Друга світова війна була стрижнем радянської пропаганди. Не дивно, що тему перемоги сталінського СРСР над нацистською Німеччиною постійно використовує та частина політиків, які не поспішають поривати з традиціями неіснуючої комуністичної імперії. Передусім це стосується відверто проросійських політичних сил, комуністів і правлячої Партії регіонів.
За віру, Вітчизну і Сталіна!
Проросійські організації давно помічені в політичній шизофренії: шануючи білогвардійський рух і династію Романових, вони водночас святкують перемогу у «Великій Вітчизняній», у якій, як відомо, шанувальники романівської Росії воювали на боці Гітлера. Та в боротьбі за відновлення Третього Риму засобів не обирають. У сучасній РФ створені детальні теорії, покликані пояснювати, чому фінал протистояння між німецькими нацистами і радянськими комуністами – це не більшовицька експансія на схід, а «перемога у народній війні». Логіка залізна: перемога була здобута, бо «колгосп кращий за об’єднання фермерів» – 15 самостійних держав тоді входили до однієї імперії.
Тему війни та ветеранів проросійські організації постійно експлуатують і в передвиборчих перегонах, і у звичайній повсякденній агітації. На питанні Другої світової регулярно піариться «Русский блок», програмною метою якого є «активна інтеграція України з Росією та Білоруссю». Особливо перепрацьовувати насправді майже не треба – за партію все роблять російське телебачення і кінематограф. Їй залишається лише нагадувати, яка політсила в Україні найбільш проросійська. Щороку на проросійський шабаш за участю ветеранів війни перетворюється 9 травня в Севастополі. Вельми цікаво спостерігати за ветеранами Червоної армії, які крокують під тим самим прапором, під яким воювала армія Власова. 28 березня до річниці звільнення Миколаєва від гітлерівців «Русский блок» влаштував у місті ходу, через те що «до Верховної Ради пройшли неонацисти, які руйнують пам’ятники, глумляться над ветеранами». Йдеться, як нескладно здогадатися, проВО «Свобода».
Взагалі проросійські сили свої акції зазвичай проводять не проти чинної влади і не проти існування України як держави, а проти «поновлення українського неофашизму». Ворогом № 1 партію Олега Тягнибока обрали також комуністи і правляча ПР. Хоча «неонацистами» у значенні «Русского блока» ще донедавна були БЮТ і «Наша Україна». Те, що зупиняти «фашистську загрозу» активісти проросійських сил заходилися в Миколаєві, де ВО «Свобода» не має серйозної підтримки, не випадково. Після сутички з націоналістами у Львові 9 травня 2011 року в Західну Україну вони більше не потикаються.
Події у Львові нечувано збурили іншу силу, яка не приховує своїх проросійських симпатій, – так звані козацькі організації проросійського спрямування. Кримська козацька громада «Соболь» пікетувала будівлю парламенту автономії, вимагаючи «знайти та покарати, відправити за ґрати всіх, хто знущався над солдатами Перемоги, зриваючи з них медалі та георгіївські стрічки». «Ми не хочемо, аби в розташованому на Червоній Русі російському місті Львові наших ветеранів, котрі захистили тих малорічних вилупків, які на них нападали, від вірної смерті у німецьких концтаборах, принижували і ображали», – заявив лідер громади «Соболь» Віталій Храмов. Гучного піару не вийшло – козацьку акцію мало хто помітив. А Храмов примудрився своїми проімперськими заявами дістати навіть донецьких – з України він наразі депортований.
Тіні забутих імперій
Значно природнішим видається піар у День Перемоги з боку Компартії України. Червоним не потрібно притягувати цю дату до якихось імперських теорій і навіть не треба чогось створювати – для пропаганди використовується величезний пласт книжок і фільмів про війну, що залишився від часів СРСР. А позаяк уся політична платформа нащадків Лєніна – Сталіна так чи інакше побудована на ностальгії за «славетним комуністичним минулим», щороку 9 травня в КПУ починається сезонне пожвавлення, що також передбачає залучення як справжніх, так і ряджених ветеранів війни.
