Скандал з корупційними схемами у державному концерні "Укроборонпром", до якого причетний "куратор" концерну – заступник секретаря РНБО Олег Гладковський та його син Ігор, розгорівся з новою силою після того, як 11 березня журналісти програми "Наші гроші" з Денисом Бігусом оприлюднили останню частину розслідування щодо розкрадання в держконцерні. У матеріалі йдеться про те, що службові особи ГПУ, СБУ, ДФС, НАБУ були проінформовані про корупцію в оборонній сфері, однак закривали справи за хабарі.
Так, розслідування виявило обговорення групою осіб можливої підготовки щодо передачі хабара посадовцям правоохоронних органів за вирішення питання про непроведення досудового розслідування та непритягнення їх до кримінальної відповідальності за незаконні дії між підставною компанією ТОВ "Оптимаспецдеталь" та підприємствами Укроборонпрому під час укладання та виконання договорів з поставки військового обладнання на заводи групи державних оборонних компаній.
Перші результати розслідування журналісти оприлюднили ввечері 25 лютого. Вони стверджували, що заступник секретаря РНБО Олег Гладковський, якого вони назвали другом Петра Порошенка, і його син Ігор, а також колишній працівник концерну Віталій Жуков і керівники оборонних структур різних рівнів причетні до схем мільйонного розкрадання бюджетних коштів в оборонному комплексі. Мовляв, чиновники за завищеною ціною скуповували контрабандні військові запчастини у Росії і таким чином нібито незаконно отримали від Укроборонпрому щонайменше 250 млн грн. Також, зі слів журналістів, крім збуту російської військової контрабанди, "Оптимумспецдеталь" продавала українській армії крадене з військових складів майно. Розслідувачі наголосили, що керівництву концерну, зокрема його генеральному директору Павлу Букіну, було відомо про злочинну схему.
4 березня проект "Наші гроші" оприлюднив чергову частину розслідування закупівель комплектуючих за завищеними цінами для підприємств Укроборонпрому, згідно з яким Букін і Гладковський у 2016 році нібито отримували "відкати" за постачання висотомірів російського виробництва за завищеною ціною для ремонту в Україні Ан-26 на замовлення іншої країни.
Реакція
Укроборонпром
Бурхлива реакція на оприлюднені дані не мусила себе довго чекати. Так, у грудні в Укроборонпромі заявили, що "вважають некоректним оцінювати зміст інформації, оприлюдненої програмою "Наші гроші", і назвали дане розслідування маніпулятивним і такими, що ґрунтуються на розрізнених даних. Водночас у держконцерні повідомили, що тематика програми, зокрема щодо діяльності "Оптимумспецдеталі", свідчить, що її автори скористалися інформацією, яка могла бути отримана у рамках кримінальних проваджень, відкритих у 2015-16 роках.
Проте вже 27 лютого з’явилося повідомлення, що очільник Укроборонпрому Букін відсторонив від посад директора ДП "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О. О. Морозова" Олексія Бабіча та директора ДП "Ізюмський приладобудівний завод" Сергія Філоненка. У Держконцерні пояснили, що таке рішення ухвалене у зв‘язку із значним суспільним резонансом, що викликаний оприлюдненою у ЗМІ інформацією, та з метою забезпечення умов для проведення відповідного розслідування правоохоронними органами.
Водночас перший заступник генерального директора Укроборонпрому Сергій Омельченко заявив, що концерн не здійснював закупівлю чи постачання деталей та запчастин з Російської Федерації.
У березні після викривальної публікації щодо отримання відкатів керівництвом Держконцерну від ремонту Ан-26 в Укроборонпромі заявили, що оприлюднена програмою "Наші гроші" інформація, "має ознаки маніпуляцій і є виявом заангажованої журналістики".
Інформацію про відкати також категорично заперечив Букін, мовляв, деталі для казахських літаків не закуповувалися за завищеними цінами. Він також висловив готовність надати всю необхідну інформацію на запит будь-якого правоохоронного органу і заявив, що не збирається йти у відставку у зв’язку зі скандалом.
