Оголосили лауреатів Премії імені Леся Танюка за збереження історичної пам’яті

29 Травня 2024, 11:33

Фото з фейсбука лауреатів

Премія імені Леся Танюка щороку відзначає інтелектуалів за вагомий внесок у збереження історичної пам’яті. Церемонія відбулася вчора в Центрі Леся Курбаса. Цього року лауреатарми стали Олексій Сокирко, Іван Монолатій, Ігор Пошивайло, Тетяна Шептицька. Вітаємо достойників!

Премія імені Леся Танюка «За збереження історичної пам’яті» заснована 2018 року Громадською організацією «Всеукраїнська правозахисна організація «Меморіал» імені Василя Стуса», Національним Центром Театрального Мистецтва імені Леся Курбаса, видавництвом «Дух і Літера». Вона присуджується щороку авторам (літераторам, митцям, режисерам, громадським діячам, дослідникам, історикам, науковцям), незалежно від місця проживання, за особливий внесок в українську культуру та історію та за стійкість громадянської позиції.

Кандидатів на Премію висувають члени журі: Неллі Корнієнко, Богдан Моркляник, Леонід Фінберг, Сергій Маслобойщиков, Ольга Самолевська, Олена Стяжкіна, Володимир Крижанівський, Володимир Казарин, Сергій Тримбач, Олександр Зінченко, Наталя Старченко, Оксана Танюк.

Олексій Сокирко зазначив:

«Маленькі радощі сьогодення. Вчора отримав відзнаки Премії імені Леся Танюка за збереження історичної пам’яті. Дякую за затишну й водночас щемливу церемонію Капітулі премії, лаудаторам і організаторам. Всі ми усвідомлюємо, що справжні зберігачі й охоронці нашої історичної пам’яті боронять її зі зброєю в руках, а книжки, музеї та мистецькі проекти, то лише тоненька ниточка, котра зв’язує ту пам’ять із сьогоденням…»

Наталя Старченко прокоментувала:

«Нагорода імені Леся Танюка у 2022 році стала для мене однією із найзворушливіших подій в житті. Можливо цьому сприяв час, невіддільний від нашого сприйняття. Але, як на мене, це об’єктивно дуже тепле й гарне дійство, де співіснує минуле й майбутнє. Цього року я маю честь виступати в іншій ролі — члена капітули. І мушу вам сказати, що це тяжкий вибір, коли обирати потрібно з-поміж найкращих, тих, хто забезпечує тривання нашої культури, а водночас її перспективи. Я дуже втішена цьогорічними лавреатами… Вдячна засновникам цієї дуже важливої нагороди для тих, хто зберігає пам’ять про минуле, хто робить її тривкішою, хто своєю роботою відповідає на питання “хто ми” і “чому ми такі”, “чого не повинно повторитися” та “до чого ми маємо прагнути”».