«Китай, попри заклики Пекіна до миру, наближається до червоної лінії в постачанні достатньої кількості нелетального, але корисного у військовому відношенні обладнання до Росії», – пише видання POLITICO.
Наприклад, згідно з митними документами, отриманими журналістами POLITICO, російські покупці замовили сотні тисяч бронежилетів і шоломів виробництва китайської компанії Shanghai H Win.
«Захисного спорядження було б достатньо, щоб екіпірувати багатьох мобілізованих Росією з моменту вторгнення. Крім того, йдеться про безпілотники, які можна використовувати для керування артилерійським вогнем або скидання гранат, а також тепловізійні оптичні приціли», – пише видання.
Україна також є клієнтом Китаю, але імпорт більшості обладнання, про яке йдеться в матеріалі, різко скоротився. «Цього року Росія імпортувала з Китаю безпілотників на суму понад $100 мільйонів – у 30 разів більше, ніж Україна. А китайський експорт кераміки (компонента, що використовується в бронежилетах), збільшився на 69% до Росії до більш ніж $225 млн, в той час як експорт в Україну впав на 61% до всього лише $5 млн, свідчать дані китайської та української митниць», – пише POLITICO.
Читайте також: Китай пропонує залишити окуповані території України загарбнику, – The Wall Street Journal
«Цілком очевидно, що Китай, попри всі свої заяви про нейтралітет, насправді підтримує позиції Росії в цій війні», – каже Хелена Легарда, провідний аналітик, що спеціалізується на китайській обороні і зовнішній політиці в Mercator Institute for China Studies (Берлін).
Але і це ще не все. Як стверджує POLITICO, через Китай до Росії надходить потік технологій, котрі можуть містити компоненти, виготовлені на Заході. Посилаючись на дослідження KSE Institute, аналітичного центру, афільованого з Київською школою економіки, POLITICO стверджує, що понад 60% імпортованих критично важливих компонентів російської зброї, знайдених на полі бою, походять від американських компаній.
Проте Захід мало що може зробити, щоб змусити Пекін зупинити потоки продукції подвійного призначення до Росії. Хелена Легарда вважає, що ЄС запровадить вторинні санкції, якщо Китай продасть Росії зброю або військову техніку. Проте коли йдеться про бронежилети, тепловізори чи комерційні дрони, навряд чи варто очікувати на реакцію Брюсселя.
Читайте також: Росія-Китай. Вісь, народжена вірусом
«Лише Сполучені Штати мають реальну можливість накласти повну заборону на транзакції в доларах, як це було зроблено Вашингтоном, коли він запровадив санкції проти Ірану через його таємну ядерну програму», – пише видання.
«ЄС, однак, не має такої потужної санкційної зброї, оскільки євро набагато менш поширений на світових ринках. Він також не поспішає діяти. У своєму останньому пакеті санкцій проти Росії минулого місяця ЄС склав список із семи китайських компаній, яким не можна дозволяти торгувати з блоком. Але після лобіювання з боку Пекіна Брюссель виключив чотири компанії з чорного списку», – пише POLITICO.