Президент
Наступного дня після перших скандальних публікацій Президент України Петро Порошенко виступив за відсторонення Олега Гладковського від виконання обов'язків першого заступника секретаря РНБО на час проведення розслідування і висунув вимогу правоохоронним органам провести термінову перевірку викладеної в журналістській програмі "Наші гроші" інформації для спростування або підтвердження оприлюдненого.
Пізніше Порошенко наголосив, що ні прізвища, ні посади нікого не врятують і винні будуть притягнуті до відповідальності, якщо факти провини будуть доведені. Він також додав, що за його інформацією, розслідування щодо зазначеної інформації проводиться в Генпрокуратурі, НАБУ і САП.
4 березня президент заявив, що підписав указ про звільнення Олега Гладковського з посади першого заступника секретаря РНБО, а 12 березня призначив на його місце заступника командувача Сил спеціальних операцій Збройних сил України Сергія Кривоноса, який за кілька днів до того зняв свою кандидатуру з президентських виборів 2019 року. Своєю чергою Кривонос пообіцяв унеможливити прояви корупції в оборонній сфері.
Також Порошенко ініціював проведення комплексного міжнародного аудиту Укроборонпрому та розширення складу наглядової ради державного концерну і заявив, що необхідно вносити зміни до законів для уникнення надмірного засекречення даних щодо державного оборонного замовлення.
Олег і Ігор Гладковські
У лютому екс-перший заступник секретаря РНБО Олег Гладковський відкинув звинувачення у корупції, які пролунали у програмі "Наші гроші", та звернувся до НАБУ й ГПУ з проханням перевірити факти, наведені в журналістському розслідуванні. Його син Ігор записав відео, на якому відповів на висунуті йому звинувачення, та подав на журналістів до суду.
Правоохоронні органи
Спеціалізована антикорупційна прокуратура відкрила кримінальне провадження для перевірки оприлюднених у програмі "Наші гроші" фактів про мільйонні оборудки в оборонній сфері 26 лютого.
13 березня голова САП Назар Холодницький заявив, що Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) ще до публікації журналістського розслідування незаконно приховало від САП матеріали розслідування по справі про розкрадання в "Укроборонпромі". Він звинуватив керівництво НАБУ у тому, що воно усвідомлено пішло на знищення матеріалів справи щодо причетності посадових осіб до операцій в "Оптимумспецдеталі".
27 лютого генеральний прокурор України Юрій Луценко підтвердив, що підприємства оборонно-промислового комплексу отримували деталі для ремонту військової техніки контрабандою з Росії.
6 березня генпрокурор повідомив, що ГПУ оголосила керівнику ТОВ "Оптимумспецдеталь" Андрію Рогозі підозру в ухиленні від сплати податків на суму в 26,6 млн грн під час постачання деталей для підприємств Укроборонпрому.
12 березня Луценко заявив, що журналіст Денис Бігус зламував коди диска з матеріалами справи про розкрадання в оборонній сфері, а ГПУ не затягувала розслідування справи, а чекала завершення податкових перевірок підприємств – фігурантів кримінального провадження.
Національне антикорупційне бюро України 26 лютого повідомило, що детективи проаналізують інформацію про факти корупції в оборонній сфері, викладену в журналістському розслідуванні, та нададуть їй належну оцінку. У НАБУ зазначили, що підприємства, про які йдеться в матеріалі, вже є об'єктами розслідувань, які тривають.
За результатами аналізу інформації, викладеної в третій частині розслідування про факти корупції в оборонці (щодо ремонту Ан-26 – ред.), детективи НАБУ зареєстрували ще одне кримінальне провадження. Попередня правова кваліфікація – ч.5 ст.191 КК України. Відомості до ЄРДР внесені за фактом заволодіння коштами держбюджету, вчиненого за попередньою змовою групою осіб в особливо великому розмірі, шляхом зловживання службовим становищем службовими особами з числа керівників державної компанії Укрспецекспорт, під час здійснення закупівлі деталей та комплектуючих для авіатехніки.
