Про зняття своєї кандидатури з президентської гонки першим заявив одіозний Олег Царьов. Мотивував він це тим, що нібито хотів стати «рупором» Півдня та Сходу, але потім раптом зрозумів, що обрав для цього неефективний шлях.
"Моєю головною метою було використовувати кандидатський статус для того, щоб донести голос Південного Сходу до жителів решти України, в тому числі західної. Я прийняв рішення зняти свою кандидатуру, тому що бачу: в подібних умовах кандидатський статус неефективний. Ми будемо шукати інші інформаційні канали та можливості для донесення своїх думок і позицій до мешканців центральної та західної України", – пояснив Царьов, який перед цим заявив, що визнає так звану Донецьку народну республіку, хоче стати лідером сепаратистів і докладе максимум зусиль, щоб зірвати вибори.
Згодом зняла свою кандидатуру Наталія Королевська. У неї була своя мотивація. Мовляв, відтепер президентська гонка не заважатиме «робити все для соціального захисту мільйонів громадян».
«Знімаючи свою кандидатуру, я ще більше зможу присвятити себе соціальному захисту людей. Найближчим часом я поїду на Південний Схід, в гарячі точки. Буду поруч з людьми. І безпосередньо на місці буду допомагати, чим зможу тим, хто залишився без підтримки і допомоги держави», – підкреслила вона.
Таким чином, прізвищ Царьова та Королевської не буде у бюлетенях, бо вони встигли написати відповідні заяви до Центральної виборчої комісії у визначений для цього час (1 травня).
Інша ситуація з кандидатами, котрі вже після цього терміну заявили про своє небажання брати участь у президентських виборів.
Так, Зорян Шкіряк заявив, що припиняє участь у президентській кампанії і попросив не враховувати у бюлетнях його прізвище. Він подякував тим, хто його "підтримував і критикував" та зазначив, що лишається у політиці і готовий "допомагати прем'єр-міністру, майбутньому президенту, владі, якщо мої знання і досвід стануть в нагоді".
.jpg)
"Зараз я знову відправлюсь на Схід України, але вже як громадський діяч", – підсумував Шкіряк.
Спроба найгучніше "грюкнути дверима" цілковито вдалася лідерові КПУ Петру Симоненку. Він заявив, що знімається з виборів в ефірі "Першого національного" під час дебатів між кандидатами в президенти. Пояснив свій крок тим, що «треба рятувати країну».
''Ми розуміємо, що боротьба з інакомисленням, цензурою та інше дає одну відповідь запитання про вибори: вони, на наше переконання, будуть нелегітимними. Тому Компартія ухвалила рішення, і ми, комуністи, знімаємо свою кандидатуру для того, щоб сьогодні рятувати Україну від того свавілля, яке сьогодні має місце'', – заявив Симоненко. Того ж дня у КПУ повідомили, що на Симоненка вчинено замах. За версією екс-кандидата в президенти, коли його авто від’їхало від телевежі, за ним гналися автівки «набиті бойовиками з битками».
«В одному місці, де ми були змушені зупинитися, на світлофорі, вони оточили наш автомобіль своїми автівками, вийшли і битами почали бити машину'', – розповів комуніст. Тим часом, активісти розповіли свою версію «нападу» на Симоненка.
Ще один кандидат «у свинячий голос» зняв свою кандидатуру з президентської гонки 17 травня. Йдеться про лідера УНП Олександра Клименка, який в останній момент вирішив підтримати Петра Порошенка.
«Про це він заявив 17 травня в Полтаві під час конференції обласної організації УНП. Делегати конференції звернулися до керівних органів Української народної партії, її голови Олександра Клименка, а також до інших кандидатів у президенти із закликом «відмовитися від боротьби за цю посаду та підтримати Петра Порошенка як єдиного представника національно-демократичних сил, який має широку підтримку громадян та може виграти вибори вже в першому турі», – повідомила у Facebook Олена Задорожна – прес-секретар нардепа та керівника виборчого штабу Порошенка на Полтавщині Тараса Кутового.
Як відомо, 25 травня в Україні відбудуться вибори президента. У бюлетенях для голосування будуть вказані прізвища 21 кандидата.