Вибухи на складах боєприпасів в Україні. Коли і де ставалися надзвичайні події

27 Вересня 2017, 12:22

У ніч на 27 вересня в Україні стався черговий вибух на складі з боєприпасами. Цього разу у Калинівці, що у Вінницькій області, сталася пожежа на майданчику з таковими боєприпасами, через вибухи на якому постраждали щонайменше дві людини та довелось евакуювати майже 30 тисяч людей. Надзвичайну подію вже попередньо кваліфікували як диверсію, а сапери розпочали очищення території.

Тиждень.ua вирішив зібрати інформацію про вибухи боєприпасів на військових складах, які сталися в Україні

 

Вибухи у Калинівці на Вінничині

У Вінницькій області вночі 26 вересня сталася пожежа на військових складах з боєприпасами Міністерства оборони України у смт Калинівка. У Генеральному штабі Збройних Сил України повідомили, що вибухи на віськовому складі у Калинівці були зафіксовані на майданчику танкових боєприпасів, а інформацію про хімічні речовини, які нібито зберігалися на складах із боєприпасами називають як "ту, що не відповідає дійсності".

Станом на 6:00 ранку середи, 27 вересня, у Калинівському районі були евакуйовані 28,3 тисяч осіб, до того ж, з Центральної районної лікарні евакуйовано 180 хворих. Людей, евакуйованих із місця надзвичайної ситуації,розміщують у школах Вінниці.Слід додати, що Укрзалізниця змінила 47 маршрутів пасажирських поїздів. Затримка поїздів складе понад 5 годин, окремих – до 8 годин.

Журналіст Юрій Бутусов зазначив, що причиною вибухів на арсеналі боєприпасів під Вінницею може бути диверсія спецслужб РФ. Так, за його словами, "напередодні вибуху СБУ, МВС і ЗСУ проводили контрдиверсійну операцію в Вінницькій області, яку для уникнення чуток і паніки назвали "антитерористичними навчаннями". 

 

 

"Інформація про навчання була опублікована СБУ за вісім годин до вибуху. Про можливість диверсій з боку російських спецслужб оперативна інформація надходила. Однак мета диверсії була точно встановлена. Непрямі чинники однозначно дозволяють стверджувати про російську диверсію як основну версію катастрофи", – сказав Бутусов.

Так, 27 вересня, правоохоронці припинили антитерористичні навчання на об’єкті енергетики у Вінниці через вибухи боєприпасів у Калинівці.

У свою чергу помічник міністра оборони Юрій Бірюков припустив, що диверсію на військових складах у Калинівці Вінницької області могли здійснити за допомогою безпілотного літального апарату.

Речниця Служби безпеки України Олена Гітлянська також повідомила, що надзвичайну подію на складах у Калинівці прокуратура попередньо кваліфікувала як диверсію.

Президент України Петро Порошенко у зв’язку з надзвичайною ситуацією на складах з боєприпасами у Калинівці під Вінницею прийняв рішення скликати військовий кабінет за участі прем'єр-міністра, секретаря РНБО, міністра оборони, начальника Генштабу, голови СБУ, а також керівництва Нацполіції, Нацгвардії та Служби надзвичайних ситуацій. 

У Генштабі ЗСУ згодом розповіли, що інтенсивність вибухів на складах з боєприпасами у Калинівці Вінницької області значно знизилася і сапери почали розчищення території складів та навколо них. При цьому рішення про повернення громадян до їхніх домівок буде прийнято одразу після завершення перевірки.

Додамо, що Кабінет міністрів України виділив на ліквідацію наслідків вибухів на складі боєприпасів Збройних сил України під Калинівкою 100 млн грн з резервного фонду, а при необхідності будуть виділені додаткові кошти.

 

Вибухи під Маріуполем у Донецькій області

У Донецькій області під Маріуполем 22 вересня 2017 близько 16.20 на складах боєприпасів в районі села Новоянисоль пролунали вибухи. На місце одразу виїхали правоохоронці, які взяли територію в оточення, аби люди не потрапили у вогняну пастку. Міноборони повідомило, що довелося евакуювати особовий склад військової частини. В Оперативному командуванні «Південь» заявили, що пожежа і детонація боєприпасів не загрожують життю місцевих жителів і військовослужбовців ЗСУ. 

