У своєму щорічному звіті «Стан прав людини у світі», який оцінив ситуацію з правами людини в 2012 році в 159 країнах, Amnesty International наголошує, що в Україні продовжують катувати в`язнів і порушують права біженців.
«Катування та інші види жорстокого поводження залишаються широко розповсюдженими, а безкарність за ці злочини триває. Недоліки системи кримінального судочинства призвели до тривалих досудових утримань та відсутності гарантій прав затриманих. Біженці та шукачі притулку знаходяться під ризиком затримання та примусового повернення до країн, де вони зіткнулись з порушенням прав людини», – підсумовується у звіті.
Amnesty International зазначила, що Україна так і не відповіла на список вимог ООН щодо поліпшення ситуації з правами людини, зокрема, створення органу, який би розслідував випадки застосування тортур.
«Україна продовжує порушувати свої міжнародні зобов'язання з прав людини відповідно до Конвенції ООН про статус біженців, виконуючи запити про екстрадицію навіть у тих випадках, коли особи, яких це стосувалось, були визнані біженцями або прохачами притулку», – зазначили експерти організації згадуючи справу російського опозиціонера Лєоніда Развозжаєва.
Серед позитивних змін організація відмітила прийняття Кримінально-процесуального кодексу.
«Новий кримінально-процесуальний кодекс зі значними поліпшеннями порівняно з попереднім, було підписано президентом 14 травня. Він уточнив, що затримання починається з моменту затримання міліцією, що з цього моменту затримані мають право на адвоката і незалежного медичного експерта, і чітко передбачив, що досудове ув’язнення має застосовуватися тільки у виняткових випадках, відповідно до рекомендацій Ради Європи…
Занепокоєння викликає те, що наявність адвоката обов'язкова лише у випадках тяжких злочинів, які передбачають покарання у більш, ніж 10 років у в'язниці, а безкоштовна юридична допомога надається лише у випадках, коли адвокат, є обов’язковим», – йдеться у звіті.
В той же час Amnesty International нагадала, що все ще тривають суди у справі Юлії Тимошенко , а вона «і далі відбуває семирічний строк через ув’язнення за політично мотивованими звинуваченнями у зловживанні владою».
Політолог та професор Ратгерського університету Олександр Мотиль підкреслює, що якою б неідеальною не була українська опозиція, демократичної альтернативи їй наразі немає.
«Найкраще – ворог нормального. Якщо ви згодні, тоді українці, які підтримують демократію, не мають іншого вибору, крім як підтримувати демократичну опозиції, якою б «ненайкращою» вона б не була. Навпаки, демократична опозиція повинна зробити себе гідною «фанатичної підтримки». Якщо ви думаєте про альтернативу, то очевидним «нормальним варіантом» є непевне правління бандитів з партії регіонів та повне перетворення України на Зімбабве», – пише Мотиль у своєму блозі.
Мотиль переконаний, що щоб виграти наступні президентські вибори і утримати владу Віктор Янукович використовуватиме фальсифікації та намагатиметься налаштувати одну частину України проти іншої.
«…єдиний спосіб у який Янукович може виграти вибори – поляризувати суспільство. Втім навіть, якщо українське суспільство перетвориться на два ворожих табори на межі громадянської війни, мало реально, що такого поганого лідера як Янукович переоберуть шляхом вільних і справедливих виборів. Тому фальсифікації є неуникними і насильницький розгін масових демонстрацій стає неминучим планом Б», – пише Мотиль.
«Для того, щоб залишитися при владі, Янукович майже напевно зробить наступне: по-перше, перетворить Україну на країну, що складається з двох непримиренних частин, гарантуючи тим самим її нестійкість і некерованість. І, по-друге, він буде примусом підтримувати одну сторону проти іншої і, по суті правити за військовими правилами. Якщо це станеться, перетворення України на авторитарний султанат завершиться. Що ще гірше, зважаючи на те, що виживання і цілісність країни буде повністю залежати від Януковича і його сумнівних здібностей правління, то досить можливо, що султанат впаде, а Україна, ймовірно, заглибиться в громадянський конфлікт, або її східні провінції будуть анексовані Росією, яка боятиметься масового потоку біженців та повторення цієї ситуації в себе», – прогнозує аналітик.
«Я не сумніваюся, що Януковича і регіоналів не хвилює подальше існування України як країни через кілька років. До того часу вони накопичать достатньо багатства, щоб жити комфортно в Європі. Після того як почнеться потоп, вони просто сядуть на приватні літаки і покинуть країну напризволяще», – переконаний Мотиль.