7 березня у НАБУ повідомили, що детективи під процесуальним керівництвом САП здійснили понад 20 обшуків за адресою проживання екс-першого заступника секретаря РНБО України Гладковського та низки фізосіб.
Після публікації фінальної частини журналістського розслідування НАБУ заявило про безпідставність озвучених у журналістському розслідуванні обвинувачень на адресу його працівників у ангажованості та співпраці з компаніями, які "паразитують" на закупівлях в оборонці. У бюро висловили впевненість, що жоден зі співробітників НАБУ не брав хабарів, як припустили журналісти.
12 березня досудове розслідування кримінального провадження за матеріалами журналістів, у яких йдеться про те, що службові особи правоохоронних органів за хабар закривали справи щодо корупції в оборонній сфері розпочало Державного бюро розслідувань.
Провадження відкрили за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 (одержання хабара в особливо великому розмірі або службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище) КК України. У разі доведення вини, службовцям правоохоронних органів загрожує покарання у вигляді позбавлення волі строком до 10 років з конфіскацією майна.
Хто очолював Укроборонпром з 2014 року
Після подій Революції гідності Держконцерн «Укроборонпром» очолювали п’ятеро керівників, при цьому троє з них – Валентина Дрозд, Сергій Аверченко та Юрій Терещенко – були виконувачами обов’язків генерального директора впродовж украй нетривалих періодів часу.
Так, Дрозд, яка на той час обіймала посаду заступника гендиректора Укроборонпрому з фінансово-економічних питань, була призначена т.в.о гендиректора концерну 7 березня указом в.о. президента України Олександра Турчинова та пробула на цій посаді всього сім днів. Виявилося, що попри на неприкриту агресію з боку РФ Дрозд надалі поставляла Росії військове обладнання. Її наступником став тодішній нардеп Аверченко, але і він був звільнений уже за тиждень. 21 березня Держконцерн очолив колишній заступник голови Укрспецекспорту Терещенко, який пропрацював на даній посаді до липня 2014 року.
4 липня новообраний президент України Петро Порошенко звільнив Терещенка та призначив генеральним директором Укроборонпрому Романа Романова. У той період ЗМІ повідомляли, що Романов очолював штаб Порошенка у Херсонській області під час президентської кампанії.
У вересні 2017 року Національне антикорупційне бюро внесло Романову припис про порушення вимог законодавства щодо етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших порушень закону з боку керівника державного підприємства «Харківський автомобільний завод» Олександра Фотченкова. Агентство вимагало вжити заходів з усунення порушень Закону України «Про запобігання корупції» Фотченковим і розглянути питання щодо притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
Наприкінці грудня 2017 року прем’єр-міністр України Володимир Гройсман ініціював звільнення Романова через заборгованість по зарплаті працівникам Миколаївського судноремонтного заводу. У відповідь гендиректор заявив, що не збирається іти в відставку.
31 січня 2018 року Кабмін ухвалив рішення направити до президента Порошенка подання про звільнення Романова, а Гройсман звинуватив його у некомпетентності. Водночас за три з половиною року Укроборонпром під керівництвом Романова передав до Збройних Сил України, до Національної Гвардії та інших силових формувань понад 16 тис. одиниць озброєння та військової техніки. Було розірвано зв‘язки з військово-промисловим комплексом Росії і запущено програму імпортозаміщення. Крім того, за той час Укроборонпром досягрезультативних домовленостей з провідними компаніями з США, Німеччини, Канади, Великобританії, Польщі тощо.
- Читайте також: Роман Романов: «За друге півріччя 2014-го ми поставили у військо більше зброї, ніж за всі роки існування Укроборонпрому»
Романов заявив про свою відставку 12 лютого. Того самого дня Порошенко підписав відповідний указ.
Теперішнього генерального директора Укроборонпрому Павла Букіна, який раніше працював генеральним директором Укрспецекспорту, президент призначив 21 лютого минулого року. Таким чином Букін обіймає дану посаду понад рік.