«Відмова від спрощеного оподаткування категорично неправильна. У квітні 2022-го оголосили, що пільгові ставки діятимуть до кінця війни. Люди почали планувати. Дехто залучав іноземні інвестиції. І раптом улітку цьогоріч влада скасовує для бізнесу можливість вибирати оподаткування на рівні 2 %, — каже в інтерв’ю Тижню В’ячеслав Черкашин, старший аналітик з податкових питань Інституту соціально-економічної трансформації. — Крім того, повертає перевірки бізнесу з відповідними штрафами. Водночас в Україні перевірки були обмежені ще з 2020-го — у розпал пандемії коронавірусу. Тепер же бізнесу пропонують працювати на умовах, які були до початку повномасштабного вторгнення».
На початку повномасштабного вторгнення задля підтримки бізнесу в Україні скасували податок на додану вартість і мита на весь імпорт. Компаніям дозволили переходити на спрощену систему оподаткування, де єдиний податок за зниженою ставкою становив 2 %. На час воєнного стану влада запропонувала податкові канікули та скасувала перевірки бізнесу. Однак уже з 1 серпня 2023 року бізнес знову повернувся до довоєнної системи оподаткування. Законопроєкт № 8401 підтримали 239 депутатів.
— До серпня на двовідсотковому податку перебували 11 тис. юридичних осіб. Інші 80 тис. — суб’єкти малого бізнесу, які під час запровадження спрощеної системи оподаткування перейшли з 5 на 2 %.
Нині через скасування пільгових ставок податкове навантаження зросло у 2,5 раза. Гадаю, що повернення до довоєнної системи оподаткування посприяло підвищенню рівня тіньового бізнесу.
Однак точні оцінки зараз проводити важко. По-перше, минуло недостатньо часу для аналізу в перспективі. По-друге, маємо гарну динаміку реєстрації нових ФОПів. Насправді малого бізнесу, а саме стартапів, маємо значно більше, ніж було до повномасштабної війни.
— Які ризики для бізнесу через скасування спрощеної системи оподаткування?
— Найболючіше зміни переживає малий і середній бізнес, який уже працює. Найменші ризики — для новостворених компаній. Водночас спрощене оподаткування в розмірі 2 % з обороту для великого бізнесу — недоречна пільга. Навіть на початку повномасштабної війни, хай як було важко, великий бізнес міг платити нормальні податки й наповнювати державний бюджет.
Тривають розмови, ніби підвищення податкових ставок вимагав Міжнародний валютний фонд. Водночас наші представники влади примудряються переконувати міжнародних партнерів у тому, що це дійсно треба робити. Насправді ж Фонду байдуже, як ми будемо вирівнювати касові розриви в бюджеті. Тобто казати, що скасування спрощеного оподаткування — пряма вимога МВФ, не варто. У меморандумі йдеться про такий варіант. Однак лист про наміри до меморандуму підписує президент, прем’єр-міністр, міністр фінансів і голова Нацбанку. Тому маємо висувати більше вимог до нашої влади, ніж до міжнародних партнерів.
— Як нині визначаються податки для малого й середнього бізнесу?
— Податок на додану вартість і податок на прибуток ніхто не скасовував. У квітні 2022-го бізнесу дали можливість вибирати: залишитися на загальній системі оподаткування з 18 % податку на прибуток та 20 % на додану вартість або перейти на спрощену в розмірі 2 % з оборотів. Водночас другий варіант вибирали ті, кому ПДВ був не потрібен. Інакше компанії не змогли б продавати свої товари без цього податку. Тепер можливості перейти на пільгові 2 % немає. Бізнес самостійно вибирає, платником податків якої групи може бути (є чотири групи платників єдиного податку. Перша та друга — лише для фізосіб-підприємців. У третій групі можуть бути як фізособи-підприємці, так і юрособи. Четверта група — сільськогосподарські товаровиробники. — Ред.).
— Що варто зробити з податками для бізнесу?
— Насправді наша система оподаткування — одна з найкомфортніших у світі. Ви маєте змогу вести всю звітність через «Дію», платити через власний електронний кабінет. Водночас бізнесу не варто заважати. Треба зупинити вакханалію з податковим адмініструванням ПДВ та масовим блокуванням податкових накладних. Адже ще треба порівняти, що більше вдарило по бізнесу: повернення адміністрування ПДВ, коли кожен шостий платник податку на додану вартість у жовтні торік був заблокований, чи повна ліквідація групи платників 2 % з обороту.
Читайте також: Пристебніть ремені, світова економіка йде на посадку
Водночас у нас немає тотального ухиляння від сплати податків. Та й втрати від спрощеної системи не такі колосальні, щоб тепер намагатися перейти до схеми «2–17 %», яку пропонують у Польщі. Ідеться про те, що податкове навантаження залежатиме від виду професії. Найбільші податки — для айтівців і бухгалтерів. Плюс такої системи лише в тому, що оборот за кожним видом дозволеної діяльності становить €2 млн. Колись у нас третя група платників уже відраховувала не 5, а 10 % обороту. На ній у найкращі часи було 3 тис. платників. Переважно — айтівці. Усі інші пішли в загальну систему оподаткування. Виживали там, хто як міг. Третя група з 10 % обороту прожила пів року. Згодом її скасували через неефективність. А тут пропонують узагалі 17 %. Ніхто на цій системі працювати не буде.