Крім того, на думку експерта, втрутитися у забезпечення майбутнього України повинен і Захід.
«Якщо ніхто не може більше розраховувати на те, що Янукович і регіонали діятимуть в інтересах країни, то все залежатиме від населення, опозиції, і Заходу. Українцям доведеться протистояти закликам регіоналів розділити їх на два ворогуючі табори, і визнати, що, якщо вони не триматимуться разом, то будуть розділені. Опозиція зможе сприяти консолідації, якщо вона позиціонуватиме себе в якості серйозної демократичної альтернативи з конкретними пропозиціями щодо поліпшення повсякденного життя людей», – вважає Мотиль.
«Європа може зменшити ймовірність насильства наступивши собі на горло і підписавши угоду про асоціацію з Януковичем. Нарешті, і Європа, і Америка можуть переконатися, що Янукович піде до потопу в країні, давши йому місце для прихистку. Захід надавав притулок диктаторам в минулому. Чому б не дати його в майбутньому заплямованому султану?», – зазначає експерт.
Читайте також: Леся Оробець: українській владі важко буде реформувати сфери, на яких тримається її корупційність та реакційність
На думку експерта польського аналітичного центру Polish Institue of International Affairs Піотра Косьцінскі, польська влада повинна активізувати свої дії щодо України та і далі добиватися звільнення, або хоча би полегшення умов ув’язнення Юлії Тимошенко.
«Польська влада повинна активізувати діалог з українською владою на найвищому рівні, щоб переконати її виконувати вимоги ЄС щодо змін у кримінальному та процесуальному законодавстві, а також закону про вибори і приступити до інших заходів, необхідних для інтеграції з Європейським Союзом.
Позаяк звільнення Тимошенко в найближчому майбутньому нереальне, потрібно тиснути на українську владу, щоб та зробила її перебування в ув’язнені менш складним, особливо з огляду на її хворобу (але це не звільняє польську владу та ЄС від необхідності подальших зусиль направлених на її звільнення). Потрібно знайти нові сценарії, які були б прийнятні і для Тимошенко, і для Януковича, в тому числі тимчасові рішення, такі як, наприклад, лікування Тимошенко за межами України», – пише експерт.
«Важливо також переконати опозицію не робити спроб заблокувати підписання угоди про асоціацію з ЄС навіть, якщо це і могло б бути корисним для досягнення короткострокових цілей. Таких дій можна очікувати від опозиційної партії Тимошенко «Батьківщина», яка є асоційованим членом Європейської народної партії…
Польща і країни-члени також повинні розробити і запропонувати систему моніторингу застосування Україною норм угоди про асоціацію. Українська сторона повинна знати, що усі її дії буде видно в Брюсселі, а європейські політики мають вірити, що Україна нічого не може приховати. Позитивним могло б також бути, якби Кваснєвський, який наразі має сильну позицію, в майбутньому став посередником з Україною. Янукович наголосив, що Луценка звільнили після закликів колишнього президента (разом з Коксом), що свідчить про впливовість польського політика», – підкреслює Косьцінскі.
Читайте також: Звільнення Тимошенко відкладається. До президентських виборів?
Німецький експерт Ульріх Крьокель вважає, що торги між Україною та ЄС стосовно підписання угоди про асоціацію триватимуть до осені.
«Україна стоїть перед історичним вибором між Сходом і Заходом. Росія приваблює її Євразійським союзом і обіцяє забезпечити низькі ціни на енергоносії. Тим не менш, Янукович виступає за доволі тісні зв'язки з ЄС. Вже укладена угода про асоціацію буде підписана в листопаді», – пише Крьокель.
«Здійснюються надзвичайні маневрування. Як на базарі», – каже високопоставлений політик ЄС. .
«Таким чином може статися, що травневий ультиматум ЄС не матиме жодних наслідків. Комісія тихо і спокійно виконала технічні вимоги для підписання угоди в листопаді. Відповідаючи на запит, прес-секретар зазначила, що цей крок є необхідним, але «все залежатиме від політичних рішень глав держав і урядів». Простою мовою: торги з приводу угоди триватимуть до осені», – підсумовує експерт.
Читайте також: Рішення Єврокомісії щодо України: Київ отримав ще трохи часу, а не гарантію асоціації з ЄС
EurActiv з посиланням на дипломатичні джерела пише, що Україна почала кампанію підлещування до Німеччини, щоб добитися її згоди на підписання угоди про асоціацію.
