УГКЦ зібрала свідчення комуністичних переслідувань духовенства церкви

21 Липня 2011, 19:31

Під час роботи конгресу доповідачі розповідали, яких переслідувань зазнали Римо- та Греко-Католицькі Церкви Східної Європи і ділилися досвідом виживання у часи переслідувань.

«Тільки ретельно продумана і налагоджена праця у підпіллі, відданість духовенства своїй церкві та праця з молоддю задля нових священичих покликань, врятували і зберегли УГКЦ живою, яка зараз нараховує в Україні та у світі понад 7 млн. вірних», – зазначили учасники заходу.

Зокрема, за свідченнями однієї з учасниць української делегації Лесі Крип’якевич – доньки отця Артемія Цегельського, йшло цілеспрямоване нищення комуністичним режимом духовенства УГКЦ.

«Мій дідусь о. Ігнатій Цегельський арештований в 1949 році разом з усіма єпископами УГКЦ. Батько о. Артемій Цегельський в 1949 році висланий на Воркуту. Його брата, тепер Блаженного о. Романа, після довгих катувань живим замуровують в стіну тюрми. В 1949 році арештували маму. Залишаємося троє дітей з бабусею Анною. Ніч, машина, солдати. Єдине, що взяла бабуся зі собою – це ікона Матері Божої неустанної помочі і молитовник. Місяць прожили в коридорах пересильного пункту. Туди привели скатовану маму і вислали усіх на заслання. Служба Божа в бараку: усі конфесії, кожен хреститься і інакше молиться, але які щасливі, бо з нами надія. Не забуду особливої атмосфери літургій, де літургійним посудом служили пластмасові та алюмінієві горнятка. Після смерті Сталіна ми повернулися в Україну без житла, без засобів для існування, але повні надії на нове життя», – розповіла вона вона.

Подібну до духовенства УГКЦ історію переслідувань пережило і духовенство Румунської греко-католицької церкви, яка сьогодні налічує 750 тис вірних.

За словами учасника конгресу священика парафії Куджір, Лугожської дієцезії. о. Віорена Джоруджа, духовенство цієї церкви також зазнало ув’язнень, переслідувань, храми зачинялися.

Щодо Угорської греко-католицької церкви, то тут переслідування були не такими масштабними і жорстокими. Вони зводилися радше до моральної та соціальної блокади віруючих, яким не так просто було отримати роботу, а їх дітям стати студентами вишів.