Під час торішніх виборів до Верховної Ради комуністи тему «Великої Вітчизняної» експлуатували так активно, що ввели в першу п’ятірку партійного списку кандидатів у депутати голову Ради організації ветеранів України Петра Дибенка (який, щоправда, народився 1949-го). Треба зауважити, КПУ, яка постійно бере участь у коаліціях із правлячою ПР, напередодні виборів завжди стає незвично опозиційною і починає запеклу «боротьбу з владою» за права та пільги для ветеранів.
Кампанія 2012 року не була винятком. Комуністи віддали 23 голоси за прийняття держбюджету-2012 і таким чином зробили внесок у зменшення соцвиплат ветеранам війни і праці, інвалідам, чорнобильцям, дітям війни та іншим категоріям пільговиків. А вже у квітні Компартія виступила організатором мітингів у Сумах, Одесі та Миколаєві проти їх урізання. Невдовзі збільшити виплати ветеранам червоні обіцяли з трибун по всій країні. Нічого не вдієш, обіцяти не означає одружитися, а розподіленням коштів держави так чи інакше завідує Партія регіонів. Думку комуністів там хіба що візьмуть до відома.
День Перемоги над нацизмом для КПУ зручний уже тим, що їй не треба нікому нічого доводити, – захоплення імперською величністю та культ Великої Перемоги в мозок електорату Компартії були закладені ще в радянські часи. Варто лише подразнювати відповідні зони пам’яті – й результат гарантований. Одним із таких подразників було споруджене в Запоріжжі погруддя Сталіна як деталь до оздоблення фасаду обкому КПУ. «Я би радив редактору цієї газети вгамуватися, бо інакше він нарветься на гнів мешканців міста, у першу чергу ветеранів, а з ними жарти лихі», – заявив другий секретар Запорізького обкому Компартії Олександр Зубчевський після розміщення працівниками газети «Субота+» білборда з портретом Гітлера і написом «Чим я гірший за Сталіна? Ставте і мені пам’ятник!».
Боротьба з «неонацизмом» та «героїзацією бандерівців» становить левову частку всієї піар-діяльності КПУ. У вирі дискусій депутат від цієї політсили Євген Царьков добалакався до того, що «мало НКВД націоналістів давило», а також заявив: «Якщо будь-якого ветерана спитати, з чим він асоціює жовто-блакитний прапор під час Великої Вітчизняної війни, він відповість: із поліцаями та колабораціоністами». Нещодавно об’єктом нападок із боку червоних були президент Ющенко та його ініціативи щодо примирення ветеранів Червоної армії з комбатантами УПА. Нині цю нішу міцно і надовго зайняло ВО «Свобода». У березні 2011 року від імені вже згаданої Ради організації ветеранів України комуністи подали до ВР звернення, у якому вимагали негайно ухвалити закон про кримінальну відповідальність за пропаганду фашизму, нацизму та неонацизму.
Не забувають комуністи регулярно підносити ветеранам війни дарунки. Про один із таких нещодавно повідав мер Сум Геннадій Мінаєв: «Пам’ятаєте, як Королевська… розповідала про ветерана, який хоче завезти в Україну «кабріолет червоного цвєта»? Виявляється, червоний не лише кабріолет, а й сам ветеран… комуніст, голова районної ветеранської організації, 76 років». З такою турботою навіть не віриться, що День Перемоги як вихідний був тими самими комуністами упроваджений лише 1965-го, за 20 років після самої перемоги.
