Відповіді на ці риторичні запитання не можливо знайти. Можна лише констатувати: українці з усіх сил намагаються ВИЖИТИ. Тому зараз людям не до мови, не до податкового кодексу, не до здачі флоту чи газотранспортної системи. Так, звісно людей це обурює, але оскільки для всіх наразі шлунок важливіший за ту ж мову, але й мова не байдужа, маю один чудовий рецепт для ледачих, як перемогти Януковича і, зокрема, його закон про мови.
1. Якщо тебе обурює «мовний» закон – ти вважаєш його посяганням на державний символ України – її мову, вважаєш цей закон черговим кроком по русифікації України, але часу на вуличну боротьбу не маєш, – РОЗМОВЛЯЙ ВИКЛЮЧНО УКРАЇНСЬКОЮ!
Що це дає? Власний приклад найбільш дієвий. Коли спілкуєшся виключно українською на вулицях, на роботі, у громадському транспорті, ти захищаєш українську мову, ти розвиваєш її, розширюєш сферу її застосування, ти змушуєш інших людей теж спілкуватись нею. Запитаєте, як це змушуєш? Просто.
2. Люди, які у зрусифікованих регіонах розмовляють українською, психологічно переважають російськомовних. Російськомовні відчувають себе невпевнено й намагаються перейти на українську, щоби бути на рівних (це не стосується випадків, коли ви спілкуєтесь з ідейним москвофілом чи нащадком кагебіста).
Є маса випадків, коли мої друзі, україномовні патріоти, приходили на нову роботу, де всі без винятку розмовляли російською, і вже за кілька місяців не були єдиними україномовними – і це безперечний факт. Ба більше, шеф одного з моїх друзів, спілкуючись з ним, завжди переходить на українську. Вочевидь, відчуваючи психологічну невпевненість. Тому показувати приклад на роботі, де ви проводите третину життя, – один із найважливіших етапів у боротьбі за мову й проти режиму Януковича.
Читайте також: Мовний PR змінює форму
3. У громадському транспорті кажи: «Зупиніть, будь ласка!», а не: «Астановітє…».
Коли я тільки-но приїхав до Києва на навчання (це було в 2005 році), люди звертали увагу на мої репліки українською. Зараз я відчуваю паритет мови і язика у транспорті. Але саме в громадському транспорті, коли маршрутка заповнена вщент, коли немає чим дихати, – українська мова діє безвідмовно. Всі звертають увагу й це значно розширяє сферу застосування української мови. Ваше звернення українською чують 40-50 людей у маршрутці. Це суперова й безкоштовна агітація за мову і боротьба з януковичами, калєснічєнками і ківаловими.
4. Не маловажним є застосування мови у громадських закладах харчування. Коли до вас кажуть: «Здрастє!» – кажіть: «Доброго дня!» і запитуйте в офіціанта, чи не міг би він обслуговувати вас українською. Коли немає меню українською мовою, вимагайте й пишіть скарги.
Розмовляти українською мовою в магазинах, закладах громадського харчування – це удар по основах мовної окупації в Україні, адже, як я вже писав вище, у нас зазвичай часу на те, щоби вийти хоча б на годинку на акцію протесту, немає. Зате ми щодня ходимо їсти. Хтось іде в їдальню, хтось у заклади вищого рівня, але всі думають про шлунок. І яке буде здивування в персоналу, коли клієнт вимагає не тільки смачної їжі, але й обслуговування європейського рівня? Зазвичай офіціанти переходять на українську, але не завжди. Інколи починають сперечатись, що яка різниця, якою мовою вони розмовляють. Все просто: ви клієнт, ви платите не тільки за їжу, але й за обслуговування – це європейські стандарти. Коли я був у Європі, там завжди у ресторанах чи закладах харчування вітаються мовою тієї держави, в якій розташований заклад. Вже потім, якщо я питав, чи знають вони англійську, бо французьку, наприклад, не розумію, – вони ласкаво переходили на неї. І це норма. А ще в наших закладах громадського харчування часто немає меню українською мовою – просите книгу відгуків і пишете скаргу-побажання щодо наявності такої книги. Я можу сказати, що таким чином мені вдалось «українізувати» багато закладів харчування в Києві. Зокрема це такі заклади як «Реприза», «Лакі паб» та інші. Головне правило – не соромтесь, адже ви клієнт і ви завжди праві!
Читайте також: Що буде через 10 років після прийняття мовного закону
5. Держслужбовці зобов’язані спілкуватись із вами українською, незважаючи на те, чи ухвалено закон Калєснічєнка-Ківалова, чи ні.
Ганебний закон про мови вже діє, але незважаючи на це, держслужбовці по всій Україні, чи то в Криму, чи то у Львові, зобов’язані володіти і спілкуватись державною мовою, тим паче, коли ви від них вимагаєте цього. Не бійтеся, що коли ви зробите зауваження, вас хтось прожене. Якщо вам відмовлять, запам’ятайте прізвище, ім'я та по батькові бюрократа і напишіть на нього скаргу вищому керівництву. А ще – розмістіть інформацію у соцмережах, в Інтернеті. Згадайте, як звільнили даішника, який в Одесі відмовився перейти на державну. Якщо не хочете боротись на вулиці, то хоча б таку жертву можете принести. Це дуже важливо, оскільки якщо бюрократичний апарат держави зрозуміє, що політика політикою, а люди вимагають державної мови – це збільшує шанси на те, щоби почути рідну мову чи то в Криму, чи то на Донбасі, не кажучи вже про Київ чи Черкаси.
Янукович, підписавши закон, фактично визнав, що автор цього закону саме він, а калєснічєнки, ківалови, табачніки – тільки ширма, за якою Банкова реалізовує свою українофобську політику. Не-гарант Конституції показав, що саме він є головним у впровадженні «русского міра» в Україні.
Тому чітке виконання вищенаведеного рецепту для ледачих, кожне слово українською – це цвях, вбитий у труну режиму Януковича. Я вірю, що так можна подолати режим Януковича, фактично з мінімальними зусиллями – потрібно психологічно побороти в собі малороса і в Україні з українцями розмовляти виключно УКРАЇНСЬКОЮ!
Читайте також: Мовні міфи Сходу і Півдня