населення: чорнобильці, афганці, діти війни, військові пенсіонери. Вони виступали проти ухвалення законопроекту «Про гарантії держави щодо виконання рішень суду» (№7562). Крім того, у вересні того ж року відбулися протести у Києві проти законопроекту №9127, яким, зокрема, Верховна Рада мала намір уповноважити Кабінет Міністрів установлювати порядок і розмір компенсацій пільговикам.
30 вересня прем'єр-міністр Микола Азаров підписав із чорнобильцями та афганцями меморандум. щодо врегулювання питань соціального захисту цих категорій громадян. Але протести продовжилися.
Наймасовіші ж акції почалися наприкінці жовтня. Причиною для них послугував проект державного бюджету на 2012 рік. Одним з найскандальніших був протест 1 листопада, коли афганці та чорнобильці, протестуючи проти урізання пільг, пішли на штурм Верховної Ради, зламавши при цьому кілька секцій паркану та прорвавши кордон зі спецбійців «Беркуту». Виникли сутички. Мітингувальників вдалося зупинити лише під дверима будівлі. Окрім будівлі парламенту, пільги відстоювали біля адміністрації президента, Кабінету міністрів та Київської обласної ради.
Водночас, у Донецьку, Харкові та Львові із вимогою соціальних виплат чорнобильці захопили відділення Пенсійного фонду.
У Донецьку, зокрема, чорнобильці оголосили голодування. Під час розгрому їхнього штабного намету помер один з протестувальників. У МНС пояснили, що чоловік помер через ішемічну хворобу серця.
Наприкінці листопада у Києві чорнобильці оголосили голодування із вимогою збереження соціальних виплат. Втім, більшість учасників згодом госпіталізували.
Обмеження мирних зібрань
5 вересня 2012 року у різних містах України почалися акції під назвою «Останній мирний протест» проти законопроекту № 2450 про обмеження свободи мирних зібрань. У Києві, зокрема, відбулася нічна маніфестація, яка продовжилася наступного дня. Більшість учасників акції – молодь. Вони, зокрема, закидали площу біля будівлі Верховної Ради туалетним папером. Того ж дня Верховна Рада відклала розгляд цього законопроекту.
Щоправда, 2013 року правозахисники повідомили, що влада планує реанімувати даний законопроект. А вже у липні було зареєстровано два проекти закону про мирні зібрання, під якими поставили підписи представники влади та опозиції.
Кримінальний наклеп
18 вересня 2012 року Верховна Рада у першому читанні прийняла законопроект №11013 депутата від фракції Партії регіонів Віталія Журавського, що вводив кримінальну відповідальність за образу й наклеп. Із протестом проти цієї законодавчої ініціативи виступили журналісти. Так, наприкінці вересня кілька всеукраїнських видань, а також низка видань Львова та Херсона вийшли у друк із порожніми шпальтами. У Дніпропетровську в ефір не вийшов один з телеканалів.
Вже 1 жовтня під будівлею Верховної Ради зібралося приблизно 500 журналістів та представників громадських організацій, які вимагали відмовитися від криміналізації наклепу. Журналісти, зокрема, погрожували депутатам у разі прийняття закону, звернутися до Європейського союзу із вимогою припинити видачу віз депутатам, які проголосували за скандальну законодавчу ініціативу
2 жовтня парламент прийняв проект постанови про скасування рішення Верховної Ради щодо прийняття в першому читанні скандального законопроекту.
Війна із законом про вищу освіту
Неодноразово на акції протесту проти різних редакцій законів про вищу освіту виходили студенти. Так, 2011 року стартувала всеукраїнська кампанія «Проти деградації освіти», протести в рамках якої відбулися зокрема у Львові та Києві.
У лютому 2012 року студенти вийшли на протест до Верховної Ради, вимагаючи відставки міністра освіти Дмитра Табачника та неприйняття закону "Про вищу освіту".
1 серпня того ж року студенти прийшли під Кабмін протестувати проти скорочення стипендій.
А 27 лютого вже цього року студенти вийшли на протест проти законопроекту №1187 «Про вищу освіту», авторами якого є народні депутати Михайло Сорока, Сергій Ківалов і Григорій Калетнік. Законопроект не було прийнято.
Таксисти проти Петухова
Відзначили акціями протесту і київські таксисти. Так, 14 серпня цього року вони протестували під стінами Кабміну проти запропонованого Міністерством інфраструктури законопроекту "Про перевезення на таксі".
У своєму зверненні до прем'єр-міністра Миколи Азарова, віце-прем'єра Олександра Вілкула та міністра інфраструктури Володимира Козака таксисти зазначили, що розроблений законопроект передбачає дублювання дозвільних функцій. Підписанти звернення також розкритикували норму планового багаторазового подорожчання дозволів на таксі протягом двох років.
Крім того, вони підкреслюють, що законопроект не вирішує проблему тарифів і системи їх формування. Автори звернення просять прем'єра, віце-прем'єра і міністра інфраструктури врахувати їх зауваження до законопроекту та звільнити з займаної посади директора департаменту автомобільного транспорту Мінінфраструктури Дмитра Петухова.