Україна передала Інституту національної пам'яті Польщі близько 60 тисяч сторінок документів щодо радянських репресій проти поляків у 1930 роках. Про це повідомив директор Архіву ІНП Польщі Мажена Крук.
Як зазначається, ці матеріали нині вивчають, а доступ до них відкриють на початку наступного року.
"Для польської сторони – це безцінні документи у зв’язку з публікаціями про історію 1930 років, зокрема про переслідування поляків, котрі жили на терені Радянського Союзу і проти яких застосовувалися жорстокі репресії під час так званої польської операції НКВС. Вперше ми маємо доступ до подібних матеріалів, що більше не є окремими наказами або звітами про проведення польської операції, ми дістаємося до так званого ядра, тобто до конкретних справ, до історії конкретних людей", – наголосила Крук.
За її словами, у документах містяться свідчення жертв, а також – задокументований процес їхнього арешту та засудження.
"Цього разу ми отримали свідчення жертв та весь задокументований процес їхнього арешту та наступного засудження. Це дивовижні матеріали не тільки для істориків, але теж для родин жертв, оскільки до Інституту національної пам’яті постійно звертаються рідні з третього та навіть іноді четвертого покоління, котрі шукають інформацію про своїх предків. Дотепер ми не могли їм допомогти, а тепер можемо", – підкреслила директор Архіву ІНП.
Так, передача Інституту нацпам’яті Польщі цифрових копій матеріалів – це результат договору, підписаного ІНП Польщі з українськими державними обласними архівами в Одесі, Вінниці та Хмельницькому.
Своєю чергою, директор Державного обласного архіву в Хмельницькому доктор Володимир Байдич заявив, що передача документів про трагедію поляків є моральним обов’язком.
"У історії України та Польщі є багато добрих сторінок, але у 1930 роках є теж важкі моменти, що мають нас об’єднувати. Особливо йдеться про 1937-1938 роки, коли радянська сталінська система репресувала невинних поляків та українців", – зазначив він.
Крім того, Байдич додав, що в державному архіві в Хмельницькому є понад 25 тис. документів, пов’язаних з трагічною долею поляків, а процес їхнього відкриття для польської сторони тільки почався. Він висловив надію, що невдовзі Міністерство внутрішніх справ України дозволить передати наступні понад 10 тис. сторінок документів, яких ще ніхто не бачив.
Як повідомлялося, 8 листопада посол Польщі в Україні Ян Пєкло переконаний, що Київ та Варшава зможуть вирішити проблеми щодо історичних питань.
25 жовтня міністр закордонних справ Павло Клімкін повідомив, що Україна та Польща домовилися про спільні кроки з примирення в суперечках щодо історичних питань.
26 квітня на кладовищі села Грушовичі активісти та представники польських націоналістичних організацій розібрали надгробний пам'ятник бійцям УПА. Як заявило українське МЗС, в Україні обурені демонстративними і зухвалими діями, пов'язаними з руйнуванням українського пам'ятника.
Згодом українська сторона заявила про призупинення процесу легалізації польських меморіальних об’єктів на території України і надання дозволів на проведення робіт з пошуку поховань та впорядкування польських місць пам’яті в Україні.
Нагадаємо, польський закон про Інститут національної пам’яті, що передбачає покарання за заперечення злочинів українських націоналістів, а також штрафи і тюремні терміни за публічні заяви про причетність поляків до Голокосту, набрав чинності 1 березня.