Напади
У квітні у селі Малореченське (Велика Алушта) невідомі осквернили пам'ятний камінь відомому кримському балетмейстеру Акіму Джемілєву. Тоді ж на вікнах місцевої школи, директором якої є кримський татарин, намалювали фашистську свастику.
Також у квітні невідомі в камуфляжі напали на будівлю Меджлісу, щоб зірвати прапор України. У результаті постраждали жінки – вахтер Зодіє Салієва, пресс-секретар організації Лілія Муслімова і головний бухгалтер "Фонду "Крим" Марлена Сейтасанова, які перебували у приміщенні. Напередодні через український прапор до Меджлісу навідалися представники місцевої "поліції". А «губернатор» Криму Сергій Аксьонов пригрозив кримським татарам визнати їх естремістами та заборонити Меджліс.
Крім того, у травні представники так званої «кримської самооборони» напали на представника Меджлісу Абдурамана Егіза. За відмову надати їм документи на чоловіка одягли наручники та побили.
У червні невідомі закидали "коктейлями Молотова" мечеть у селі Лугове Сімферопольського району. На паркан поряд з мечеттю нанесли свастику. Сама будівля не постраждала.
Згодом близько 30 людей у масках та формі "Беркута" вдерлися до медресе (ісламської школи) у селі Кольчугіне, вибивши вікна та пошкодивши двері приміщення. Під час нападу у школі перебували 13 учнів та два викладачі. Захопивши будівлю, нападники, які представились працівниками ФСБ, провели там обшук, викрали кілька комп’ютерів та старшого викладача Айдера Османова. Після півторагодинного допиту Османова відпустили.
Наприкінці липня у Бахчисараї люди в масках «обшукали» низку кримськотатарських кафе. В одному з них напередодні проходив «іфтар» (розговіння), на якому зібралося близько 100 осіб, в тому числі члени місцевого меджлісу. За словами заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза, згадані «перевірки» влаштували з метою залякування. В місцевій «поліції» коментувати інциденти відмовилися.
Викрадення
У травні у Сімферополі зник місцевий журналіст Осман Пашаєв. Його разом з оператором Дженгізом Кизгином під час запису інтерв’ю з перехожим затримали невідомі та передали місцевій "поліції". До цього бойовики відібрали у журналістів гроші та техніку вартістю 70 тисяч гривень. Десять годин Пашаєв та Кизгин перебували в полоні. Після звільнення Пашаєв розповів, що його били, морально знущалися. Крім того, журналіста допитував представник Слідчого комітету РФ у справі про «вбивство «Беркуту» на Майдані».
Крім того, наприкінці травня у Криму зник активіст Тимур Шаймарданов, який не приховував своєї проукраїнської позиції. Його пошуками зайнявся активіст організації "Український дім" Сейран Зинетдинов. 30 травня він зустрівся з родичами Шаймарданова, після чого не виходив на зв'язок.
Заборона на в’їзд
У квітні лідеру кримськотатарського народу Мустафі Джемілєву заборонили в'їжджати на територію Росії, зокрема і до окупованого Криму, до 2019 року. На початку травня прибулого з Києва Джемілєва не пропустили через паспортний контроль аеропорту у Москві. Через це він не зміг потрапити на авіарейс Москва-Сімферополь. Після повернення до Києва Джемілєв вирушив до Криму.
В Армянську свого лідера зустріли кілька тисяч кримських татар, однак йому не вдалося потрапити на півострів через пункт пропуску – дорогу заблокували понад тисяча російських спецпризначенців і «кримської самооборони». На знак протесту кримські татари перекрили автошляхи, через що пізніше щодо 55 учасників «незаконних публічних акцій» самопроголошена «кримська влада» відкрила кримінальні справи та присудила штрафи від 10 до 40 тисяч рублів. Крім того, у Криму тримають у в’язниці сина Джемілєва – Хайсера, попри прохання батька перевести його до виправного закладу на материковій Україні.
