З його слів, під час зустрічі з віце-канцлером, міністром по європейських і міжнародних справах Австрії Міхаелем Шпінделеггером Азаров проінформував про бажання України в рамках Дунайської стратегії знайти компромісне рішення з Румунією із приводу тарифів на прохід суден Дунаєм.
Він зазначив, що Україна в цей час веде активну діяльність з розширення української частини гирла Дунаю.
Разом з цим українські тарифи на прохід суден значно нижче румунських, однак Україна не збирається конкурувати з Румунією, а хоче знайти погоджені тарифні рішення.
Крім того, Азаров висловив готовність України обговорювати конкретні проекти розвитку Придунайського регіону.
У свою чергу Шпінделеггер підкреслив, що вже сформовано стратегію розвитку Придунайського регіону, на його думку, потрібно швидше переходити до реалізації конкретних проектів.
На думку віце-канцлера, уже в липні можна сформувати пакет таких проектів для Придунайських держав.
Разом з цим Азаров висловив зацікавленість у якнайшвидшій реалізації подібних проектів доручив Міністерству інфраструктури й Міністерству економічного розвитку й торгівлі розробити пропозиції України й підготувати відповідні проекти.
Прем'єр також відзначив, що для України дуже важливий розвиток Дунайського пароплавства.
Як повідомлялось, Державне підприємство «Українське дунайське пароплавство» (Ізмаїл, Одеська область) стурбоване скороченням кількості суден, які проходять глибоководному судновому ходом (ГСХ) «Дунай – Чорне море» після зниження румунською владою тарифів на прохід Сулинським каналом.
Державне підприємство «Дельта-лоцман» (Миколаїв) має намір в 2011 році інвестувати в розвиток глибоководного суднового ходу (ГСХ) «Дунай – Чорне море» 73,5 млн гривень. Україна має намір активізувати участь у стратегії Європейського Союзу для Дунайського регіону, у який входить і Україна.
Нагадаємо, у травні Румунія побіцяла Україні всесторонню підтримку у євроінтеграції. Водночас вона вимагає від України відшкодувати мільярд доларів, які Бухарест раніше вклав в пайове будівництво Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд.