На дострокових парламентських виборах, що відбулися в Іспанії 20 листопада, перемогла опозиційна ліберальна Народна партія. Вона отримала абсолютну більшість у Законодавчій палаті і зможе найближчим часом сформувати уряд. Крім Народної партії, що отримала 187 депутатських мандатів, успіху добилися і комуністи. Якщо в результаті виборів 2008 року у них був лише один депутат, то тепер буде 11. Вважається, що до Компартії відійшли голоси електорату, який раніше підтримував соціалістів, що перебували при владі, але тепер отримали лише 110 мандатів.
На позачергових парламентських виборах 5 червня у Португалії перемогла опозиційна соціал-демократична партія. Партія отримала понад 40% голосів та перемогла правлячу партію в.о. прем’єр-міністра Жозе Сократеса, яка у свою чергу набрала менше 30% голосів.
На жовтневих парламентських виборах в Швейцарії перемогу, як і прогнозувалося, здобула націоналістична Швейцарська народна партія. Швейцарська народна партія стала лідером виборчих перегонів, здобувши 25,9 % голосів і залишившись найсильнішою політичною силою країни. Соціал-демократична партія за результатами значно поступилась переможцю, отримавши 18,1%.
Швейцарська народна партія виступає за обмеження прав іммігрантів та останні роки успішно провела кампанію за заборону на будівництво мінаретів і автоматичну депортацію іноземців, які скоїли злочин на території Швейцарії. Майже чверть населення Швейцарії – вихідці з-за кордону.
На початку червня у Латвії президентом обрали колишнього банкіра, мультимільйонера, депутата сейму Андреса Берзіньша. Берзіньш переміг у другому турі голосування, отримавши 53 голоси проти 44. У першому турі його конкурентові, нинішньому главі країни Валдісу Затлерсу до переможних 51 не вистачило одного голосу. А на дострокових виборах до сейму Латвії в середині вересня перемогла проросійська партія «Центр згоди», яка отримала 31 місце зі 100. «Партія реформ Затлерса» (ПРЗ), очолювана екс-президентом країни Валдисом Затлерсом, отримала 22 мандати. «Єдність» прем'єра Валдіса Домбровскіса представлена в парламенті 20 депутатами. Також до парламенту пройшов блок націонал-консерваторів «Усе для Латвії!» – «Вітчизні і свободі» – 14 місць, і Союз «зелених» і селяни – 13 місць.Позачергові парламентські вибори в Латвії були призначені після того, як 28 травня президент країни Валдіс Затлерс уперше скористався конституційним правом і ініціював розпуск сейму. На референдумі в Латвії, що відбувся в суботу, 23 липня, переважна більшість виборців підтримала ідею розпуску десятого Сейму.
У жовтні на парламентських виборах у Польщі перемогу отримала правляча партія «Громадянська платформа», набравши 39,2% голосів, тоді як «Право і справедливість» отримала 29,9%.
Австрійська партія свободи на позачергових виборах до Національної ради (нижня палата федерального парламенту) на чолі з Гайнцом Крістіаном Штрахе здобула 17,5% голосів і 34 місця зі 183.
Крім того, у квітні 2011 року на парламентських виборах у Фінляндії перемогу вперше здобула право-консервативна Коаліційна партія, якій вдалося отримати 44 місця у парламенті з 200. Соціал-демократична партія фінського Президента Тар'ї Галонен опинилася на другому місці, отримавши 42 мандати. При цьому, несподіванкою став результат праворадикальної партії "Істинні фіни", які стали третіми і завоювали 39 місць. У парламенті попереднього скликання у них було всього 5 мандатів.
Крім того, в листопаді 2011 року президентом Болгарії після двох каденцій соціаліста Георгія Пирванова став 47-річний консерватор, інженер і мільйонер Росен Плевнелієв. Він ішов кандидатом від правлячої правоцентристської партії «Громадяни за європейський розвиток Болгарії». У другому турі президентських виборів він випередив свого конкурента, висуванця від Болгарської соціалістичної партії Івайло Калфіна, на трохи більше ніж 5%, – 52,56% проти 47,44%.
На парламентських виборах 4 грудня в Хорватії перемогла лівоцентристська опозиція. Так, блок чотирьох партій Kukuriku на чолі з Зораном Михайловичем отримав більшість – 78 крісел в 151-місцевому парламенті. У правлячого Хорватського демократичного союзу – тільки 48 крісел. Нова правляча коаліція, як очікується, приведе країну до вступу в Європейський Союз – це заплановано на 2013 рік.
Вибори цього року відбувалися і в трьох невизнаних республіках, які утворились на теренах колишнього СРСР. Наприкінці серпня в Абхазії на дострокових виборах президентом обрали колишнього віце-президента Олександра Анкваба. Він отримав 54% голосів. Дострокові вибори в республіці, що відкололася від Грузії і визнана незалежною Росією в 2008 році, були проведені через смерть президента Сергія Багапша.
27 листопада в Південній Осетії пройшов другий тур виборів президента, в який вийшли глава МНС республіки Анатолій Бібілов і екс-міністр освіти Алла Джіоєва. ЦВК за підсумками голосування повідомив, що з перевагою в 16% голосів перемогла Джіоєва.Після цього до Верховного суду Південної Осетії надійшла скарга від партії "Єдність", яка представляє інтереси Бібілова, на серйозні порушення, допущені прихильниками Джіоєвої. 29 листопада, розглянувши скаргу, суд визнав вибори недійсними. У той же день парламент призначив повторні вибори президента на 25 березня. Після цього Джіоєва не погодилась з рішенням суду та оголосила себе президентом. Суперечності вдалося вирішити 9 грудня завдяки переговорам між президентом Південної Осетії Кокойти і лідером опозиції Аллою Джіоєвою та підписанню угоди. Згідно з документом, Кокойти подає у відставку. До 25 березня 2012 виконувати обов'язки президента Південної Осетії буде прем'єр-міністр Вадим Бровцев.
На виборах президента 25 грудня в Придністров’ї у другому турі переміг колишній голова партії «Оновлення», екс-спікер Верховної Ради Євген Шевчук, який набрав 73,88% голосів. Нинішній голова Верховної Ради, лідер партії «Оновлення» Анатолій Камінський заручився підтримкою лише 19,67%. У першому турі виборів Євген Шевчук отримав 38,55% голосів. Друге місце посів Анатолій Камінський із 26,3% голосів. Ігор Смирнов, який був президентом Придністров’я з 1990 року, набрав лише 24% голосів і вибув із боротьби ще у першому турі. Проти всіх проголосувало 1,9%.
А парламенту Молдови 16 грудня не вдалося обрати президента через відсутність кворуму. Спікер парламенту і єдиний кандидат на посаду президента Маріан Лупу, отримав 58 голосів «за» і лише 3 «проти», однак він не набрав необхідних двох третин голосів. Найбільша фракція парламенту – комуністична – відмовилася піти на компроміс і брати участь в голосуванні. У зв’язку з цим, парламент був змушений призначити повторні вибори президента на січень. Якщо переможець знову не визначиться, парламент буде розпущений і відбудуться нові загальні вибори.
4 грудня в Росії відбулися парламентські вибори. Перемогу як і на попередніх виборах отримала «Єдина Росія», здобувши 49,3% голосів. Разом з тим, порівняно із 2007 роком правляча партія втратила 14% голосів та здобула 238 мандатів (замість 315 в 2007-му). Крім того, КПРФ у новій Держдумі матиме 92 мандата, «Справедлива Росія» – 64 мандати, а ЛДПР – 56. Втім, міжнародні спостерігачі вказали на ряд порушень під час виборів. Так, в деяких регіонах Росії проголосувало понад 100% виборців. Така ситуація мала наслідком невдоволення населення та проведення двох мітингів 10 та 24 грудня в Москві.
На президентських виборах в Казахстані 3 квітня перемогу здобув Нурсултан Назарбаєв, який отримав 95,5% голосів. Явка на виборах склала 89,9%, помітно перевищивши аналогічний показник президентських виборів 2005 року. Голова місії ОБСЄ на виборах у Казахстані Даан Еверец заявив, що «ми з жалем змушені визнати, що вибори не пройшли так добре, як ми на це сподівалися і очікували». Серед порушень на виборах, зокрема, вказувалися такі: на бюлетенях було виявлено численні однакові підписи, комісії вкидали самі бюлетені за владного кандидата, керівники організацій надавали вказівку, щоб підлеглі під розписку проголосували до 10.30 ранку.
Вибори цього року відбулися і в кількох країнах Арабської весни.Так, більшість голосів на перших після вигнання з Тунісу президента Бен Алі парламентських виборах наприкінці жовтня набрала раніше заборонена помірна ісламська Партія відродження. Загалом партія отримала 41% голосів виборців, забезпечивши собі 90 мандатів у 217-містному туніському парламенті. На другому місці після ісламістів опинилася партія Конгрес за республіку (CPR) – найбільша політична сила країни, яка виступає за розвиток Тунісу як світської держави. Її представники зібрали 14% голосів, забезпечивши собі, таким чином, 30 крісел у парламенті. Третє місце з результатом 10% (21 мандат) зайняла ліва партія Демократичний форум за роботу і свободу (Ettakatol). Вибори в Тунісі пройшли через дев'ять місяців після повалення президента Зін Абідіна Бен Алі. А 12 грудня в Тунісі обрали нового президента. Ним став глава лівоцентристської партії «Конгрес за Республіку» 66-річний Монсеф Марзукі, що був в опозиції колишнього президента Тунісу Зіну Абідіну бен Алі. Першим завданням новогопрезидентастане призначення глави уряду, якою як очікується, стане лідер переможниці парламентських виборів партії «Ан-Нахда» ("Ісламськоговідродження) Хамаді Джебалі.
А у першому турі на парламентських виборах в Єгипті перемогу отримала партія "Братів-мусульман", заборонена при Хосні Мубараку. Вона набрала 40% голосів виборців. У першому турі парламентських виборів взяли участь 62% виборців, або близько 8,5 млн осіб. За підсумками голосування в дев'яти з 27 провінцій Єгипту за "Братами-мусульманами" йдуть салафітська партія "Ан-нур" і Єгипетський блок ліберальних і лівих партій "Аль-Кутля аль-масрійя".
На виборах президента в Аргентині наприкінці жовтня президентом також переобрали Крістіну Кіршнер. За неї проголосувало 53% виборців.Такими чином Крістіна Кіршнер перемогла вже у першому турі.Її найближчий суперник соціаліст Ермес Біннер отримав лише 13% голосів.