Дівчина для биття. Новому міністрові соціальної політики Наталії Королевській доведеться відповідати за щедрі обіцянки влади щодо "покращення" життя ветеранам війни "уже сьогодні"
Ветерани та опозиція
Але загравати з ветеранами повсякчас намагаються і партії з нинішнього опозиційного табору. Ветерани, як і загалом люди літнього віку, – найактивніша частка виборців, а тому в їхній прихильності однаково зацікавлені всі політичні сили. Юлія Тимошенко свого часу регулярно вітала ветеранів війни, проводила з ними зустрічі, робила цільові соцвиплати. Не менш пам’ятні ініціативи президента Ющенка щодо примирення ветеранів Червоної армії з ветеранами УПА. Щоправда, нічого хорошого з того не вийшло. Перехопити вплив на них у комуністів помаранчевим не вдалося, а щодо примирення, то ті, хто хотів, уже давно це зробили.
Але деякі лідери нинішньої опозиції не втрачають надії. Наприклад, Арсеній Яценюк регулярно поздоровляє їх із Днем Перемоги, а минулого 9 травня навіть катався по Києву разом із «афганцями» на БТР. Віталій Кличко поводиться скромніше, обмежуючись лише черговими вітаннями.
Капіталісти з червоними прапорами
Окрема тема – ставлення ПР до Дня Перемоги та ветеранів. Правляча політсила постійно перебуває на ідеологічному шпагаті, адже за своєю суттю є партією представників великого капіталу й водночас усіляко вшановує свята радянської доби. У своєму ставленні до виграшу СРСР у Другій світовій війні регіонали копіюють путінську Росію, де в подіях
9 травня 1945 року воліють вбачати тільки перемогу у воєнному конфлікті й вперто не згадують про поширення сталінського варіанта комунізму на теренах Центрально-Східної Європи, зайнятих Червоною армією, та всі злочини, які його супроводжували.
Як, мабуть, і до решти, підхід біло-синіх до ветеранів суто прагматичний. Правлячій політсилі потрібні їхні голоси, адже, якраз граючи серед іншого на ностальгії літніх людей за радянським минулим, ПР прийшла до влади. Саме тому президент Янукович не забуває регулярно вітати ветеранів із Днем Перемоги, а також виступає періодично з ініціативами на кшталт використовувати їхній досвід у вихованні молоді. Нарешті, 2012-го гарант підписав указ, за яким 2015-й буде оголошено роком ветеранів. До 70-ї річниці перемоги над нацизмом плануються нечувані урочистості.
Але не вітаннями самими!.. У 2010-му прем’єр Микола Азаров пообіцяв «цього року забезпечити житлом усіх інвалідів Великої Вітчизняної війни, які здобули свої рани в окопах».
У 2012-му – придбати державним коштом 200 квартир для тих самих інвалідів. За інформацією Тижня, уряд обіцянки не дотримав.
"Боевие сто грамм" Для Віктора Януковича та провладної партії загравання з ветеранами – елемент електоральної гри на прорадянських почуттях людей літнього віку
Від очільника Кабміну не відстають і рядові партійці. Під час передвиборчої кампанії 2012 року кандидати в депутати від ПР Ірина Бережна у Харкові, Сергій Глазунов на Дніпропетровщині, Сергій Горохов та Володимир Гончаров на Луганщині дарували ветеранам продуктові набори, горілку, передплату на місцеву газету та сертифікати на послуги перукаря. Не обійшлося без курйозів. Уже згадана пані Бережна спричинила скандал своєю світлиною на Facebook, де вона вітала ветеранів з Днем Перемоги, хизуючись у пілотці та гімнастерці зразка 1941-го.
Вчинок депутатки висвітлював загальну тенденцію. Вдаючись до піару на темі війни, регіонали звично передають куті меду, завдяки чому він перетворюється на курйози. У квітні минулого року під час святкування річниці визволення Сімферополя від німецько-фашистських загарбників біло-сині примудрилися сфотографувати свої прапори на тлі колони реконструкторів – бійців вермахту.
Не дивно, що фальш від правлячої партії відчувають і самі ветерани. Треба згадати, що громадянином, який у 2004 році висловив Вікторові Януковичу все, що він думає з приводу його передвиборчої обіцянки надати російській мові статусу державної, за що був посланий кандидатом за відомою адресою, був саме ветеран війни.