«Загалом справа з архівами суттєво погіршилася з 2010 року. Думаю, це пов’язано з політичною ситуацією, яка склалася, і з призначенням головою Державної архівної служби України Ольги Гінзбург, що є представником Комуністичної партії України. Очільниця прекрасно розуміє, що архіви, довкола яких багато розмов, зокрема документів колишнього КГБ, містять інформацію про злочини комуністичного режиму, ідейного попередника сучасної КПУ. Очевидно, що в Україні створені умови недопущення дослідників до цієї проблематики», – вважає В’ятрович.
Історик нагадує неодноразові заяви Гінзбург про те, що дослідники займаються «неправильними» темами, мовляв, їм не варто займатися репресіями, а треба вивчати радянські досягнення.
«Таке ставлення очільниці архівного відомства відбивається взагалі на ставленні до українських досліджень», – зазначає В’ятрович.
Історик стверджує, що найбільше проблем з доступом до архівів колишнього КГБ: «Щоб обмежити доступ до архівів, посилаються на різні підзаконні акти, на наявність у цих матеріалах конфіденційної інформації».
За його словами, найбільш засекреченим є Галузевий державний архів Служби зовнішньої розвідки. «Очевидно, якби цей архів містив інформацію теперішньої Служби зовнішньої розвідки, то це можна було б зрозуміти, але в ньому є дуже багато матеріалів радянських часів, які не мають нічого спільного з державною таємницею», – пояснює В'ятрович.
На другому місці за секретністю є головний державний архів Міністерства внутрішніх справ України.
«Знову ж таки, незважаючи на свою назву, містить дуже багато матеріалів, які відносяться до радянських часів, зокрема матеріали НКВД, документи, які розповідають про репресії. Там дуже великий масив документів про депортованих українців. Дослідників, яким вдалося попрацювати у цьому архіві, можна перерахувати на пальцях однієї руки», – зазначає історик.
За його словами, третє місце посідає Галузевий державний архів Служби безпеки України.
«На жаль, багато позитивних змін, які там відбувалися, зараз згорнуті, і дослідники, які працюють у цьому архіві постійно нарікають на те, що отримують відмови у доступі до інформації», – розповідає В’ятрович.
Як повідомлялось, нещодавно у Латвії правозахисники розпочали збір підписів за розсекречення архівів КГБ.
Нагадаємо, у Литві згідно із законом про люстрацію – архіви КГБ були оприлюднені. Особам, які за висновком люстраційної комісії співпрацювали із Комітетом – на 10 років заборонили обіймати державні посади.