На початку липня Росія заборонила в'їзд на свою територію строком на 5 років главі Меджлісу кримськотатарського народу Рефату Чубарову, тож самопроголошена кримська "влада" не пустила його на територію півострова.
У серпні представники ФСБ заборонили в'їзд до Криму раднику голови Меджлісу кримськотатарського народу Ісмету Юкселю та його сім'ї.
Заборона зібрань
У травні, напередодні 70-ї річниці (18 травня 1944 року – ред.) сталінської депортації кримськотатарського народу самопроголошений прем'єр-міністр Криму Сергій Аксьонов видав «указ» про заборону масових заходів на території анексованого півострова до 6 червня, заявивши, що традиційний жалобний мітинг кримські татари зможуть провести на мусульманському кладовищі. Крім того, так званий "губернатор" міста Севастополя Сергій Меняйло заборонив кримським татарам проводити жалобні заходи, приурочені до 70-річчя депортації.
В таких умовах Меджліс скасував заплановані заходи, обмежившись молебнем в селищі компактного проживання кримських татар Ак-Мечеть у Сімферополі. Крім того, за погодженням з головами міських, селищних та сільських рад, жалобні заходи відбулися в низці невеликих населених пунктів на території півострова.
18 травня окупаційна «влада» зігнала у центр Сімферополя – до площі Леніна та прилеглих вулиць – автозаки та ОМОН, рух транспорту перекрили, прохід заборонили. Також під час молебню у Ак-Мечеті, на який зібралися понад 10 тисяч людей, поліцейський намагався заборонити тримати одному з її учасників український прапор.
Крім того, у Бахчисараї під час проведення жалобного мітингу на площі імені Леніна над головами мирних жителів постійно кружляли два військові вертольоти. Через сильний шум було неможливо слухати промови мітингарів.
11 червня Меджліс подав до Сімферопольської міської ради інформацію про те, що 26 червня кримські татари будуть проводити в парку ім. Треньова в Сімферополі культурно-масові заходи, присвячені Дню кримськотатарського прапора. «Влада» відповіла відмовою, пославшись на небезпеку для "сотень дітей", які відвідують атракціони, конкурси та виставки у згаданому парку.
У серпні самопроголошена «влада» Сімферополя заборонила кримським татарам проводити жалобний мітинг на честь Загальноєвропейського дня пам'яті жертв сталінізму та нацизму 23 серпня, мотивуючи це сильною спекою та її негативним впливом на стан здоров’я мітингувальників.
Крім того, мешканці села Доброго у Сімферопольському районі хотіли провести збори в приміщенні мечеті. Люди планували обговорити питання відкриття національних класів в місцевій школі. Після цього представники правоохоронних органів ходили по домівках активістів, чинили тиск на організаторів та місцевих депутатів. За словами "правоохоронців", такі зібрання є незаконними і громадяни понесуть за це відповідальність.
Звільнення з роботи
У травні "парламент" Криму відправив у відставку в. о. "віце-прем'єра", представника Меджлісу Ленура Іслямова.
На місце Іслямова призначили кандидатуру Аксьонова – Руслана Бальбека, який свого часу опинився в числі делегації "лояльних" кримських татар на прийомі у президента Росії Владіміра Путіна в Сочі. Сам Бальбек очолює громадську організацію "Покоління "Крим", завжди перебував в опозиції до Меджлісу і постійно критикував діяльність його лідерів. Глава Меджлісу Рефат Чубаров назвав звільнення Іслямова політичним, а Бальбека – людиною, "яка не працювала в системі держуправління і ніяк не проявила себе раніше взагалі у сфері управління".
У серпні глава Бахчисарайської райдержадміністрації Ільмі Умеров подав у відставку «у зв'язку з неможливістю працювати в умовах, що змінилися». Він зазначив, що можливо, продовжуючи залишатися на своєму посту, він міг би ще принести користь Криму і кримським татарам, однак вступати до лав держслужбовців Російської Федерації в його плани не входить.