Якщо державі так важливо акумулювати додаткові кошти, то загалом ставки можна трохи збільшити. Я кажу про незначне підняття. До прикладу, платників єдиного податку третьої групи реально перевести з 5 до 7 %. Підприємці з розумінням поставляться до такого рішення, бо війна триває.
— Як вважаєте, з якою метою запроваджували спрощене оподаткування, оголошували податкові канікули, призупиняли перевірки бізнесу?
— На початку війни податкова реформа полягала в тому, щоб дати змогу малому й середньому бізнесу вижити та далі працювати в складний час. Умови були прості: можете звітувати — звітуйте, можете платити податки — платіть. У перші місяці після початку великої війни це було ідеальне формулювання питання. Та й західні партнери такі нововведення зрозуміли. Навіть сьогодні працює два з трьох бізнесів, які функціонували до 24 лютого минулого року. Тобто 33–34 % так і не змогли відновити роботу.
Однак у нас перевірки бізнесу були обмежені ще із часів COVID-19. Фактично 3,5 роки бізнес нормально не перевіряли. А платежі в бюджет у цей час, навпаки, зростали.
Що стосується добровільної сплати податків у період податкових канікул, то динаміка також позитивна. У січні — вересні 2022-го приріст за платежами, які контролює податкова служба, становив 107,9 млрд грн. Тільки за дев’ять місяців цього року український бізнес і громадяни сплатили ще на 71,8 млрд грн більше. Тому запитання одне: навіщо відновлювати перевірки? Чи не краще компанії, до прикладу, листом попередити, що рівень зарплат занизький? Офіційні виплати треба підняти. Упевнений, що 95 % компаній просто перегляне зарплати співробітникам. Однак я кажу лише про малий і середній бізнес. Великих платників податків, великий бізнес перевіряти треба.
— Якої підтримки ще не вистачає бізнесу в Україні?
— Доступні кредити, грантові програми — напевно, найкраще, що було зроблено за два роки для бізнесу в розрізі економічної політики держави. Така підтримка багатьом дала змогу відкрити власну справу навіть під час війни. Однак зовнішні партнери можуть змусити владу згорнути такі програми через нестачу фінансування.
Читайте також: Обираю made in Ukraine
У такому разі є сенс допомагати бізнесу в іншому ключі. До прикладу, звільнити від обов’язку застосовувати РРО/ПРРО певні категорії малого бізнесу. З 1 жовтня підприємців уже почали штрафувати за відсутність касових апаратів. Можу уявити, як тепер на базарах утискатимуть підприємців. Треба визначити категорію ризикованого бізнесу, для кого касовий апарат обов’язковий. Ідеться про підприємців, які займаються продажем алкоголю, ліків, електроніки, ювелірних виробів тощо. Однак платники єдиного податку другої групи, які не використовують працю найманих осіб і не продають «ризикові» групи товарів, можуть обійтися й без касового апарата. Їхні обороти не такі великі, щоб вони могли щось приховувати. Це ж стосується людей, які торгують сільгосппродукцією.
— Обговорюючи проєкт бюджету-2024, прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що підвищення податків для бізнесу не буде. Водночас у держбюджеті закладені додаткові 342,1 млрд грн надходжень. Завдяки чому це відбуватиметься?
— Найперше — це надходження податку на доходи фізосіб із зарплат наших військових. Нині ці кошти падають у місцевий бюджет. У проєкті бюджету закладено, що частина цього податку піде в центральний бюджет. Це десь половина з 342,1 млрд грн. Інша частина — звісно, сюрприз. Фіскальні резерви складатимуться з 70,1 млрд грн внутрішнього ПДВ та 60,6 млрд грн імпортного. Уряд також зобов’яже податкову службу додатково зібрати з платників 62,8 млрд грн податку на прибуток. Насправді є два варіанти збільшити надходження в бюджет: або бізнеси добровільно заплатять, бо справи йтимуть краще, ніж торік, або «скинуться» через перевірки й штрафи. Тоді знову, як і в жовтні торік, побачимо несподіване блокування податкових накладних. Люди змушені будуть сплатити ПДВ в бюджет.
Читайте також: Чому держбюджет-2023 року поглиблюватиме економічний спад
Ну й розберімося з підняттям податків. Теза, що податки для бізнесу зростати не будуть, насправді вводить людей в оману. У проєкті бюджету на наступний рік заклали більшу мінімальну заробітну плату та прожитковий мінімум (з 1 січня 2024-го мінімальна зарплата становитиме 7100 грн, з 1 липня — 8000 грн. Прожитковий мінімум з 1 січня становитиме 2920 грн. Нині прожитковий мінімум — 2684 грн, мінімальна зарплата — 6700 грн. — Ред.). А розмір та зростання єдиного соціального внеску прив’язаний до мінімальної зарплати. Тобто влада пропонує додатково стягнути з найбільш незахищеного прошарку платників податків — мікробізнесу — 1,43 млрд грн. Зміни відчують майже 800 тис. українських підприємців.