Згодом у поліції відкрили провадження за фактом пожежі у військовій частині під Маріуполем. Також у зв’язку з тим, що склади боєприпасів знаходяться неподалік житлового сектору, було організовано евакуацію 30 мешканців з найближчих будинків.

Протягом 23-24 вересня під час ліквідації наслідків пожежі, до якої залучили 90 осіб та 33 одиниці техніки, було вилучено майже 1,5 тисячі вибухонебезпечних предметів. При цьому військовий прокурор АТО Олег Цицак розповів, що основною причиною пожежі і подальшої детонації боєприпасів став підпал сухої трави на сусідньому полі. Він  також наголосив на факті недбалості з боку військовослужбовців, які зберігали велику кількість боєприпасів у неналежних умовах. За його словами, станом на 24 вересня всі боєприпаси, що не розірвалися, було утилізовано. Унаслідок пожежі серйозно постраждали шість будинків.

 

Вибухи у Балаклії на Харківщині

Уночі 23 березня 2017 року у місті Балаклія Харківської області, де розташований найбільший в Україні склад зі зброєю, розпочалася пожежа, що спричинила детонацію боєприпасів. Відомо, що на майданчиках бази озброєння зберігається ракетно-артилерійське обладнання, а саме снаряди калібрів 120 та 152 міліметри. Військова прокуратура встановила, що могла статися диверсія. Місцевим жителям вдалося зафіксувати моменти вибухів. Державна прикордонна служба України посилила охорону східної ділянки кордону.

Із Балаклії та прилеглих населених пунктів евакуювали 20 тисяч людей, а у радіусі 40 км від палаючих складів заборонили польоти. У результаті детонації боєприпасів загинула жінка, троє людей постраждали, а згодом стало відомо, що в лікарні Балаклії померла жінка, яка постраждала в результаті вибухів на складах боєприпасів.

Служба безпеки України відкрила провадження щодо вибухів і пожежі за статтею "диверсія". Гасіння пожежі було завершено вранці 26 березня, а 19 травня міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко повідомив, що місто Балаклія повністю розмінували та очистили. Проте 7 серпня саме під час розмінування один 27-річний український військовослужбовець отримав поранення та з численними переломами кінцівок, ампутацією правої стопи, опіками обличчя та рук був доставлений у Балаклійску районну лікарню, де його стан оцінили стабільно важкий.

За попередніми підрахунками, збиток від вибухів і пожеж склав близько 220 млн грн. 

Наприкінці серпня мер Балаклії Іван Столбовий повідомив, що у місті зареєстрували майже 4 тисячі жителів, які постраждали внаслідок вибухів на складі боєприпасів 23 березня 2017 року. 

Слід додати, що 26 грудня 2015 року у Балаклії на Харківщині військові запобігли диверсії на складах боєприпасів. Зокрема, близько третьої години ранку невідомі намагалися здійснити диверсію. Тоді на місце пригоди, з метою з’ясування причин та обставин, вирушила комісія на чолі із заступником начальника Генерального штабу Збройних Сил України. Всі арсенали Збройних Сил України були переведені на посилений режим охорони.

Вибухи у Сватовому на Луганщині

Увечері 29 жовтня 2015 року у Сватовому на Луганщині почали вибухати боєприпаси на складі, внаслідок вибухів пошкоджено 35 багатоповерхових будинків та сім приватних садиб. За наявною інформацією, загинуло щонайменше четверо людей.

Голова Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Георгій Тука виділив з бюджету області 10 млн грн на ліквідацію наслідків пожежі і вибухів боєприпасів у Сватовому.

Як заявив головний військовий прокурор України, заступник генпрокурора Анатолій Матіос, причиною пожежі на складі боєприпасів у Сватовому Луганської області стала недбалість посадових осіб. 

Міноборони встановило, що причиною пожежі могла стати сигнальна ракета, яку запустили на територію складу. Також міністр оборони Степан Полторак припустив, що причиною є діяльність противника, який таким чином намагався дестабілізувати ситуацію в регіоні. 

На відновлення постраждалого від вибухів на складах боєприпасів Сватового Кабінет міністрів України виділив 52 млн 650 тис. гривень. На думку міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадія Зубка, ці кошти на 100% покриють всі необхідні відновлювальні роботи в Сватовому.