Одним з етапів цієї кампанії видання вважає візит 22-23 травня віце-прем’єр-міністра України Олександра Вілкула до Берліна та його зустрічі з німецькими високо посадовцями, під час яких Вілкул намагався пояснити, які вигоди Німеччині зокрема і ЄС загалом принесе угода про асоціацію з Україною.
Вілкул, зокрема, підкреслив що Німеччина має найбільший товарообіг з Україною, що досягнув $ 9,4 млрд (€ 7,3 млрд) у 2012 році і має довгу історію політичних відносин з Києвом.
«Німеччина є ключовим партнером України в Європейському Союзі, і ми розраховуємо на її підтримку…Проте, ми всі розуміємо, що саме угода про асоціацію між Україною та ЄС створить безпрецедентні можливості для німецького бізнесу в Україні. Європа тільки виграє від цієї нової ери участі України в загальному ринку», – сказав віце-прем’єр.
Читайте також: Гра в євроінтеграцію. Янукович зацікавлений у безкінечному діалозі з Брюсселем
Reuters підкреслює, що якість доріг в Україні з роками лише погіршується, але через страх втратити популярність влада не готова вжити жорстких заходів зі збільшення податків і відповідно дорожніх фондів.
«Більшість водіїв звинувачують уряд у тому, що через вибоїни і руйнування асфальту вони повинні терпіти пошкодження автомобілів, маневруючи прямо над ямами, або об’їжджаючи їх з небезпечними наслідками. Насправді уряд таки витрачає гроші на дороги. Як і субсидовані енергетичний та комунальний сектори мережа українських доріг висотує мільярди доларів на рік. Але більшість з них поглинаються корупцією, витрачаються не за призначенням та на короткотермінові ремонти, ставлячи владу перед вибором – підняти податки, щоб покрити кошти, які зникають, або вжити жорсткіших заходів. Це лише одне з декількох жорстких рішень, які уряду необхідно зробити, щоб уникнути боргової пастки, але які він відмовляється підтримати через страх втратити популярність. Державний борг зріс до $67,4 млрд в березні цього року порівняно з $60,5 млрд. роком раніше», – пише видання.
«Всі проблеми ефективності уряду проявляються в дорожній галузі», – вважає провідний банкір, який займається питаннями української інфраструктури та енергії в Європейському Банку Реконструкції та Розвитку Марк Магалецький.
«Перспектива підвищення податків стане ще більш неприємною з наближенням наступних президентських виборів, які мають відбутись на початку 2015 року. А це значить, що якість доріг і далі погіршуватиметься. Те ж саме може відбутися в інших областях інфраструктури таких як енергетика і комунальні послуги, де ціни, сплачувані споживачами серйозно субсидуються, а скасування субсидій безсумнівно призведе до громадського невдоволення», – йдеться в статті Reuters.
«На жаль, дисбаланс існує в багатьох секторах в Україні. Все, що пов’язано зі зростанням цін для споживачів проштовхується з великими складнощами і надзвичайно політизоване», – каже Магалецький.
Читайте також: Природа бездоріжжя. Проблеми з українськими дорогами чиновники списують на їхню зношеність
Про проблеми транспортної мережі і пов’язану з цим втрату конкурентоспроможності пише і Bloomberg.
«Державна залізнична монополія Укрзалізниця минулого тижня продала $ 500 млн п'ятирічних боргових зобов’язань на 9,5% в рамках кампанії збору коштів у 13,7 млрд. гривень (1,7 млрд. доларів) для цьогорічного оновлення вагонів і колій. На думку голови аналітичного відділу Investment Capital Ukraine, приблизно ж стільки боргових зобов’язань може продати дорожня компанія Укравтодор», – пише Bloomberg.
За словами видання транзит товарів через Україну з 2005 року впав на 39%, а вантажовідправники «почали надавати перевагу Росії над нацією, яка колись була частиною шовкового шляху і неодмінною частиною радянської торгівлі».
«За словами одного з керівників компанії Roland Berger Strategy в Москві Марії Михайленко, тоді як Росія планує збільшити вантажообіг на чверть до 2020 року, Україна повинна побороти наслідки десятиліття недовитрат, щоб зупинити втрату конкурентоспроможності», – йдеться в статті.
«Хоча й повідомлялося про інвестиції, справжнього поліпшення ситуації поки що не помітно. Ми песимістично оцінюємо перспективи дорожньої галузі. Україна безперечно втратила конкурентоспроможність через свою транспортну мережу», – вважає старший аналітик з лондонської фірми, яка займається оцінкою інвестиційних ризиків, Business Monitor International Мішель Каравіас.
Читайте також: Чорна діра: де криється головна причина українського бездоріжжя