Однак на більшу увагу, певно, заслуговує звіт, опублікований нещодавно на сайті Міністерства закордонних справ Фінляндії. Четверо його авторів (двоє фінів, швед та француз) детально й тверезо аналізують практичні наслідки можливого членства Гельсінкі в НАТО.
Постановка проблеми проста: без допомоги фінів та шведів НАТО було б дуже складно захистити країни Балтії від цілеспрямованої російської агресії, якби вона почалася. Своєю чергою, для країн, які не є членами Альянсу, атака Москви мала б катастрофічні наслідки. Але поки Стокгольм і Гельсінкі не належать до північноатлантичної спільноти, вони не можуть бути повністю інтегровані в її планування.
Сьогодні в громадській думці щодо членства в НАТО відбувається помітний зсув, особливо у Швеції. Там вступу до Альянсу нині хочуть основні опозиційні партії (і деякі представники правлячої Соціал-демократичної). Фіни ставляться до такої ідеї скептичніше, хоча якби керівництво країни рекомендувало приєднання до спільноти, то більшість їх погодилася б.
Читайте також: США розмістили в Румунії два винищувачі F-22 Raptor
Згаданий звіт показує, наскільки серйозною є ситуація в сенсі безпеки. З огляду на загрозу ревізіоністської Росії Фінляндія та Швеція почувалися б спокійніше в НАТО. Але рішення приєднатися до Альянсу майже гарантовано викликало б різку, а може, і небезпечну реакцію Кремля. Вирішити цю дилему буде непросто.
Автори звіту намагаються триматися в межах свого мандата й аналізувати питання, а не давати рекомендації. Хоча роблять один виняток. Стверджують, що було б значно краще, якби Фінляндія та Швеція ввійшли в НАТО разом. Адже якщо до Альянсу приєднається остання, а перша — ні, то Росія може сприйняти це як сигнал щодо браку політичної волі в Гельсінкі. Якщо ж у НАТО вступить Фінляндія без Швеції, для нього це створить непрості проблеми: як захищати союзника, до якого немає безпосереднього доступу?
Я вже не перший рік закликаю обидві країни приєднатися до Альянсу. Мій аргумент весь цей час зводився до «треба вступати зараз, поки немає потреби, адже, якщо з’являться обставини, за яких вступ буде необхідний, він буде важчим». Сьогодні я боюся, що цей звіт — ефективна відповідь на питання вчорашнього дня, а не завтрашнього.
Якби НАТО було в хорошій формі, то членство справді нейтралізувало б усі безпекові загрози для країн Північно-Східної Європи. Але це не так. F-22 — хороші літаки, але в Америки їх аж ніяк не досить. Інші країни Альянсу загрозливо сильно відстають від США.
Загалом західні оборонні бюджети багато років вихолощувались, особливо коли йшлося про нецікаве й політично непопулярне питання територіальної оборони. Сьогодні оборонні видатки членів НАТО вже не зменшуються, але все одно є далекими від достатнього рівня. І більшість його країн витрачає гроші не на те, що треба: на зарплати й утримання приміщень, а не на сучасну зброю. Ми поки що не відбудували реальної системи стримування. Нас розколюють і відволікають внутрішні та зовнішні загрози.
Читайте також: США вирішили перекинути до Європи сучасні винищувачі F-22 Raptor
Хоча не все так погано, як здається. Дональд Трамп поки що не президент і, хочеться сподіватися, ніколи ним не стане. Американський Конгрес шаленіє через скупість європейських союзників, але не перестає голосувати за те, щоб витрачати позичені гроші на їх оборону. Липневий саміт НАТО у Варшаві по-новому приверне увагу до прифронтових держав: американська «база» (насправді штаб-квартира) в Польщі, двостороння оборонна підтримка Естонії (із Британії), Латвії (ймовірно, з Канади) та Литви (з Німеччини). Вигляд гарний, навіть якщо Альянс і їздить порожніми танками.
Фінляндії та Швеції слід поквапитися. Що швидше ці країни приєднаються до НАТО, то менша буде для них імовірність потреби користатися його безпековими гарантіями. Крім того, зміцнюючи Альянс, вони таким чином сприяють його виживанню.
——————————————
За результатами опитування, проведеного компанією TNS Sifo у вересні 2015 року в Швеції, підтримка членства країни в НАТО дуже зросла, не останньою чергою через дії Росії в Україні. На той момент 41% опитаних висловився за вступ до Альянсу (39% — «проти», 20% не визначилися). Тобто від травня 2015-го, коли проводили попереднє опитування, частка прихильників приєднання збільшилася на 10%. У 2012-му вона взагалі була на рівні 17%, а у 2013-му — 29%. У Фінляндії опитування жовтня 2015-го показало, що приєднання до НАТО схвалювали б 22% громадян, а 55% були проти. Зросла кількість тих, хто не визначився щодо членства Гельсінкі в Альянсі (до речі, схожа тенденція невизначеності проглядається у сприйманні фінами Росії: загроза чи ні).