США
Наприкінці березня Конгрес США схвалив законопроекти про допомогу Україні і санкції проти Росії. Санкції, передбачені законопроектами, мають стосуватися в першу чергу представників керівництва Росії, сепаратистської влади Криму, а також колишніх очільників України. Йдеться про заборону на їхній в’їзд до США і замороження їхніх активів на території США.
28 квітня США розширили санкції щодо Росії, і вони стосувалися семи посадових осіб, включно з двома особами з близького оточення президента РФ Владіміра Путіна, а також 17 компаній, пов'язаних з людьми з цього оточення. Повідомляється, що всі компанії та банки, підконтрольні або Геннадію Тимченку, або Аркадію та Борису Ротенбергам, або банку "Росія" були обмежені.
Найбільше це торкнулося банківської сфери. Відтак американський банк JPMorgan Chase заблокував грошовий трансфер посольства Росії в Астані, пояснивши це дією санкцій щодо Росії.
Окрім того, Visa і MasterCard припинили обслуговування карток кількох російських банків.
Нещодавно стало відомо, що США готові ввести жорстокіші санкції проти Газпрому та російських банків.
Згодом стало відомо, що США тимчасово зупинили низку проектів в рамках російсько-американського співробітництва. "Фінансування цих заходів буде використовуватися для поповнення пакету допомоги Україні", – заявили в Держдепі США.
Також зазнало обмежень і військове співробітництво. Адже США зупинили видачу ліцензій на експорт до Росії товарів і послуг, пов’язаних із військовим сектором.
Також Національне управління з повітроплавання і дослідженню космічного простору (НАСА) заявило про припинення співпраці з Росією.
Проте найбільшим ударом стало приєднання до санкцій американських гігантів IT-індустрії, у тому числі Microsoft, Oracle, Symantec і Hewlett- Packard (HP), які приєдналися до санкцій проти низки російських банків і компаній.
ЄС
Наприкінці квітня ЄС розширив санкції проти осіб, винних у кризі в Україні, до 48.
А французька компанія Renault Trucks Defense оголосила про припинення спільного з Росією проекту розробки перспективної бойової машини піхоти «Атом» через окупацію та анексію Криму Росією.
Також до санкцій приєднався німецький концерн Siemens, який має контракти з РЖД та енергетичними компаніями РФ, згідно з якими експортує локомотиви, електрообладнання, газові турбіни і компресори.
Канада
29 квітня Канада ввела економічні та візові санкції стосовно дев'яти росіян і двох російських банків. Згодом Канада запровадила економічні санкції проти ще 16 російських громадян.
Швейцарія
У березні швейцарська влада вирішила заморозити будь-які можливі активи Віктора Януковича та його оточення та зупинити військову співпрацю з Росією.
Згодом на території Швейцарії ввели обмеження на фінансові операції 33 офіційних осіб з Росії, щодо яких Європейський союз раніше ввів санкції. А наприкінці квітня Швейцарія розширила цей список до 48.
Японія
Уряд Японії 29 квітня оголосив про додаткові санкції проти Росії у зв'язку з ситуацією навколо України. Санкції передбачають тимчасове припинення видачі в'їзних віз 23 представникам офіційних структур РФ та іншим особам.
Окрім того, Чорногорія, Ісландія, Албанія та Норвегія приєдналися до рішення ЄС про застосування санкцій стосовно осіб, дії яких підривають або загрожують територіальній цілісності та суверенітету України.
Як відомо, раніше на агресію Путіна щодо Криму відповіли санкціями країни ЄС, США, Австралія, Канада і Японія. Також про можливість введення санкцій заявили Ісландія і Велика Британія.
Фінансова допомога й ініціативи
Окрім введення санкції, країни впроваджують інші ініціативи й надають допомогу, аби мінімалізувати кризу в Україні й агресію Росію.
28 квітня віце-президент Європейської комісії Сіїм Каллас підписав Меморандум про взаєморозуміннящодо виділення Україні макрофінансової допомоги обсягом 1 млрд євро, раніше схваленої Радою міністрів ЄС. Допомога у сукупності з раніше виділеними 610 млн євро стане істотною допомогою уряду з метою задоволення фінансових потреб.
Окрім того, Європейська комісія у рамках надання фінансової і консультаційної допомоги Україні на шляху проведення політичних і економічних реформ має намір виділити Україні спеціальний пакет фінансової допомоги обсягом 365 млн євро, які будуть направлені на боротьбу з корупцією, на конституційну реформу, реформу виборчого законодавства і судову реформу.
Так Японія має намір надати Україні кредит у розмірі $1,5 млрд на низку програм, з яких $1,1 млрд планується виділити на модернізацію Бортницької станції аерації у Києві. Згодом стало відомо, що уряд Японії має намір виділити фінансову допомогу Україні у розмірі 800 тис. євро для відновлення стабільності в регіоні. 500 тис. євро з цієї суми призначаються на підтримку спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні. Окрім цього, 300 тис. євро будуть направлені в Раду Європи з метою забезпечення контролю за прозорістю і чесністю виборів президента України, призначених на 25 травня.
А США пообіцяли виділити Україні $2,5 млн на технічну допомогу для повернення активів, викрадених колишніми високопосадовцями-коруцпціонерами. Ще 14 квітня Україна і США підписали угоду про виділення Києву фінансової допомоги в обсязі $1 млрд.
Варто зазначити, що Міністерство закордонних справ також заявляє, що США виключили Україну зі списку основних порушників інтелектуальної власності.