«Попри війну, доходи українців зростають», — ідеться в Інфляційному звіті Національного банку. «Це відбувається завдяки бюджетній підтримці, пожвавленню економіки й м’якій фіскальній політиці», — стверджує фінрегулятор.
Ключовими в доходах домогосподарств другий рік поспіль залишаються виплата пенсій, соціальні допомоги, зарплати військовим. Поступово підвищують оплату праці й підприємства приватного сектора. Це пов’язано з нестачею кваліфікованих працівників на ринку праці. Зокрема, бракує кадрів інженерних спеціальностей у промисловості, наприклад машинобудуванні. Крім того, частина потенційних працівників виїхала з країни, а частина активного населення служить у Збройних силах.
За оцінками НБУ, реальні доходи населення також помірно зростають. Водночас українці не поспішають радіти. За графіком самооцінки фінансового становища сімей у третьому кварталі 2021–2023 років помітно, що вони оцінюють свій стан як складний. За цей період майже удвічі зросла кількість домогосподарств, які економлять на їжі. Натомість стало більше тих, кому грошей вистачає навіть на великі покупки, як-от габаритну побутову техніку, автомобілі чи нерухомість.
Як правило на базових речах — тому ж харчуванні — найперше заощаджують люди з низьким рівнем доходів. З початку 2023 року прожитковий мінімум для працездатних українців становить 2684 грн. Мінімальна заробітна плата востаннє зростала в жовтні 2022-го (до 6700 грн). А мінімальна пенсія становить трохи більше ніж 2000 грн. Можна подумати, що люди фактично заробляють на їжу чи одяг. До речі, одяг — це ще одна з основних статей витрат українців.
Читайте також: «Стартапів і малого бізнесу стало значно більше, ніж до повномасштабної війни», — В’ячеслав Черкашин
В Україні громадяни заробляють 17 176 грн — таку середню зарплату зафіксував Держстат у другому кварталі 2023-го. Це на 11,2 % більше, як порівняти з першим кварталом цього року. Найбільше заробітки зросли в працівників водного транспорту, сферах гуртової та роздрібної торгівлі й авіаційному транспорті. Найменше — у сільському господарстві, держуправлінні й сфері розваг.
Споживчі настрої суттєво почали знижуватися з початком пандемії коронавірусу 2019-го. Тоді через тривалий карантин частина компаній відправляла працівників у неоплачувані відпустки, підприємства оголошували про простій, а деякі бізнеси й зовсім закривалися. Ситуація не змінилася й після початку повномасштабного вторгнення в Україну. «Станом на жовтень 2023-го індекс споживчих настроїв українців зменшився на 2.8 пункту й становить 79,9 пункту, як порівняти з попереднім місяцем», —свідчать дані дослідження Info Sapiens. Натомість «ціни на продукти в жовтні цьогоріч зросли на 0,8 %. З початку року — на 3,8 %», — ідеться у звіті Держстату.
«З початку повномасштабної війни найбільше збідніли ті люди, хто опинився на тимчасово окупованих територіях та в зоні бойових дій, — пояснює Ярослав Жаліло з Національного інституту стратегічних досліджень. — За даними статистики, приблизно у двох мільйонів осіб знищене або пошкоджене житло. Більшість із цих українців залишилися без роботи. 70 % внутрішньо переміщених осіб стверджують, що живуть суто за кошти, які отримують як допомогу від держави. Це також статистичні дані».
У кращому становищі перебувають працівники бюджетної сфери — вчителі, медики, а також працівники комунальних служб. Незважаючи на війну, держава продовжує фінансувати й забезпечувати роботу закладів охорони здоров’я, освіти, енергетики, комунальних служб тощо.
Гірша ситуація з працівниками приватного сектора. Їхні доходи або зменшилися, або люди остаточно втратили роботу. Ідеться найперше про сфери розваг, готельно-ресторанного бізнесу й закладів громадського харчування.
Читайте також: Die Welt: Середній клас Європи скочується в бідність
«Насправді дехто з працівників недержавного сектора має позитивну динаміку. Найперше машинобудівний сектор, або той, який залучений до виробництва й ремонту військової техніки. Утім, зарплата українських працівників номінально не збільшилася. Водночас частину коштів знецінила інфляція. Зазвичай корекція мінімальної заробітної плати й пенсії відбувається постфактум — услід за інфляцією. Вона має компенсувати знецінення. Наскільки повноцінно — говорити важко. Це залежить від категорій населення. Той, хто має мінімальні заробітки, зазвичай прив’язаний до частини товару, який дорожчає насамперед», — каже Жаліло.
З наступного року українцям обіцяють зростання рівня заробітних плат.
У проєкті бюджету-2024 йдеться, що мінімальна зарплата з 1 січня 2024 року становитиме 7100 грн. З 1 квітня зросте до 8000 грн. Прожитковий мінімум з наступного року становитиме 2920 грн. Щоправда, уже сьогодні це у 2,8 раза менше за фактичний розмір прожиткового мінімуму, розрахованого Мінсоцполітикою в цінах червня 2023-го, — 8442 грн. Найімовірніше, наступного року співвідношення зросте. Водночас розмір прожиткового мінімуму безпосередньо впливає на пенсії та інші соціальні виплати громадян.