17 грудня стало відомо, що один із соратників Тимошенко Андрій Шкіль, який не пройшов до парламенту за списком «Батьківщини» і таким чином позбувся депутатської недоторканності, виїхав до Чехії у пошуках можливого політичного притулку.
На жодному засіданні Тимошенко, яка з 9 травня перебуває на лікуванні у харківській лікарні, не була присутньою. Через це судові засідання постійно переносилися.
Також Генпрокуратура неодноразово заявляла про готовність висунути Тимошенко обвинувачення у причетності до вбивства народного депутата Євгена Щербаня.
27 лютого Печерський суд Києва визнав колишнього міністра внутрішніх справ Юрія Луценка винним у перевищенні службових повноважень і засудив його до чотирьох років позбавлення волі з конфіскацією майна. Зокрема, суд визнав, що в кримінальній справі проти Луценка достатньо доказів його вини у присвоєнні коштів у змові з його колишнім водієм Леонідом Приступлюком за частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу.
Крім того, суд визнав Луценка винним у незаконному виділенні квартири Приступлюку. Також екс-міністра зобов'язали компенсувати МВС України понад 643 тис. грн за нібито незаконне святкування Дня міліції в Палаці «Україна» у 2008–2009 роках. Суд також заборонив Луценкові протягом трьох років обіймати державні посади.
Екс-водія Луценка Леоніда Приступлюка засудили до трьох років умовно.
17 серпня Луценка засудили до двох років обмеження волі у справі про організацію незаконного стеження при розслідуванні отруєння кандидата в президенти Віктора Ющенка.
Європейська спільнота неодноразово зверталася до української влади з вимогою звільнити Тимошенко і Луценка, вважаючи їхні ув'язнення політично вмотивованими. Зокрема, у Єврокомісії заявляли, що наполягатимуть на повній політичній реабілітації Тимошенко. А 3 липня Європейський суд визнав арешт Луценка незаконним.
Найближчим часом очікуються рішення Євросуду за черговими скаргами Тимошенко і Луценка.
12 квітня Печерський райсуд Києва визнав винним колишнього в.о. міністра оборони України Валерія Іващенка у зловживанні службовим становищем і присудив йому п'ять років позбавлення волі. Суд позбавив Іващенка другого рангу державного службовця й заборонив йому обіймати посади з організаційно-розпорядницькими функціями протягом трьох років.
Як зазначено у вироку, суд врахував пом’якшувальні обставини, зокрема, що раніше Іващенка не притягували до кримінальної відповідальності, має державні нагороди, позитивно характеризується, а також має поганий стан здоров’я.
Разом з тим суд залишив без розгляду цивільний позов Феодосійського судно-механічного заводу і зняв арешт із майна та коштів, які належать Іващенку.
Водночас іншого підсудного, колишнього керуючого санацією Феодосійського судно-механічного заводу Сергія Міхеєва засуджено до трьох років позбавлення волі з позбавленням протягом трьох років обіймати організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські посади в установах, підприємствах всіх форм власності.
У серпні Апеляційний суд Києва змінив Іващенку вирок на умовний і звільнив його з-під варти.
На початку року було притягнуто як обвинуваченого у кримінальній справі, порушеній за частиною 3 статті 365 Кримінального кодексу – перевищення влади або службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки, у зв’язку з незаконним відчуженням і зміною цільового призначення 55 га землі біля селища Пісочин на Харківщині екс-голову Харківської обладміністрації Арсена Авакова.
Його було оголошено в міжнародний розшук і за поданням слідчого прокуратури Харківської області Червонозаводський районний суд Харкова обрав йому запобіжний захід – взяття під варту.
27 березня Авакова затримали в Італії. Керівництво партії «Батьківщина» надіслало листи генеральному секретарю Інтерполу і уряду Італії з проханням врахувати «очевидну політичну вмотивованість» кримінального переслідування Авакова і звільнити його.
Суд Риму ухвалив рішення про звільнення Авакова з-під варти та про відмову в його екстрадиції.
На парламентських виборах він пройшов у Верховну Раду за списком ВО «Батьківщина» (№24) і 11 грудня повернувся до України.